«Місія українського села тепер не тільки національна, а й світова»

Прем’єр-міністр 
Микола АЗАРОВ

СВЯТО

Завтра — День працівників сільського господарства  

Нинішнього року Україна зібрала рекордний врожай зернових. Уже намолочено понад 55 млн тонн збіжжя, що на третину більше,  ніж торік, і на 2 млн перевищує попередній рекордний показник 2008 року. Аграрії досягли таких результатів не лише за рахунок збільшення посівних площ, а й завдяки підвищенню середньої врожайності, одержавши з кожного гектара в середньому  до 36 центнерів  проти 28 у минулому році. Чи дають такі результати роботи підстави стверджувати, що вітчизняний АПК вийшов на інший технологічний рівень, котрий дасть змогу мінімізувати залежність все ще ризикованого аграрного бізнесу від стихії — це та інші питання, що стосуються перспектив та майбутнього вітчизняного АПК, стали темою інтерв’ю з Прем’єр-міністром України Миколою АЗАРОВИМ.

— Вплив природного фактора на врожайність зернових у сучасних умовах виробництва становить близько 30%. Приблизно стільки ж дає  використання якісного насіння високопродуктивних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, дотримання науково обгрунтованих сівозмін. Ще понад третину додаткового збору зерна з гектара можна забезпечити за рахунок впровадження інших інновацій в аграрній галузі. Приміром, генетичний потенціал нових сортів вітчизняної селекції ярого ячменю становить до 70 центнерів з гектара, озимої пшениці — до 110, кукурудзи — до 140 центнерів. І це, підкреслюю, не «кабінетні викладки». Зокрема у  Вінницькому філіалі Миронівського КХП  урожайність кукурудзи становила понад  120 центнерів з гектара, у Канівському районі Черкащини агрофірма «Заповіт Шевченка» офіційно зареєструвала рекордні для цієї сільгоспкультури 192 центнери з гектара. Це також заслуга вітчизняних вчених, які зробили вагомий внесок у нинішній рекордний показник.

— Новітні технології — не панацея без належного фінансування АПК…

— Так, селянам не вистачає обігових коштів. Передусім на якісне насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин. 1990-го при  врожаї 50 млн тонн під урожай зернових було внесено по 142 кг добрив на 1 га, тоді як  цього року — всього лише 68 кг. Для нас очевидно, що для отримання валових зборів зерна на рівні 80 млн тонн внесення добрив потрібно довести до рівня 150 кг на гектар. У 2011 році уряду вдалося мобілізувати кошти для підтримки селян. Перш за все, активізовано кредитування підприємств аграрного сектору комерційними банками. Понад 2,2 тис. господарств отримали кредити на суму 10,6 млрд грн, що в 1,6 раза більше за минулорічний показник (в тому числі 552 підприємства залучили пільгові кредити на суму 2,9 млрд грн). Потужним фінансовим фактором успішного врожаю стало те, що вперше весною Аграрний фонд через форвардні контракти авансував селянам 1,5 млрд грн.

Загалом на підтримку АПК в держбюджеті-2011 передбачено 13,1 млрд грн, а всього для Мінагрополітики  України — 17,6 млрд грн. Ці заходи дали можливість сільськогосподарському товаровиробнику закласти на 1 га посівів зернових близько 3700 грн, що на 54% вище за рівень минулого року. Проте, за оцінками вчених, загальний дефіцит обігових коштів і капітальних вкладень у сільськогосподарське виробництво на сьогодні становить близько 90 млрд грн.

— На що розраховувати селянам у наступному році?

— У державному бюджеті на 2012 р. збільшено фінансування аграрного сектору до 18,06 млрд грн. Будуть збережені основні напрямки фінансування АПК, у тому числі пільгове кредитування. Разом з тим перед вітчизняною наукою і Мінагрополітики в рамках виконання Програми Президента України «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» поставлено головне завдання —  завершення земельної та аграрної реформи.

Вже прийнято Закон «Про Державний земельний кадастр», підготовлено проекти законів «Про ринок земель», «Про сільське господарство». Також підготовлено законопроекти щодо спрощення процедури розмежування земель державної та комунальної власності, встановлення меж населених пунктів. Нині поставлені завдання щодо завершення розробки механізмів створення земельного іпотечного банку, запровадження дешевого кредитування (до 10 відсотків) під заставу земель, права на оренду земель тощо.

