Щоб не цокали автобуси копитами

Як ми звикли до мовного суржику! Здається, викоренити його вже нікому не під силу. Помилки мовлення (а значить — і мислення!), ніби іржа, в’їлися не тільки в побут, вони правлять бал у діловому мовленні, у виступах на офіційних зібраннях, у пресі, радіо- й телепередачах.

Ось начальник обласного управління МВС (тепер уже колишній) бадьоро розповідає на сесії обласної ради про збільшення злочинних «прояв» та «скопичення» транспорту, навіть не підозрюючи, наскільки це смішно з погляду змісту сказаного, адже «проява» в українській мові — це диво, чудовисько, а також незвичайний випадок. Можливо, він хотів сказати «проявів», але сказав саме так, очевидно, не утруднюючи себе пошуком слова з потрібним значенням. «Скопичення» ж і взагалі в поєднанні з «транспортом» асоціюється радше не зі скупченням, як мало б бути, а з копитами. Невже ж транспорт замість коліс тепер переходить на копита?

Ці та інші випадки подібного слововживання згадалися недавно, коли побачив у черкаському тролейбусі листівку «Навіщо мові бур’яни?», в якій пропонувалося позбутися мовного суржику. З таким соціальним проектом виступили громадські організації «Майстерня громадської активності», «Молода Черкащина» та «Молода громада». Ідея ж створити такий проект, як виявилося, народилася у трьох студенток Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — Ганни Іваненко, Оксани Краснощок та Валерії Ігнатової. Відвідавши якось Львів, дівчата звернули увагу на плакат, вивішений у громадському транспорті: «Говорімо правильно й красиво». На культуру мовлення, переконані студентки, варто звертати більшу увагу. Ось і на Черкащині багатьом заважає правильно говорити незнання мови. Люди б і раді висловитися правильно, та часто не знають як.

— Вирішили, — розповідають дівчата, — провести в місті своєрідну інформаційну кампанію. Назбирали необхідний матеріал й виготовили десять різновидів мовних плакатів. Частина з них присвячена афоризмам про культуру мовлення, інша — виразам, у яких найчастіше роблять помилки, з правильними відповідниками (типу не «на протязі року», а протягом року, не «прийняли рішення», а ухвалили рішення, не «діючий закон», а чинний закон).

Із запланованих до виготовлення 150 плакатів силами громадськості вже розмістили в маршрутках та тролейбусах майже всі. Сам був свідком, як активно пасажири обговорюють прочитане, схвалюючи запропонований проект.

Учителька Інна Самойленко так прокоментувала прочитану листівку:

— Дуже потрібна й корисна ініціатива юних громадських активістів. Важливо не просто закликати любити рідну мову, а предметно впливати на практику слововживання. Це часом просто необхідний практикум! Не дорікати комусь, що допускає помилки, а пропагувати хороші мовні взірці, — це те, що сьогодні необхідно.

— Такого в місті ще не було, — зауважив немолодий уже чоловік. — Я часто й сам відчуваю мовні труднощі, хоч і був тривалий час начальником управління. Тоді, однак, цьому значення не надавали: говори, мовляв, як хочеш, аби по ділу. А виявляється, що не все одно, як висловишся. Зараз переосмислюю своє ставлення до рідної мови. Цьому сприяє й ініціатива молодіжних організацій.

Так, мовні бур’яни слід активно виполювати. Одним зі способів є створення українського мовного середовища, позбавленого суржику на зразок «вкусні блінчики». А може варто нам повчитися у Франції, де за додержанням норм використання французької мови стежить спеціальний орган — Французька академія? Вона не соромиться відкрито вказувати чиновникам, міністрам і навіть президенту на допущені ними граматичні, стилістичні та смислові помилки в документах і публічних виступах.