Цьогорічна рання весна сприяла швидкому виходу озимих зернових культур із зимового спокою. Як зазначає заступник директора департаменту агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Любов Безкоровайна, на Луганщині вегетація відбулася 2—6 березня, а це найбільш ранні терміни.

Рослини в центрі уваги

Посівна площа сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств Луганщини під урожай 2020 очікується в межах 806,7 тисячі гектарів. Тобто на рівні минулого року.

«Цього року доводиться сіяти якісно і швидко, а також переглядати підходи в технологіях», — каже Любов Безкоровайна.

Задля доброго врожаю аграрії області в період весняно-польових робіт планують внести майже 73,3 тисячі тонн мінеральних добрив, що на 3,5 тисячі тонн більше, ніж торік. На сьогодні закуплено 90% потреби, адже порівняно з попереднім сезоном закупівельна ціна на міндобрива стала значно нижчою. Однак через нестачу вологи врожайність ярих культур прогнозують нижчою, ніж була торік. Протягом першої декади квітня роботи виконано вже на 30% площ.

«Велику допомогу аграріям у проведенні весняно-польових робіт у стислі оптимальні строки посівної з мінімальними втратами надає щорічне оновлення машинно-тракторного парку,— зауважує Любов Безкоровайна. — Але якщо порівнювати з 2019 роком, то темпи оновлення технічних засобів не такі значні. Техніки закуплено менше на 99 одиниць. Це пов’язано з тим, що аграрії готувалися саме до відкриття ринку землі, заощаджували кошти. Тож активності в закупівлі машинно-тракторної техніки не було».

На Луганщині високий рівень навантаження на техніку: середнє на один трактор в області становить 167 га (в Україні 105 га).

Тож техніку треба оновлювати.

Обмежувальні заходи застали зненацька

Посилення карантинних заходів через загрозу коронавірусу застало багатьох з 1050 сільгосптоваровиробників області зненацька. Раніше аграрії уклали угоди про придбання матеріально-технічних засобів, мінеральних добрив, насіння із представниками Харківської та Дніпропетровської областей.

«Ніхто не очікував таких жорстких карантинних заходів. Тож у перший день введення режиму «червоний», коли заборонили виїзд в інші регіони, надійшло дуже багато звернень із запитаннями, як ввозити добрива і насіння, — розповідає посадовець. — Виявилося, що нам потрібно понад 700 перепусток для тих, хто має у термінових справах їхати за межі області.

Тож ухвалили рішення надавати перепустки тільки на легкові автомобілі, тобто керівникам, які виїжджають за межі області для укладання угод чи розв’язання проблем проведення весняно-польових робіт. Вантажний транспорт в’їжджає і виїжджає безперешкодно».

Другим викликом для аграріїв стало рішення, що людям віком понад 60 заборонено виходити з дому.

«Виявилося, на превеликий жаль, що велика частина аграріїв, які працюють на тракторах під час посівної, саме такого віку. Тож ми рекомендували все-таки дозволити їм працювати. Весняно-польові роботи проводять не щоденно, люди працюють у полях, тож скупчення немає»,— розповідає Любов Безкоровайна.

Загалом, за її словами, вибудовується нова система організації співпраці департаменту агропромислового виробництва з аграріями.

Оскільки відбулося реформування системи управління в галузі, у районах відтепер немає управлінь сільського господарства. Треба вибудовувати нову модель співпраці, адже необхідно збирати оперативне зведення проходження посівної, забезпечення мінеральними добривами, прогнозування потреб тощо.

«Вважаємо, що департамент повинен працювати з аграріями наживо, знати їхні проблеми, перспективу, адже Луганщина — це зона ризикованого землеробства, тож маємо розв’язувати ще й проблеми меліорації», — наголошує Любов Безкоровайна.

Майже рік у департаменті перебудовують роботу. Відтепер тут мають електронні адреси, телефони кожного з 1050 суб’єктів сільськогосподарського виробництва. І є перші успіхи.

«Наприклад, через карантин ми не змогли цього року провести традиційну щорічну наукову конференцію щодо весняно-польових робіт. Але наша наука повністю розробила рекомендації особливостей сівби ранніх культур і які новітні технології варто застосовувати. Цю інформацію передали на електронні адреси аграріїв. І вони пишуть нам. Тобто є зворотний зв’язок. Це істотний позитив. Упевнена, що нашому департаменту вдасться спілкуватися з кожним сільгосптоваровиробником», —підсумувала посадовець.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»