Цієї весни Тимку ІІ підберуть пару

ТРАДИЦІЯ

Байбак-синоптик обіцяє холодний лютий, теплу весну і збирається одружитися

Ось уже сьомий рік поспіль на біологічній станції Харківського національного університету ім. В. Каразіна, в селищі Гайдари Зміївського району Харківської області зібралися журналісти, біологи й екологи, щоб зустрітися зі знаменитим слобожанським синоптиком - байбаком Тимком. Однак той, попри власне свято - День байбака, не поспішав з'являтися на публіці, виявляючи бурхливий протест. Не забажав Тимко вбиратися і в народний костюм, пошитий спеціально для нього працівницею ХНУ Людмилою Ушаковою. Коли ж звірятко нарешті дістали з будиночка, тінь свою він не побачив... Це означає, як пояснив хранитель провісника погоди, професор кафедри зоології і екології тварин біологічного факультету нацуніверситету ім. Каразіна Віктор Токарський, що прихід нинішньої весни буде затяжним. Та хоч зима триматиметься ще цілих 6 тижнів і лютий буде холодним, весна, за його словами, прийде з теплом.

Цієї ж весни, додав Віктор Токарський, Тимку пообіцяли підібрати наречену і вже є 16 претенденток з довколишнього розплідника. "Важливо, щоб у самки був доброзичливий характер і вона не покусала його і нас", - сказав учений. Він також розповів, що популяція степових байбаків, до яких належить Тимко, за останні 20 років значно скоротилася. Однією з головних причин цього вчений назвав занепад тваринницької галузі як на Харківщині зокрема, так і в Україні в цілому: "Це прямо впливає на популяцію байбаків, тому що немає необхідного для них випасу. Раніше на яро-балочну систему було дуже сильне навантаження копитних, постійно йшла вегетація рослин, які не встигали дозрівати, а це давало дуже хорошу кормову базу для байбаків, тобто з ранньої весни до пізньої осені була зелена живильна травичка". Але на біостанції, де мешкає Тимко, їжі для байбаків досить, бо розташована вона в Національному парку "Гомільшанські ліси", який належить до об'єктів природно-заповідного фонду, багатого різнотрав'ям.

Що ж до довгострокового прогнозування погоди за допомогою тварин, то воно, як стверджують фахівці й організатори Дня байбака на Харківщині, застосовувалося різними народами здавна і має древнє слов'янське коріння. Такий день в Україні існував ще 200 років тому. Зокрема, на території Слобожанщини, відзначали свято провесінь, під час якого будили окремих звірят, серед яких був і байбак. Цю традицію відновили - і тепер байбак, крім прогнозу, дарує людям ще й радість та позитивні емоції. Щоправда, львів'яни, які теж мають байбаків - Мишка й Марусю, поки що тваринок не будили: кажуть, що зроблять це через 2 тижні - на Стрітення, а в київському зоопарку будити звірятко на догоду моді, травмуючи його (це для байбака сильний стрес), не хочуть взагалі.