Коснянтин ГРИЩЕНКО:
Міністр закордонних справ України

 

ПРАГНЕННЯ

 

 Українці готові пройти непростий шлях єднання

Цими днями, коли в Україні відзначається День Європи, ми традиційно намагаємося підбити підсумки й оцінити досягнення на євроінтеграційному напрямі за рік, що минув. Це слушна нагода ще раз осмислити головні завдання та виклики, що стоятимуть перед нами на найближче майбутнє, спрогнозувати перспективи реалізації нашої спільної мрії - побудови справді європейської держави, яка стала б гідним членом єдиної європейської родини.

 

2011 рік є роком ювілеїв. ЄС відзначає 60-ту річницю початку європейського єднання. Україна відзначає 20 років незалежності. Дві дати, досить віддалені за часом і все ж таки взаємозв'язані. Бо і перша, і друга відображають різні етапи тієї унікальної історичної трансформації, яку Європа пройшла в повоєнний час. Від ворожнечі до єднання. Від поневолення до свободи. Від руїн до успіху.

Два десятиліття незалежності України. В них було все - і надії, і розчарування, і успіхи, і невдачі. Проте загальний баланс - позитивний. Можливо, зрушення стають помітними не так швидко, як нам того б хотілося. Але я переконаний, що темп перетворень, спрямованих на досягнення європейських стандартів життя, дозволить Україні впритул наблизитися до членства в Євросоюзі. Адже реалізація української європейської ідеї відбувається не шляхом гучних декларацій та промов, а копіткими, цілеспрямованими і прагматичними діями. І це стосується всіх без винятку сфер суспільного життя: від політичних і соціально-економічних реформ до впровадження технічних стандартів.

Час політичних рішень

Цей рік не лише ювілейний. Він ще й політично вирішальний. Україна і Європейський Союз поступово виводять відносини на якісно новий рівень, переходять від принципів звичайного партнерства та співробітництва до принципів політичної асоціації і економічної інтеграції.

Процес іде непросто. І річ не лише в тому, що Україна надто довго перебувала у "перехідному періоді". Річ і в складних процесах, які переживає ЄС. Це й інституційні зміни. Це і загострення фінансово-економічної кризи в південно-європейських країнах. Це і сплеск міграційних потоків з країн Північної Африки, що посилює ізоляціоністські настрої в окремих державах ЄС. Реальність вимагає від ЄС швидких рішень з метою збереження самих підвалин європейського життя, якими є Шенгенський простір та єврозона.

Євросоюз перебуває в пошуку нового формату відносин зі своїми сусідами. Триває переформатування та прагматизація політики ЄС з урахуванням реалій багатополярного світу. Це - повноцінне перезавантаження європейської політики. Проте воно не означає, що Україна має сидіти на європейській лаві запасних. Навпаки. Україна перебрала на себе головування в Комітеті міністрів Ради Європи. У наступні півроку її голос як головуючої країни РЄ звучатиме особливо чітко. І він ще раз підтвердить, що Європа - це наш дім.

Уперше за багато років процес інтеграції в ЄС нам вдається поєднувати з розбудовою дружніх і партнерських відносин з Росією. Це дало можливість не лише зняти напругу у відносинах, а й розпочати консолідацію українського народу навколо європейської ідеї. Європейські цінності залишаються ланкою, яка об'єднує жителів різних регіонів України, а також провідні політичні сили нашої держави, незалежно від кольорів їхніх стягів.

Європейська інтеграція - це передусім внутрішнє реформування і втілення європейських стандартів у повсякденне життя. А щодо необхідності цього сумнівів нема ні в кого.

Будуємо Європу в себе

Вигоди від нашого руху в ЄС мають відчувати передовсім пересічні громадяни країни. Ми будуємо Європу всередині України, тобто основою європейської інтеграції є насамперед процес нашої внутрішньої європеїзації. І це теж має бути очевидним.

Цією дорогою пройшла більшість наших східноєвропейських сусідів. Цією дорогою прямуємо й ми. Крок за кроком упроваджуються адміністративна, фінансова, судова, територіальна, пенсійна та земельна реформи. За відносно короткий проміжок часу були прийняті довгоочікувані законодавчі акти, зокрема закони України про державні закупівлі, про ринок газу, про захист персональних даних, про доступ до публічної інформації, ратифіковано низку ключових конвенцій Ради Європи, зокрема щодо захисту персональних даних та протидії торгівлі людьми. Радикально скорочується кількість чиновників усіх рівнів у центрі та в регіонах. Триває дерегуляція цілих галузей національної економіки, покликана забезпечити цивілізовані умови для бізнесу.

