Люди, які отримують субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, не зацікавлені в тому, щоб робити своє житло енергоефективним. А тим часом питання заощадження енергоносіїв в Україні — нагальна потреба часу. Про це йшлося на недавньому міжнародному інвестиційному форумі, де фахівці обговорювали, як подолати бар’єри на шляху до енергонезалежності країни.

Експерти підрахували: сектор опалення житлових будинків на нинішньому етапі один з найбільш нереформованих і найвитратніших. На застарілих котельнях втрачається 18% тепла, через діряві мережі з давно відпрацьованим ресурсом «у нікуди» йде 20% виробленої теплоенергії, а через не утеплені стіни, дахи будинків втрачається аж 50% тепла.

Чому в будинку холодно

Віце-прем’єр міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадій Зубко навів приклад: «У січі цього року ефективна котельня постачала 92-градусне тепло, на виході з будинку воно було 75 градусів. А в неутепленому будинку, куди подавали це тепло, температура не піднімалася вище ніж 16 градусів. Про яку якість можемо говорити? Тож питання в тому, що ми втрачаємо тепло крізь стелю, крізь стіни».

На опалення житла щороку витрачаємо 18,6 мільярда кубометрів газу. За підрахунками фахівців, цю кількість можна скоротити на 11,4 мільярда кубометрів, якщо провести модернізацію на всіх етапах від виробництва до споживання тепла.

Щоб активізувати ці процеси, в Україні створюють Фонд енергоефективності — механізм, який заохочуватиме вирішення цих питань. Нині при Мінрегіоні діє робоча група, яка має напрацювати необхідні законодавчі зміни й нормативно-правові акти для створення й початку роботи фонду. З фінансуванням допоможуть європейські партнери. Така модель довела результативність у країнах Східної Європи.

Однак щоб наші будинки стали енергоефективними, до справи мають долучитися не лише органи влади, комунальники і донори, а й самі мешканці. Процес уже пішов, і в Україні вже багато успішних прикладів. Координатор житлово-комунальних програм громадської мережі ОПОРА Тетяна Бойко розповіла, що в Луцьку є кілька будинків, у яких люди, створивши ОСББ, термомодернізували багатоповерхівки і тепер споживають тепла аж на 65% менше, ніж раніше. «І не треба вже возити охочих перейняти цей досвід за кордон, це можна побачити і в нас», — зауважила Тетяна Бойко. Тих, хто хоче заощаджувати на оплаті за комуналку й утеплює свої будинки, підтримує держава через програми з енергоефективності, надаючи людям «теплі» кредити і компенсуючи від 20 до 40% тіла позики. А місцева влада компенсує частину відсоткової ставки. За даними Держагентства з енергоефективності, з початку роботи програм майже 100 тисяч родин скористалися «теплими» кредитами на загальну суму понад 1,3 мільярда гривень, і ця кількість постійно збільшується.

Створення ОСББ для стимулювання енергоефективності

Люди вірять міфам

Однак як визнали фахівці, істотно стримує темпи руху до енергоефективності система субсидій. Безумовно, держава підтримала тих, хто не в змозі сплачувати за комуналку в умовах зростання тарифів, однак система субсидування нині таїть ризики. Перший — те, що кількість отримувачів субсидій і сума державної допомоги щороку зростає, і якщо у 2013 році на субсидії було спрямовано 6,5 мільярда гривень, то в 2017-му, за прогнозами, ця сума може сягнути 80 мільярдів, а це приблизно 10% держбюджету. Другий ризик — те, що з різних причин далеко не всі субсидіанти зацікавлені в енергозбереженні. І хоч держава заохочує їх до цього, повертаючи їм 70% суми кредиту, і частина з них користується цими преференціями (зокрема за останній тиждень 448 позик оформили отримувачі субсидій), чимало субсидіантів розраховують лише на фінансову допомогу держави. Багато з них витрачають енергоресурсів значно більше, ніж ті, хто платить за комуналку в повному обсязі. Нерідко витрачати зайве людей мотивують працівники компаній, які надають послуги.

