Коли скінчиться комунальний безлад?

Сумно констатувати, але відоме всім гасло «Споживач завжди правий!» актуальне лише для насправді цивілізованих демократичних країн. Але й досі не для України. Хтось може закинути, мовляв, знову за рибу гроші. Проте, як на мене, логічно: що кому болить, той про те й пише. Тож я знову про комуналку.

Про наші із сусідами поневіряння в холодну пору року вже писала неодноразово. Про те, як опалювальний сезон у нас розпочався на місяць пізніше, ніж у решти киян. І про те, як ніби у показове покарання невідомо за що нам вимикали опалення та гарячу воду на новий рік та Різдво. Весело було, скажу вам: у людей свято, а в тебе у квартирі температура ледь сягає +12—13 градусів, продукти до святкового столу можна було навіть не ховати в холодильник.

Але й це пережили. Аж ось минула зима, і я вже подумала, що принаймні на півроку комунальники з усім бажанням ніяк не зможуть мене засмутити. Наївна! Не встигли вони на початку квітня вимкнути опалення, як днів за 10 тут-таки вимкнули гарячу воду. Начебто на звичайну літню профілактику. Але де тоді ще було літо, а де — середина квітня.

Телефонувала, скаржилася, сказали: потерпіть, ви перші, але ж потім в інших води не буде, а у вас — так. І справді на початку травня гарячу воду повернули. Радості моїй не було меж… так на тиждень. А потім її знову вимкнули. І триває це й досі — вже й літо настало.

А від того маю для початку подвійну плату за газ, здогадуюся, що на ціле літо. Адже він у нас із сусідами у плитах лише для приготування їжі. А тому вважається, що як немає у крані гарячої води, усі дружно тягнуть відра на плиту. Так це насправді чи ні — постачальникові нецікаво, нараховують за підвищеним тарифом — і квит. А лічильники газу обіцяють встановити… до 2021 року. Може.

«А що вам заважає встановити їх самостійно? Закон цього не забороняє, навіть схвалює. 3 тисячі гривень за сам лічильник плюс робота — це зовсім недорого», — сказали мені днями фахівці Київгазу. А ось дати зрозумілу відповідь, чому половині Києва ці лічильники вже становили за рахунок міста, а я маю робити це власним коштом, вони не змогли. «Хочете чекати — чекайте». І потому…

Але подвійна плата за газ — то лише півбіди. Ще ж не забути подвійну плату за електрику. Адже відрами на плиті на всі потреби води не нагріти. Тому часто користуюся бойлером, який обачно встановила ще чотири роки тому. Ось і маю додаткові видатки за електропостачання, від яких нікуди не подітися.

І врешті як та вишенька на торті — надання показників лічильників гарячої води. Так, саме тієї води, яку мені не постачають уже понад півтора місяця. За логікою, здавалося б, як немає послуги, немає про що й казати. Але не все так просто. Дані, навіть про нульове використання подати маю — провисівши кілька годин на телефоні й слухаючи дратівливу музичку. Адже якщо цього не зроблю, плату за ненадану послугу постачальник нарахує просто навмання, як вони самі формулюють, «середні показники у вашому будинку», а насправді абсолютно надумані та притягнуті за вуха цифри. Ще й заплатити мусиш за те, чим не користувався. А як ні — буде борг. І довести потім, що він фіктивний, майже неможливо.

Ось і виходить повний комунальний безлад по-українському, адже, мабуть, у жодній іншій європейській країні такого не може бути. У цивілізованих демократичних країнах заведено так: якщо сторона угоди її порушує, то вона й несе за це відповідальність, і фінансову також.

А що ж у нас? Київенерго з ДТЕК Київські електромережі вже майже два місяці граються в передачу повноважень та обладнання, а тим часом послуги з гарячого водопостачання споживачам, принаймні у нашому Солом’янському районі столиці, не надають. І за це нас же й б’ють гривнею. А як намагаєшся поскаржитися — з тебе ще й дурника роблять, з піною на вустах доводячи, що ти наче й сам винен.

Дивлюся я на все це, і руки опускаються. Адже просто не вірю, що буде в нас у цій сфері коли-небудь лад.