Улітку цього року президент РФ Володимир Путін затвердив оновлену стратегію національної безпеки РФ. Головними опонентами у ній визначено країни Заходу, а серед партнерів — Китай та Індію. Російська зовнішня політика визначає пріоритетним для себе розвиток відносин із країнами СНД й розглядає всі «спроби зовнішнього втручання» у їхні внутрішні справи як загрозу для нацбезпеки РФ.
Євроінтеграція
Інколи доводиться чути, нібито Україну світове співтовариство не сприймає всерйоз. Утім, останні урядові здобутки в галузі міжнародної торговельно-економічної співпраці доводять, що це не так. Скажімо, вже до другої фази перейшла робота попередньої оціночної місії ЄС, яка вивчає інституційну готовність інфраструктури України працювати за оновленим законодавством, що засноване на європейських нормах та правилах.
Перед початком у Києві 23-го Саміту Україна — ЄС глава нашої держави Володимир Зеленський на сторінці у Twitter написав: «Радий вітати голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн і президента Європейської ради Шарля Мішеля в Україні. Упевнений, діалог буде плідним і ще більше сприятиме інтеграції України в європейське співтовариство». І захід підтвердив упевненість України та ЄС у спільному майбутньому.
Нафта — кров економіки. Цей давно відомий вислів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль перефразував на такий: електроенергія — кров сучасної високотехнологічної економіки, додавши, що питання розвитку електроенергетики — питання майбутнього. Звертався він до учасників форуму «Інтеграція України до ENTSO-E: за крок до енергетичної незалежності», що відбувся в межах 23-го Саміту Україна — ЄС. Захід присвячено обговоренню стратегічно важливої для нашої країни теми — інтеграції української об’єднаної енергосистеми (ОЕС) в об’єднану європейську систему ENTSO-E.
Україні є чим пишатися: успішно просувається цифровізація держави й розвивається інфраструктура. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час виїзної наради за участі парламентаріїв і керівництва центральних органів виконавчої влади. Захід відбувся у Трускавці, де глава держави перебував із робочою поїздкою.
Масштабна багаторівнева корупція в Україні залишається поширеним явищем, попри фінансову й технічну допомогу Києву від ЄС, спрямовану на антикорупційну боротьбу. Такого висновку дійшли експерти Європейської рахункової палати (ECA), які провели аудит допомоги Євросоюзу Україні. Звіт про це оприлюднили у Брюсселі наприкінці минулого тижня.
Міжнародна політика нашої держави відтепер формуватиметься відповідно до Стратегії зовнішньополітичної діяльності. Цей документ було ухвалено під час виїзного засідання Ради національної безпеки і оборони, яке відбулося у Краматорську під головуванням Президента Володимира Зеленського. Стратегія охоплює три напрями: Україна — активний учасник міжнародної політики; Україна формує безпекову архітектуру для себе, регіону та світу; Україна — це країна нових економічних можливостей.
Цього тижня Президент Володимир Зеленський здійснив робочий візит до Грузії, головною метою якого було започаткування діяльності формату «Асоційованого тріо» України, Грузії та Молдови на рівні глав держав. У межах візиту глава держави взяв участь у роботі Батумської міжнародної конференції, яку відвідав президент Європейської ради Шарль Мішель.
Днями на Закарпатті відбувся українсько-словацький енергетичний форум «Інтеграція українських та європейських енергетичних ринків». Учасники заходу на базі курорту «Воєводино» в Ужгородському районі аналізували стан і перспективи входження об’єднаних енергетичних систем України в загальноєвропейську енергосистему ENTSO-E, а газотранспортної системи — в європейську мережу операторів газотранспортних систем ENTSOG. Обговорювали й умови для економічного зростання західного регіону України, можливі на ринку електроенергії та природного газу.
Ukraine Reform Conference — ключова щорічна міжнародна подія, присвячена експертному обговоренню прогресу українських реформ. У цьогорічному зібранні взяли участь Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр Литовської Республіки Інгріда Шимоніте, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, віцепрезидент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анна Б’єрде, представники урядів, інституцій ЄС та НАТО, інших міжнародних організацій, представники бізнесу та громадянського суспільства.
Вперше ідею об’єднати три найпрогресивніші країни «Східного партнерства» (СхП) – Грузію, Молдову та Україну – озвучив литовський євродепутат, голова Парламентської Асамблеї Euronest Андрюс Кубілюс у листопаді 2019 року. Під час дискусії у Європарламенті він представив аналітичну записку під назвою «Наша стратегія для майбутнього «Східного партнерства», де пропонувалося запустити у дію європейський «процес тріо», який передбачав би особливу співпрацю ЄС із Тбілісі, Кишиневом і Києвом.
Президент Володимир Зеленський та президент Польщі Анджей Дуда у Варшаві підписали спільну двосторонню декларацію про європейську перспективу України, тобто майбутню належність до Євросоюзу. Це вже другий подібний документ, укладений Україною з державою ЄС, — у березні цього року було підписано декларацію з Литвою.