ПРОЕКТ

За два роки спеціальна комісія і ДП «Вінницястандартметрологія» мають створити своєрідний рейтинг якісної харчової продукції

Аби населення більше не здригалось від «привиду» ГМО та неякісної продукції на полицях супермаркетів, фірмової та роздрібної торгівлі, Вінницька влада за ініціативи міського голови Володимира Гройсмана вирішила навести лад на цьому ринку. І впровадила проект «Побудуймо ідеальні умови в окремо взятому місті». Починання підтримав голова облдержадміністрації Микола Джига. Відтак, колесо новітньої історії Вінниці — міста, що не вперше вражає новаторством і прогресивними поглядами, закрутилося з додатковою силою.

Поштовхом стало затвердження міською радою програми «Якість та безпека харчових продуктів на 2011 — 2012 роки». За цей час спеціальна комісія і ДП «Вінницястандартметрологія» мають створити своєрідний рейтинг якісної харчової продукції. У ньому, як у дзеркалі,  відобразяться як позитивні, так і негативні сторони вітчизняного товаровиробництва. Влада впевнена: «Суспільство має знати об’єктивну інформацію щодо якості продукції, що продається в мережі супермаркетів, фірмової і роздрібної торгівлі міста Вінниці».

За таких умов вдасться побудувати систему комунікації з постачальниками, роздрібними торговцями на предмет якісних товарів. Методи досягнення цілком мирні і регламентуються законами «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист прав споживачів» і «Про місцеве самоврядування». Механізми впровадження цілком прозорі й мають вибірковий характер. Щомісяця п’ятірка зразків продукції окремого споживчого сегмента відбиратиметься для тестування у лабораторіях Державного підприємства «Вінницястандартметрологія», який очолює генеральний директор та одночасно депутат міської ради Андрій Астахов. Потужній експериментальній базі цього підприємства відведено важливу роль у реалізації програми.

Від теорії до практики

Перевірку розпочали зі сметани. Відбір зразків здійснили на одному із місцевих ринків. Наразі під пильну увагу фахівців потрапила сметана 20% жирності т. м. «Здоровий світ» Деражнянського молочного заводу, сметана 20% жирності ПП «Альма-Віта» Тернопільської області, сметана 20% жирності т. м. «Білозгар» Літинського молокозаводу, сметанка 21% жирності т. м. «Молочна родина» ЗАТ «Галичина» та сметана 22% жирності т. м. «Молокія» Тернопільського молочного заводу.

Андрій Астахов, генеральний директор ДП  «Вінницястандартметрологія» Фото Сергія ІВАНОВА

Задля неупередженості і достовірності досліджень зраз?ки до лабораторії потрапили з дотриманням вимог як «конспірації» з переодяганням в однотипну обгортку з числовим маркуванням від одного до п’яти, так і правил транспортування за допомогою спеціальної сумки-холодильника. Фахівці запевняють: остання — не забаганка, а обов’язкова умова збереження якості продукції. Саме на термічні характеристики вони радять звертати першочергову увагу й споживачам. Так, згідно з ДСТУ 4418:2005, за температури від 0 до 6 градусів за Цельсієм термін придатності сметани стандартного пакування добігає кінця за 5 діб, вагової — за 3.

Ще споживачам варто пам’ятати: колір сметани може варіюватися лише від білого до ніжно-кремового. Вона повинна мати однорідну консистенцію. Допускається тільки незначна зернистість. Смак кисломолочних вершкових продуктів у жодному разі не мають доповнювати сторонні присмаки та запахи. Потрібно визнати,  більша частина представників «продукції Ікс» за органолептичними показниками втішила фахівців. Інша відбулася наріканнями, як-то на кислуватість чи певне захоплення ароматизаторами, яких у сметані не повинно бути. Результати мікробіологічних досліджень засвідчили, що у всіх п’яти зразках кількість кисломолочних бактерій відповідає нормативним значенням. Це важливо, бо саме ці сполуки нормалізують мікрофлору шлунка та є  незамінним  профілактичним  засобом для підвищення імунітету людини.

Між тим, у двох зразках фахівці знайшли бактерії кишкової палички, що перевищували нормативні значення. За словами фахівців лабораторії, бактерії групи кишкової палички — це санітарно показові мікроорганізми, які сигналізують про невідповідність санітарних умов на підприємстві. Водночас мікроорганізми — це живі істоти, які здатні розмножуватися за певних температур, а тому їх наявність може бути наслідком недотримання термічного режиму транспортування або зберігання даної продукції. Недотримання вимог стандартів було встановлено й під час фізико-хімічних досліджень. Для виготовлення окремої продукції замість молочного жиру застосовували рослинний. Слід зазначити, що сметана не має містити в своєму складі рослинних жирів.

Сметана — не сметанка

Під час закупівлі зразків сметани поряд зі сметаною був відібраний один зразок продукції з назвою «сметанка». Пересічному споживачеві зазвичай важко відрізнити «сметану», яка виробляється за традиційною технологією, від «сметанки», яка є новим видом продукції на ринку України та виробляється за технічними умовами. Згідно з чинним законодавством України, він повинен мати назву «продукт молоковмісний» за умови наявності не менше 25% молочних компонентів в його складі. Найчастіше в такому продукті не молочний жир, а його замінник рослинного походження. Пильнуйте, споживачі, та робіть свій вибір свідомо!

Перші результати

Вийти достойно з численних тестувань сметани вдалося лише двом із п’яти зразків. Висновок про відповідність чинним вимогам НД отримала сметана торгових марок  «Білозгар» і «Молокія». Відтепер на цій продукції стоятиме логотип «Якість по-вінницьки». З  такою ж назвою на місцевому телебаченні виходить телепроект, який має донести до населення достовірну інформацію про  реалізацію програми. Вона не має рекламного характеру і створюється без підтримки рекламодавців.

Для тих , у кого ще жевріють крихти скептицизму, зазначу, вірогідно, що цей проект назвати революційним можна лише умовно, але однозначно, що він здатен здійснити справжній переворот у свідомості людей. Адже вони врешті відчують: влада спроможна їх захистити від недобросовісного товаровиробника та напливу недоброякісної продукції. І байдуже, що верховенство якості буде встановлено у межах лише одного міста.