Коли шановному зібранню передують щирі вітання і побажання (саме так було при відкритті ювілейної сесії Ради Міжнародної асоціації академій наук — МААН), це багато про що говорить. Насамперед про небайдужість і повагу. В цьому випадку до президента НАН України Бориса Патона, який 20 років беззмінно очолює й міжнародну асоціацію. Саме він ініціатор її заснування. Привід був один: не можна розривати наукові зв’язки країн СНД.
У своєму виступі на ювілейному засіданні в Києві Борис Патон наголосив, що асоціація відіграла дуже важливу роль у збереженні і розвитку національних академій наук, підтримці наукових зв’язків між державами. Наскільки це важливо, зокрема для України, наведемо хоча б такий факт. Річне фінансування НАН не дотягує до сумарного бюджету двох вітчизняних футбольних клубів. Але й при цьому науковці не здають позицій. Подібна ситуація і в багатьох інших країнах СНД. Тому саме співпраця допомагає виживати і розвиватися.
Ще Микола Пирогов свого часу говорив, що там, де панує дух науки, твориться велике малими засобами.
Тож не випадково за ініціативою МААН 1995 року керівники урядів країн СНД підписали угоду про створення спільного науково-технологічного простору. На жаль, належної наполегливості уряди в реалізації цього проекту не виявили. Мости, як мовиться, науковці наводили самотужки.
Не все задумане вдалося. Але, за словами Бориса Патона, зроблено немало. Зокрема, організовано безвалютний обмін науковою періодикою і книжковою продукцією. За період з 1996 по 2012 роки Національна бібліотека України ім. В. Вернадського передала вченим за кордон 53 тисячі екземплярів журналів і майже 8,5 тисячі книжок та отримала майже 19 тисяч екземплярів журналів та понад 7,6 тисячі книжок.
При МААН працює 12 наукових рад. Здійснюються міжнародні програми наукових досліджень, зокрема «Чорне, Азовське і Каспійське моря як імітаційна модель океану».
МААН активно брала участь у заснуванні Міжнародного інноваційного центру нанотехнологій СНД. Один із напрямів його роботи — підтримка молодих науковців. Цей напрям — один із провідних у роботі. Зокрема, здійснюється програма «Мобільність молодих вчених».
Роботу МААН високо оцінює ЮНЕСКО, з якою вона активно співпрацює. Борис Патон наголосив, що реформування наукових установ мають робити самі вчені, а не чиновники. За його словами, швидкі і непродумані зміни в організації науки шкодять не лише їй, а й державі.
Найактуальніші завдання МААН, вважає її керівник, — привертання уваги влади до підтримки науки, поєднання інтересів науки і бізнесу, посилення турботи про підготовку зміни. Характерно, що при цьому Борис Патон звернув увагу на поліпшення співпраці із засобами масової інформації.
— МААН — механізм конструктивний, — сказав академік, — він сприяє співпраці національних академій і його слід розвивати.
ДОВІДКА "УК"
Міжнародна асоціація академій наук (МААН) заснована 1993 року в Києві. Ця неурядова організація об’єднує національні академії наук всіх країн СНД, В’єтнаму, Грузії, а також відомих у світі наукових установ, університетів і фондів.
АВТОРИТЕТНО
Антон НАУМОВЕЦЬ,
віце-президент НАН України:
— Розвиток науки — це наше майбутнє. На жаль, влада проблемі приділяє недостатньо уваги. Бракує коштів. Їх надходження має забезпечувати не лише бюджет. У розвинених країнах 60% фінансування науки забезпечують підприємці. Щоб так було в нас, потрібно створити відповідний інвестиційний клімат.
Науковим закладам не вистачає сучасного обладнання. Крім усього, це ще й кадрова проблема, бо молодь не має змоги самореалізуватися. Тому кадри старіють. Найпідготовленіші виїздять за кордон.
Дуже добре, що академік Патон ініціював МААН. Асоціація допомагає національним академіям триматися на плаву. Але нам треба не виживати, а жити і розвиватися. Не заради самої науки, задля розвитку суспільства і зміцнення держави. Повірте, в економіці держави було б значно менше негараздів, якби всі ці 20 років наука не була пасинком. Повернутися обличчям до науки означає забезпечити розвиток і конкурентоспроможність держави.
Ми в Google+