«Треба говорити не лише про споживачів, а й про надавачів послуг, — зауважує міністр соціальної політики Павло Розенко. — Дехто з тих, хто перевіряє лічильники, розказували людям міфи: «Швиденько випалюйте, а то заберуть субсидію!» Хоч я не сказав би, що люди надто топили. До того ж температурні умови цієї зими значно відрізнялися від попередніх зим, і норми, які були прийнятними для минулої зими і за якими розраховували субсидію, для цього року завищені». Як зауважує міністр, нині людині вигідніше оформити субсидію, ніж об’єднуватися з іншими співвласниками, створювати ОСББ, брати «теплий» кредит, упроваджувати енергоощадні заходи і за рахунок економії повертати кошти.

«Тому потрібна і зміна політичного курсу, і серйозна інформаційно-просвітницька кампанія, і завершення реформування законодавства. На жаль, нині доводиться констатувати, що система субсидування перемагає систему енергоефективності. Але сподіваюся, що за рік зможемо сказати: система енергоефективності перемогла систему субсидування», — каже Павло Розенко.

Нині фахівці говорять про перегляд принципів субсидування, зауважуючи, що тут потрібно задіяти кілька векторів. «На мій погляд, вивести людину із системи субсидій можна так. Перше: не підвищувати на наступний період ціни на газ і послуги ЖКГ і підвищувати рівень життя населення, щоб люди самі могли платити. Друге: стимулювання енергозбереження, зокрема, можливо, ввести монетизацію залишку субсидії, монетизацію економії. Щоб людина наприкінці опалювального сезону могла отримати на руки готівку, яку використала б на енергозбереження, щоб у наступному році була ще більша економія», — зазначає міністр. Геннадій Зубко роз’яснює: «Субсидія — це не оплата житлово-комунальних послуг за родину. Це дотування енергетичної бідності. Незалежно від того, скільки вона споживає, держава підтримує бідність людини. І тут нас турбує питання зростання доходів громадян. Це робота економіки, це заробітні плати, це підвищення зарплат. Зекономлені ж на субсидіях кошти люди зможуть використати на енергоефективність. І платитимуть справедливу ціну за якісні послуги. Така політика матиме значний економічний ефект. Річний обсяг інвестицій у цю галузь може сягнути 60 мільярдів гривень. Новий ринок створить майже 100 тисяч нових робочих місць. Це шлях до енергетичної незалежності України».

Потрібна інша методика

«Торік, коли систему впроваджували, це була система потужного «наркозу», влада свідомо пішла на те, щоб максимізувати «дозу», зменшити вплив на населення, — зауважує голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. — Тепер цю «дозу» треба поступово зменшувати. Це слід робити коректно, паралельно вводячи правильні «ліки». А це енергоефективність». На думку заступника директора ЄБРР в Україні Марини Петров, система відслужила свою службу в цьому році, коли справді була потрібна, щоб зняти соціальну напругу. «Сподіваюся, що її буде реформовано і більше орієнтовано на енергоефективність». Отже, урядовці, експерти з питань ЖКГ, фахівці з міжнародних організацій переконані, що систему субсидій потрібно змінювати так, аби зменшити навантаження на бюджет, але щоб люди отримували якісні послуги, могли платити за них і водночас щоб меншим було навантаження на енергобаланс країни. Але як їм переконати в цьому споживачів-субсидіантів, які звертаються по державну допомогу не від хорошого життя, а тому, що іншої можливості розрахуватися за комуналку в них немає?

«Ми повинні запропонувати іншу методику, — каже Геннадій Зубко, — за якою, якщо людина провела заходи з енергоефективності й зекономила нараховані їй субсидійні кошти, вона повинна отримати ці гроші, щоб розрахуватися за відсотки або за тіло «теплого» кредиту, чи, якщо цій людині допомогла її родина коштами на енергоефективність, витратити на інше. Тут потрібно не тільки приймати рішення щодо монетизації залишку субсидій, а й політичне рішення про те, що субсидію надаватимуть протягом ще 5—7 років у такому самому обсязі. І тоді людина розумітиме, що вона зможе залучити кредити на 7 років і ніхто в неї субсидію не відбере».