Успіх реформ прямо залежатиме від подолання корупції - хронічної проблеми пострадянських держав. І тут теж переходимо від риторики до діла. Прийнято нове законодавство. Вражає кількість розпочатих кримінальних справ. При цьому кримінального переслідування за корупційні дії не уникають ні колишні, ні чинні посадовці. Є підстави очікувати на завершення низки нерозкритих гучних справ останнього десятиріччя.

Усе це - кроки до сучасної, економічно потужної й соціально справедливої України. Системна внутрішня робота дозволила вивести на новий рівень процес зближення з ЄС за низкою ключових напрямів. Встановлено довірливий та безпрецедентний за інтенсивністю діалог між лідерами України та ЄС. Є підстави сподіватися, що Євросоюз готовий іти на конкретні кроки назустріч Україні, якщо Україна продовжуватиме свій успішний поступ шляхом реформ.

Угода про асоціацію, поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі та безвізовий режим - це не просто порядок денний наших відносин з ЄС. Це те, що відчутне та важливе для більшості українських громадян: мати можливість вільно подорожувати Європою, вигідно торгувати, вести успішний бізнес і не почуватися європейцями другого гатунку.

Компроміс заради майбутнього

До кінця року плануємо завершити переговори щодо Угоди про асоціацію. Її успішне виконання створить ключові передумови для досягнення Україною критеріїв членства в ЄС. Майбутня угода фактично передбачатиме для України шлях, яким колись пройшли країни-кандидати на членство в ЄС. Тобто наступним кроком після виконання всіх положень має стати розгляд питання про набуття Україною повноправного членства в ЄС.

Як і будь-яка європейська демократія, Україна має право на перспективу такого членства. Більше того, це стане потужним стимулом для українського суспільства у впровадженні внутрішніх соціально-економічних реформ. Попри непрості часи, які переживає ЄС, його лідери наближаються до визнання цієї істини.

Ключовою частиною Угоди про асоціацію буде створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ), яка стане інструментом інтеграції економіки України до спільного ринку Євросоюзу. У середньостроковій перспективі створення ЗВТ з ЄС має принести відчутні позитивні наслідки як для держави в цілому (з огляду на її економічне зростання та модернізацію), так і для її громадян. ЗВТ - це планка високих європейських стандартів, до яких тягнутиметься українська економіка. Це більш доступні товари та послуги з Європи. Врешті-решт, це додаткові робочі місця.

Так, є напрями, в яких ми з ЄС є прямими конкурентами. З цієї причини переговорний процес триває довше, ніж хотілося б. Ми не здаємо свої інтереси. Ми їх обстоюємо та просуваємо. Оскільки йдеться про інтеграцію української економіки в економіку європейську, себто одну з найбільших у світі, то без компромісів не обійтися. Проте досвід наших попередників на шляху євроінтеграції засвідчує: це не компроміси заради компромісів. Це компроміси заради майбутнього. Вони того варті.

Минулого року на саміті Україна - ЄС відбувся переломний момент у безвізовому діалозі. Надання Україні Плану дій з візової лібералізації стало визнанням розпочатих урядом реформ у міграційно-візовій сфері. У документі визначені чіткі умови, виконання яких відкриє двері для скасування існуючого візового режиму для українських громадян. Серед визначених "домашніх завдань" України - покращення безпеки документів, запровадження біометричних паспортів, модернізація міграційної політики, боротьба з нелегальною міграцією тощо. Всі вони детально виписані у схваленому Президентом України Національному плані.

Першу "законодавчу" фазу Плану дій ми вже фактично виконали, а відповідна її оцінка має бути надана Євросоюзом улітку. Подальше залежатиме від нас - від швидкості та ефективності наших реформ.

Враховуючи, що для запровадження повноцінного безвізового режиму знадобиться кілька років, паралельно працюємо над подальшим спрощенням візового режиму. Зокрема, маємо намір розширити категорії громадян України, які можуть отримувати безкоштовні та багаторазові шенгенські візи, насамперед представників релігійних, професійних, а також громадських та неурядових організацій. Сподіваюся, це буде проміжний крок до повноцінного безвізового режиму. Активно працюємо також над створенням спільних просторів з ЄС - авіаційного, науково-технологічного, освітнього, енергетичного.

Прискорена динаміка і широкий діапазон співпраці зрештою мають перевести наші євроінтеграційні амбіції в практичну площину і створити передумови для постановки питання про членство.

Отже, робота йде, діалог триває, взаєморозуміння зміцнюється. Для європейської інтеграції України це добрі часи. Часи нових шансів, якими, переконаний, ми обов'язково скористаємося.

ДОВІДКА "УК"

День Європи, встановлений Указом Президента України від 19 квітня 2003 року на підтвердження стратегічного курсу нашої держави на європейську інтеграцію, відзначається в Україні щорічно у третю суботу травня.