Будівельна галузь — основа розвитку будь-якої країни. Її роль в економіці важко переоцінити, особливо у важкі кризові часи. Це підтверджується цікавими прикладами з історії, коли в скрутну епоху безгрошів'я та масового безробіття керівники держав давали поштовх будівництву житла, комерційних будівель та автомобільних доріг.
Українська будівельна галузь також потроху відновлюється і має амбітні плани на найближче та більш віддалене майбутнє. Саме про це кореспондент «УК» спілкувався з міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадієм ТЕМНИКОМ. 

Те, що зроблено і що необхідно зробити, за традицією оцінюють наприкінці календарного року. Однак у працівників різних галузей існує ще один день, коли вони відриваються від своїх буденних справ й аналізують успіхи та проблеми — це переддень їхнього професійного свята. Саме напередодні такої події ми зустрілися з головою Державного агентства водних ресурсів України Василем СТАШУКОМ, щоб дізнатися, чим живе майже 33-тисячний колектив працівників водного господарства України, які події були для нього найбільш значущими в минулому році. Саме з останнього і розпочалася наша розмова з керівником Держводагентства. 

Якщо театр починається з вішалки, то подорож — із вокзалу. І немає значення, буде це авто- чи аеровокзал. Головне, щоб обслужили по-людськи: не створили зайвих проблем, не змусили витрачати час і нерви. Про те, наскільки комфортно почуваються авіапасажири в головній повітряній гавані України і який їм пропонують там сервіс, наш кореспондент розпитала у генерального директора ДП МА «Бориспіль» Антона ВОЛОВА.   

У культурі немає другорядних напрямів — для нас однаково важливі й розвиток академічного мистецтва, і збереження історико-культурної спадщини, діяльність бібліотек і можливість простих людей розвивати свої творчі здібності в клубних закладах, здобувати мистецьку освіту — так вважає новий очільник міністерства Леонід НОВОХАТЬКО. Які важелі потрібні для того, щоб усе це розвивалося? Про це наша розмова з посадовцем.  

Судячи з усього, реорганізація колишнього Міністерства з надзвичайних ситуацій у Державну службу України з надзвичайних ситуацій не торкнулася покладених на відомство завдань. Як і раніше, служба залишається не лише головним органом у забезпеченні реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а й основною рятувальною структурою в країні. Яким видався початок року для рятувальників, розповідає голова ДСНС Михайло БОЛОТСЬКИХ.  

Впроваджувати реформи завжди нелегко, а особливо, коли у світі «царює» економічна криза. Проте зміни треба робити. Визначити найголовніші пріоритети і досягати поставленої мети, хоч як це не тяжко. Уряд України вибрав напрямки, які дадуть змогу нашій економіці пережити ці буремні часи і вийти на новий етап розвитку. Саме про ці процеси «Урядовому кур’єру» розповів віце-прем’єр-міністр України Юрій БОЙКО.  

Естафетну паличку спілкування з Равілем Сафіулліним ми отримали з рук президента Національного олімпійського комітету Сергія Бубки,  який саме завершив свою розмову з міністром і  водночас першим віце-президентом НОК.  Тому без зайвих передмов перейшли від спорту високих досягнень до ймовірності виховати нових чемпіонів.
—  Равілю Сафовичу, наприкінці минулого століття українці вважалися однією з найспортивніших націй у Європі. Сьогодні ситуація інша: значна частина дитячо-юнацьких шкіл не має елементарних умов для занять. Більше того, лише сім відсотків наших дітей закінчують школу відносно здоровими. Як новостворене профільне міністерство збирається виправляти становище?
— Ви правильно зауважуєте, що українці були одними з найспортивніших. Власне, ми й залишаємося такими поки що — все-таки чотирнадцяте місце на Олімпійських іграх у Лондоні чи одинадцяте на попередніх Пекінських —це високий результат. Наголошую: поки що. Бо якщо сьогодні не втрутитися у ситуацію, то через певний час  результати будуть плачевними.

Ігор Прасолов був не так давно назначений на посаду Міністра економічного розвитку і торгівлі. А нова людина на такому важливому місці завжди має свої свіжі погляди та переконання. Кореспондент «УК» хотів дізнатися про ставлення Міністра до найважливіших економічних  подій та очікувань 2013 року. І розмова виявилася доволі цікавою.  
—  Шановний Ігоре Миколайовичу, які завдання стоять, принаймні, на цей рік перед міністерством?
— Головна задача на цей рік — це наповнення практичним змістом основного завдання нашого міністерства, відображеного в його назві — Міністерство ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ. Воно повинно стати тим органом, який здійснить конкретні дії і активізує механізми для розвитку економіки.

Економічний блок уряду, очолюваний першим віце-прем’єр-міністром Сергієм Арбузовим, упродовж кількох останніх місяців демонструє активність на різних напрямках роботи. Приймаються системні документи і програми, ведуться переговори з іноземними інвесторами та партнерами, здійснюються внутрішні реформи. Звісно, наївно було б очікувати моментальних результатів. Однак діяльність уряду поступово виводить нашу країну на визначений главою держави рівень економічного і соціального розвитку. Нашому виданню Сергій АРБУЗОВ розповів про те, як швидко зміни позначаться на житті простих українців, а також про перспективи, які найближчим часом відкриються перед вітчизняною економікою.

Якось мені довелося спостерігати, як на дипломатичному прийомі в Раді Європи Леоніда Кожару, тоді ще заступника голови Комітету Верховної Ради в закордонних справах, представили співдоповідачці  Моніторингового комітету ПАРЄ з питань України Марієті Пурбе-Лундін. Після кількох сказаних українським депутатом речень зазвичай стримана пані Пурбе-Лундін,  яку вважають непримиренним критиком офіційного Києва, розцвіла усмішкою. Як з’ясувалося, секрет цієї миттєвої дружби полягав у тому, що Леонід Кожара заговорив до пані Пурбе-Лундін шведською мовою, і це відразу розтопило її суворість.