Газета Кабінету Міністрів України26 вересня 2026
26 вересня 2026
№203 (8395) · 26.09.2026Погортай свіжий номер →

22 листопада 2013

Випуск газети

Статті номера

Згадаємо все, пам’ятаємо всіхЯк і чому стався Голодомор? Інтерв’ю з доктором  історичних наук  Станіславом Кульчицьким      2-3 Про деформації культури  українського народу  як наслідки пережитого голоду      4 Одне село — дві долі. Репортаж  зі спогадами із села Мислова  на межі Тернопільської  і Хмельницької областей      5 Електронний Атлас Голодомору.  Спільний проект Українського  наукового інституту Гарвардського університету та Інституту  демографії та соціальних  досліджень НАНУ      6-7 Родинні історії.  Записуйте спогади живих свідків      8  Про перший роман  про Великий Голод  та народну творчість тих часів      9 «Остання Паска».  Оповідання  Руслана Новаковича      10-11 Про юридичну відповідальність  за геноцид. Інтерв’ю з доктором  права Мирославою Антонович      12 Будувати бар’єри абсолютно не прийнятноГоловну увагу на вчорашньому засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров приділив результатам засідання Ради глав урядів країн СНД, що пройшло днями у Санкт-Петербурзі, а також перспективам економічної співпраці на просторах Співдружності. Це зібрання Микола Азаров назвав одним із найрезультативніших, адже було підписано близько 30 документів, що охоплюють широкий спектр співробітництва у багатьох галузях.      «Але головною темою дискусії стало обговорення стану виконання Угоди про зону вільної торгівлі між державами СНД. Це питання було внесено до порядку денного за нашою ініціативою — ініціативою України, яку підтримали всі глави урядів СНД», — зазначив Прем’єр.  Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ: «Великий голод ліквідував загрозу розпаду СРСР з боку України»Про Голодомор уже написано чимало — понад 20 тисяч назв. Видані збірки архівних документів, публіцистика і художні твори. Тема настільки обросла міфами й різного роду політичними інсинуаціями, що пересічній людині важко втямити, кому вірити і що саме вважати правдою про трагедію українського народу.  В інтерв’ю із завідуючим відділом історії 20—30-х років ХХ століття Інституту історії України НАН України доктором історичних наук Станіславом Кульчицьким спробуємо з’ясувати, як і чому стався Голодомор. Найбільше потерпіли лісостепові райони Київщини й Харківщини, які не відігравали провідної ролі у хлібозаготівляхСкільки людей загинуло під час Голодомору і де саме він завдав найболючіших втрат: на півдні, сході, можливо, на півночі чи у центрі України? Ці питання поставила перед собою група американських та українських науковців, які протягом останніх кількох років працювали над започаткованим Українським науковим інститутом Гарвардського університету проектом «Мапа: інтерактивний атлас України». Проект реалізується за активної підтримки Фонду Катедр українознавства у Сполучених Штатах Америки, Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи та Інституту історії України НАН України.   Український народ: випробування голодомКандидат історичних наук Олеся Стасюк не перший рік досліджує, як пережиті українським народом страждання через терор голодом вплинули на його самосвідомість, духовну культуру, суспільну психологію. Дослідниця констатує, що в часи Голодомору сталися суттєві деформації народної культури, деморалізація суспільства і втрата сімейних цінностей. Пропонуємо ознайомитися з деякими тезами її роботи. …В Україні вже на початку 1932 року лютував голод. Численні маси людей залишали свої села, шукаючи порятунку для себе і своїх родин. У пошуках їжі тисячі виснажених чоловіків, жінок, дітей блукали вулицями міст і сіл, прямували до залізничних вокзалів з надією врятуватися. На вокзалах селян штрафували і повертали назад. Мирослава АНТОНОВИЧ: «Суд встановив факт злочину Голодомору-геноциду в Україні»Знаний італійський історик Андреа Граціозі, фахівець з історії України і Радянського Союзу, нещодавно в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що визнання Голодомору геноцидом може спричинити серйозні юридичні наслідки. На його думку, Росія як правонаступниця СРСР повинна була б фінансово розплачуватися за трагедію українського народу, що саме це є перешкодою на шляху до визнання Росією Голодомору геноцидом. Отже, чи можлива юридична відповідальність за Голодомор в Україні 1932–1933 років згідно з міжнародним та національним правом? Про це ми спілкуємося з доктором права, завідувачем кафедри міжнародного права НаУКМА Мирославою АНТОНОВИЧ. Одне село — дві доліМислова. Таку назву мають два села-сусіди, що територіально належать до різних областей — Тернопільської та Хмельницької. Нинішнього літа вони відзначили 550-річчя першої письмової згадки про себе. У кожної половинки Мислови — окреме життя, кожній випала своя доля. Великий голод 1932–1933 років морив лівобережжя, правобережні ж мислівчани як могли старалися зарадити трагедії єдинокровних братів. У всі часи, хоч і стояла прикордонна варта, мислівчани без зайвих перешкод могли провідувати рідних, знайомих в обох частинах села, бувати на весіллях. Дехто навіть обробляв поле на протилежному березі Збруча. Коли ж прийшли більшовики, лівобережна Мислова ввійшла до складу