Засідання Національної ради реформ цього разу відбулося у робочому режимі, закритому для представників ЗМІ. На чому саме акцентував Президент Петро Порошенко, можна було дізнатися, лише розшифрувавши з-поміж інтонаційних наголосів та міміки скупі інформаційні дані посадовців під час брифінгів. Так, громадськість того дня почула заступників Глави Адміністрації Президента Валерія Чалого та Дмитра Шимківа (це був зачин та підсумок заходу), міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса та радника глави держави, голову Міжнародної ради реформ в Україні Михаїла Саакашвілі — їхні слова стали вже резюме-постфактумом.

Приватизація й швидка реакція

Валерій Чалий говорив про відповідальне ставлення України до виконання взятих на себе міжнародних зобов’язань у Мінську і про ігнорування бойовиками режиму припинення вогню. «Домовленості не виконуються, і фактично руйнується надія на мир. Натомість просто зараз робляться спроби повернути всіх до війни. Такий розвиток подій призводить до подальшої ескалації і, очевидно, повернення до іншого сценарію», — наголосив заступник Глави АП.

Він нагадав, що в ході спілкування у телефонному режимі «нормандська четвірка» домовилася провести переговори на рівні представників Генштабу Збройних сил України, Росії та представників так званих ЛНР і ДНР. Успішний перебіг цієї відеоконференції мав би дати доступ місії ОБСЄ на чолі із заступником Спеціальної моніторингової місії (СММ) Александром Хугом до Дебальцевого у супроводі представників Росії та України у Спільному центрі з контролю та координації генералів Олександра Лєнцова та Олександра Розмазніна. Однак Росія цей крок заблокувала. «Скориставшись перемир’ям та початком відведення важкої техніки, бойовики за підтримки Росії хочуть захопити Дебальцеве та заявляють уже зараз про продовження наступальної операції в подальшому», — пояснив посадовець.

З огляду на це Україна звернулася до країн-учасниць переговорів у Мінську та країн Європейського Союзу й НАТО вжити всіх можливих заходів для забезпечення виконання мирного плану. Від країн ОБСЄ наша держава вимагає висловлення «рішучого протесту у зв’язку з блокуванням роботи СММ», а постійних членів Ради Безпеки ООН просить не допустити розгортання повномасштабних воєнних дій у самому центрі Європи. «Шанс на мир слід використати. Тільки єдність усього цивілізованого світу і солідарність з Україною дає надію на відновлення миру», — неоптимістично резюмував заступник глави АП.

Екс-президент Грузії вважає, що рішення припинити вогонь на сході таки дасть свої плоди. Перший з них — доказ того, що узгоджений у Мінську режим порушують російські та кримінально-сепаратистські сили. Це, на думку посадовця, важливий політичний капітал для послаблення сил агресора. Другий — додаткові аргументи, щоб вимагати оборонні озброєння від західних партнерів.

Новопризначений голова Міжнародної ради реформ в Україні заперечив можливість приватизації українських підприємств громадянами Росії. За приклад він навів досвід Грузії, яка вела прозору гру: «Росія не змогла купити фактично жодного серйозного підприємства в Грузії, росіяни просто не вміли чесно купувати. Треба якнайшвидше скоротити список так званих стратегічних підприємств, бо вони є прикриттям для розкрадання України», — додав він.

А ще Михаїл Саакашвілі радить керівництву держави підвищити рівень заробітних плат державних посадовців до кількох тисяч доларів. Мовляв, за нинішніх реалій складається враження, що вони «святі» чи «крадії».

Команда буде, мета є

Про зростання рівня корупції в Україні йшлося окремо. «У вас є «Нафтогаз України», скорочення економіки на 15,5%, наскільки я бачив останні цифри. При цьому споживання газу скорочується лише на 8% на папері. До речі, нинішньої теплої зими цей показник засвідчує ще більший розмах корупції, ніж було раніше», — сказав Михаїл Саакашвілі.

А міністр економічного розвитку і торгівлі в ході заходу наполягав, щоб приватизація державних підприємств відбулася наприкінці 2015-го — на початку 2016 року. Айварас Абромавичус нагадав про закладені 17 мільярдів гривень приватизаційних доходів для бюджету, включаючи продаж 3G-ліцензій, і резюмував: «Через ситуацію у країні нічого продавати нині не треба. Слід проводити реформу, робити все прозоро, публікувати звіти і приблизно на початку другого півріччя вже можна сказати: ось ці підприємства збираємося продавати, якщо ринкові умови дозволять. Якщо до того моменту ми змінимо процедуру приватизації й відчуємо, що є попит на компанії, звичайно, можна буде це зробити».

Про те, що Нацрада реформ домовилася до 20 лютого створити цільову команду перетворень, розповів заступник Глави АП Дмитро Шимків. Такі команди слід затвердити у профільних міністерствах чи відомствах. Згодом функціонуватиме проектний офіс реформ і відбудеться моніторинг їхньої імплементації. «Це означає, що кожна цільова група, яка займається розробленням або імплементацією реформ, повинна визначити 20—30 показників, які визначатимуть хід реформ», — пояснив посадовець.