У квітні цього року в місті Пхукет (Таїланд) проходила міжнародна олімпіада з математики. У ній взяла участь понад тисяча школярів. Змагалися представники України, Австралії, Індії, Казахстану, Камбоджі, Ірану, Малайзії, Іраку, Філіппін та інших країн. «Срібло» виборов учень 8-го класу Миколаївського муніципального колегіуму імені В.Д. Чайки Микита Нєлєпов.
На ботана він не схожий. Звичайний підліток зі своїми захопленнями. А ще з неймовірною жагою до знань і нових вражень. Та в його класі майже всі співають, танцюють або грають у футбол, займаються боротьбою, атлетикою. У вільний час буває з друзями у квест-кімнатах, любить знаходити вихід зі складних ситуацій.
Ще любить шахи, інформатику, хімію, фізику. Та головне — математика. У другому класі виборов перше місце у шкільній олімпіаді, згодом ставав першим на міських, всеукраїнських.
Мама Олена Володимирівна розповіла, що помітила в сина математичні здібності, коли йому виповнилося лише два роки.
«Ідемо якось із ним з магазину, він каже мені: рахуй. Я почала рахувати до ста, а він уважно слухав і запам’ятовував, — згадує вона. — Згодом постійно рахував. Легко з’ясовував, скільки що коштує і скільки слід витратити грошей. Ніколи не помилявся».
Чим приваблює математика й чи допомагає у шахах, питаю в Микити. «У математиці подобається точність. А складні завдання дуже цікаво розв’язувати. Шахами займався ще до школи — навчили батьки. А з першого класу пішов до Миколаївського шахового клубу. Тепер у мене перший спортивний розряд, я п’ятиразовий чемпіон Миколаївської області. У шахах і математиці завжди слід шукати нестандартні рішення. У математиці буває, що, на перший погляд, недолугий спосіб розв’язання дає правильне рішення. І в шахах так: простий хід — і перемога».
Усі роки навчання в колегіумі, до якого вступив, набравши найбільшу кількість балів, Микита — відмінник. Та бувало, що вчителі з виховною метою ставили не найвищі оцінки. Учитель англійської в одному із семестрів поставила дев’ятку, бо хлопець готувався до міжнародної олімпіади, і йому слід було ретельніше вчити цю мову. Навіть з математики кілька разів отримував низькі оцінки.
«Це вчителька його виховувала, — пояснює мама. — У математиці потрібен дуже точний запис. А коли креслиш, то здається, що сумніваєшся, заплутався. Учителі привчали до чистоти в зошитах».
Насправді на уроках математики Микита стає помічником вчительки Ірини Крисинської. Іноді вона його просить пояснювати однокласникам, щоб розвивав ораторські здібності.
Талановитий школяр отримує складніші завдання і навчається самостійно. Настільна книга — «Секрети підготовки школярів до всеукраїнських та міжнародних олімпіад з математики». А ще захоплюється пригодницькими фільмами і книжками, астрономією й географією, любить історію, грає у стратегію, мріє сам писати комп’ютерні ігри.
Торік Микита виборов перше місце на всеукраїнській олімпіаді з математики серед учнів 5—7 класів, потім поїхав у математичний табір. Там дізнався, що у 2019-го Україна офіційно вперше бере участь у міжнародній олімпіаді, яка відбудеться в Таїланді. Разом з учителькою готувався й виборов право на участь в олімпіаді. Переліт був довгим та важким.
Українська команда прибула до Пхукета за п’ять днів, та родині хлопця п’ятиденне перебування у тропічному місті було не по кишені. Тож потрапив з корабля на бал. У Таїланді доводилося на всьому економити, навіть на їжі, бо платили за все самі.
На пробному турі із 30 завдань українській команді дісталися завдання українською, а Микиті — англійською. Та він не лише не розгубився, а й в одному із завдань виявив помилку, на яку вказав журі.
У фіналі також було 30 завдань українською, і Микита з усім упорався майже на відмінно. Трохи заплутався в назвах геометричних фігур англійською. За умовами, якщо в одному завданні припустився навіть незначної помилки (неправильні одиниця виміру, цифра), то не зараховують усе завдання. Звісно, нічим не можна було користуватися — лише ручка, аркуш і бланк із завданнями. Перед виходом все вилучали, навіть власні відповіді, які можна було б перевірити самостійно. Талановитий миколаївський школяр здобув срібну медаль і диплом учасника міжнародної олімпіади.
Удома на нього чекали батьки Андрій та Олена, сестричка Ліза та молодший братик Сашко. Дочекалися і гостинців — манго та сувенірні іграшки. На більше коштів не було. Проїзд вчительки оплатив, залучивши спонсорів, муніципальний колегіум. А на Микиту кошти, а це майже 100 тисяч гривень, збирала родина. Лише переліт коштував 61 тисячу гривень. Для Нєлєпових ця сума надзвичайно велика — батько працює інженером, мама навчається в докторантурі, інших доходів немає, а ще троє дітей. Тож довелося позичати.
Поки що Микита не вирішив, ким хоче стати. Його майбутня професія, ймовірно буде пов’язана з математикою. Освіту хоче здобути за кордоном, але обов’язково повернеться в Україну і працюватиме тут. Микита переконаний: не можна покидати Батьківщину, яка тебе виховала й вигодувала. А ще напевне знає, що майбутнє України — з розумними людьми.
Ми в Google+