Волочиського району (тепер Хмельницької області), правобережна ж залишилася на Тернопільщині, що тоді перебувала під польською владою. Донині місцеві жителі хмельницьку Мислову називають руською, а тернопільську — українською, або західною. Остання Паска  Григір довго лежав з розплющеними очима і дивився в стелю. Потім підвівся і сів на лаві. На столі лежала дошка. Це була заготовка для ікони. На білому левкасі вже видні обриси Бога. Господар оселі, Григір Титаренко, був іконописцем, або, як сам себе називав, богомазом. Бо ж, казав, іконописці — в столицях, а ми — люди прості. Колись він учився в такого ж богомаза Петруся Підлатайла у волості. На селі працював без викрутасів. Як немає липової дошки, бере соснову. Сам витеше, напише образ, а потім із сухозлотиці ризи припасує. Такі ікони називав шелестухами. Як немає дошки підходящої, то на полотні доброму малює.    Щодня в інституті стояли домовини…Великий Голод не оминув жодної української родини. Про нього довго, надто довго мовчали, не згадуючи навіть на родинній кухні. Чи знаєте ви, чому у вашого дідуся — жодного брата-сестри, хоч він — з багатодітної родини?.. Відходять у вічність останні свідки страшної трагедії українського народу. Розпитайте своїх рідних, сусідів, що вони пам’ятають про Голодомор. Ця правда потрібна нам усім!«Марія» йде до українцівСьогодні його «Марію» можна (і навіть слід би кожному українцеві) придбати навіть через Інтернет, щоб, як і «Кобзар», тримати на покуті в рідній хаті. А от у минулому столітті про цей роман знало обмежене коло людей у Західній Україні. Написаний у 1932–1933 роках, уже в 1934-му він уперше вийшов друком у тодішньому польському Львові: і звісно, що в радянську Україну тоді не потрапив. У 1941-му, коли твір перевидали вдруге, цьому завадила війна. А далі… в забутті надовго залишився не лише твір, а й автор — уродженець села Дермань, що нині в Здолбунівському районі на Рівненщині. І лише в 1991-му «Марія» втретє побачила світ у незалежній Україні.   Андрій Склярук із Запоріжжя просить записати у список жертв Голодомору свою матір Палажку КіндратіївнуЦей лист ми отримали у відгук на публікацію про акцію «Твій рядок у народну Книгу пам’яті», яку започаткував Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні». Його автор — Андрій Сергійович Склярук, літня людина, який пройшов Другу світову війну і пережив Великий Голод у 10-річному віці. А втім, надамо йому слово: «Не знаю, як це зробити, я звертаюся до вас із проханням вписати прізвище моєї матері до Книги пам’яті жертв Голодомору. Палажка Кіндратіївна Склярук померла від голоду навесні 1933 року. Мені тоді йшов 10-й рік. Я разом з нею та батьком Сергієм Григоровичем жили в селі Свинарка Бабанського району Київської області (нині село Свинарка Уманського району Черкаської області). Якось зранку батько пішов у поле на роботу, а ми з мамою ще спали на печі. Я прокинувся і бачу, що вона ще спить, хоч зазвичай піднімалася дуже рано. Почав її будити, гукаю «Мамо! Мамо!», штовхаю її, а вона не відповідає і не ворушиться. Я до неї — а вона холодна! Я пішов до сусідки, а там у дворі — нікого. В цей час біля нашої хати зупинилася підвода, зайшов чоловік і питає, чи є мертві. Я відповів, що мамі погано. Вони зняли її з печі, подивилися і кажуть: «Синку, твоя мама мертва». Забрали її і відвезли кудись». Серп і молот принесли голодСвідчення, документи, архівні дані, жахливі фото — чи не вичерпні докази Голодомору в Україні 32–33 років минулого століття? Якщо їх не достатньо скептикам, варто звернутися до народної творчості. Фольклор є виразником народної самосвідомості і відтворює влучним українським словом мрії й сподівання народу, його біль і переживання. Адже відомо, що усна народна творчість становить поетичну біографію народу, історію його трудового життя, боротьби за волю і незалежність. Творчість віддзеркалює саму душу народу. Тож і тема Голодомору знайшла відображення в українському фольклорі.  Народна творчість про Голодомор 1932–1933 років одна з найменш досліджених. Чи не єдиним дослідником мудрості часів колективізації та Голодомору був Ігор Васильович Бугаєвич, після смерті якого видавництво «Український письменник» випустило у 1993 році фольклорну збірку «Дожилася Україна…». В ній автор зібрав і прокоментував український фольклор періоду Голодомору. І цей унікальний матеріал — одне з найправдивіших свідчень голоду 1933 року. Згадували зі сльозами на очахПрезентація нових видань про велику трагедію українського народу — Голодомор-геноцид 1932–1933 років — відбулася в Білозірській сільській бібліотеці Черкаського району. Юнаки та дівчата, які тут зібралися, мали нагоду одними з перших в області ознайомитися з новими книгами. Згодом такі ж презентації пройдуть у всіх центральних бібліотеках регіону. Директор районного організаційно-методичного центру бібліотечної та краєзнавчої роботи Валентина Канюка розповіла, що в Україні готується велика Електронна книга пам’яті, яка вміщуватиме відомості про майже 14 тисяч населених пунктів та близько мільйона жертв та про відновлений сайт, присвячений Голодомору 1932-33 років в Україні. Зустріч було продовжено годиною пам’яті, яку підготували бібліотечні працівники сільських бібліотек № 1та № 2 та учні місцевих шкіл. 

Новини цього дня

17:22Вчені біля орбіти Венери виявили кільцеВчені знайшли таємниче кільце з пилу біля орбіти Венери, але цікаво те, що це вже друга подібна знахідка в Сонячній системі. 13:20У результаті обвалу в Ризі загинули вже 32 особиНа руїнах торговельного центру в Ризі знайшли тіла вже 32 загиблих. Рятувальники повідомляють, що там досі можуть залишатися люди. 12:16Microsoft може купити «вмираючий» WinampІнтернет-концерн AOL веде переговори з компанією Microsoft щодо продажу медіаплеєра Winamp, про закриття якого було оголошено напередодні. 11:39WBC закликають зробити Кличка «почесним» чемпіономЧемпіона WBC у надважкій вазі Віталія Кличка треба зробити «почесним». Таку думку висловив генеральний директор промоутерської компанії Golden Boy Річард Шефер.  11:26Сьогодні річниця Помаранчевої революціїВ Україні 22 листопада відзначають дев’яту річницю Помаранчевої революції. До цього свято відзначалося на державному рівні як День свободи. 11:16У столиці заборонили встановлювати малі архітектурні форми під час проведення акційКиївська міська державна адміністрація повідомляє, що Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням заборонив встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків або навісів, в тому числі пересувних та тимчасових, під час проведення мирних масових акцій з 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року.  09:50Дітей закликають до творчості«Дитяче Євробачення-2013» відбудеться в Україні вдруге. Пісенний конкурс триватиме з 25 по 30 листопада. В останній день трансляція вестиметься з Національного палацу мистецтв «Україна». Про це розповів під час урядового брифінгу голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдінович.  09:45Ще один євроінтеграційний пройшовСьогодні і політикум, і громадськість дуже болісно сприймають будь-які потенційні загрози підписанню Угоди про асоціацію України з ЄС. Те, наскільки високі нині політичні ставки, засвідчив і вчорашній день у парламенті, який зробив ще один крок до виконання всіх вимог зі «списку Фюле». Адже реформування виборчого законодавства відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії було однією з головних політичних передумов, які висунув Брюссель на шляху до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.  09:40У Києві відбулася прем’єра опери «Червона земля. Голод»Вчора прем’єра у столичній Національній опері зібрала чимало гостей. В залі — численні іноземці та представники діаспори, що приїхали в Україну вшанувати 80-ті роковини Голодомору, науковці і дипломати, громадські активісти, музиканти. Всі зібралися тут, щоб послухати оперу «Червона земля. Голод» американського композитора українського походження Вірка Балея, світова прем’єра якої, присвячена сумній даті, і відбулася в Києві. 09:35Людяність перемагає попри всеокументальна виставка «Голодомор 1932–1933 років на Луганщині» сповнена свідчень очевидців.