Не менш важливими є розробка механізмів підвищення дохідності сільськогосподарських підприємств через запровадження мережі оптових ринків та підвищення ефективної роботи наявної в Україні ринкової інфраструктури. Уряд відкритий для співпраці з усіма, хто має нові ідеї та сприймає ідеологію реформ, які здійснюються в нинішніх досить складних економічних умовах.

— Миколо Яновичу, як ви вважаєте, Україна спроможна взяти участь у розв’язанні світової продовольчої проблеми?

Прем'єр-міністра радує полтавська нива. Фото Олега МАРКЕВИЧА

— По-перше, ми повністю розв’язали проблему продовольчої безпеки нашої країни. Врожай-2011 значно перевершує внутрішні потреби держави: крім 55 млн тонн зернових, зібрано 12 млн тонн олійних культур, урожай овочів становить 8,5 млн тонн, картоплі — 23 млн тонн.

Тому одночасно з гарантуванням продовольчої безпеки власної країни треба мати чітку стратегію експортної політики. Кон’юнктура світового ринку дає змогу прогнозувати річний експорт на рівні понад 30 млн тонн. І попит на продовольство надалі тільки збільшуватиметься. Але сьогодні пропускні можливості портових елеваторів України перебувають в межах 25 млн тонн. Як наслідок,  нині важливим напрямком підтримки експорту є розбудова системи річкових та морських припортових елеваторів. Це зумовлено тим, що при прогнозованому збільшенні експорту зерна до 36 млн тонн потрібно підвищити щомісячне його відвантаження до рівня 3,5 млн тонн. Отже, йдеться про будівництво нових елеваторних потужностей в межах 9 млн тонн.

Сьогодні наша держава розглядає зернові запаси як валютно-грошовий резерв. І бачить свою перспективу у формуванні світового фонду-запасу зерна при ООН. Український уряд підтримує ініціативу науковців та Мінагрополітики,  яка полягає в тому, щоб спільно з FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Food and Agriculture Organization — Ред.) розробити Концепцію створення світового резерву зерна і визначити місце та квоти в ньому України.

Формування такого резерву тільки посилить стабільність світових продовольчих ринків. Україна за такого підходу могла б щорічно формувати квоту світового резервного зерна ООН у 10 і більше мільйонів тонн. Ми могли б не тільки зберігати його, а й, за розпорядженням FAO, доставляти за призначенням.

Окрім того, варто поставити  перед собою завдання змінити політику агроекспорту у бік просування на зовнішній ринок продукції з високою доданою вартістю. За розрахунками українських вчених, експорт переробленої  аграрної продукції може додатково давати до бюджету близько 40 млрд грн. При цьому перед науковцями поставлено завдання розробити стратегію переробки сільськогосподарської сировини, зокрема  на біоетанол, біодизель, шрот тощо.

Потрібно також приділити увагу забезпеченню населення якісною та безпечною продукцією тваринництва.

— До речі, а чи може цей сегмент АПК похвалитися такими  ж досягненнями, як і рослинництво?

— У царині продовольчої безпеки ми сьогодні змушені констатувати, що тваринництво не забезпечує повною мірою внутрішні потреби. Тому спостерігаються перекоси у бік переважання споживання м’яса птиці. Відстаємо і у споживанні на душу населення молока та молочних продуктів. Розв’язати цю проблему — на сьогодні завдання №1 для уряду, профільного міністерства, аграрної науки. За 10 місяців цього року валовий приріст сільгосппродукції (порівняно з відповідним періодом 2010 року) становив 16,6%. В тому числі в сільськогосподарських підприємствах — 20%. Але при цьому приріст тваринництва становив, на жаль, лише 2,8%. Тому Мінагрополітики спільно з науковцями розробило національний проект «Відроджене скотарство», який дасть змогу в 2015 році збільшити виробництво молока до 15,4 млн тонн, яловичини — 1,1 млн тонн. Згідно з концепцією цього проекту, уряд підтримуватиме як великих, так і дрібних товаровиробників, що дасть змогу вже в 2015 році виробляти в Україні 5,1  млн тонн  м’яса всіх видів.

— Тобто вважати Україну провідною аграрною державою світу ще рано?

— Україна є великою промислово-аграрною країною. Хоч у структурі експорту аграрний сектор поки що займає лише 16%, а в загальному ВВП він становить 7,2%, але країни світу вбачають місію  України у забезпеченні світової спільноти продовольством.

Якщо прорахувати потенціал галузі, то реально економіка України може посилити свої можливості й вийти на світові ринки на іншому, якісному рівні. Місія українського села тепер не тільки національна, а й світова. І уряд готовий підтримувати всі економічно вигідні ініціативи світових організацій  щодо формування запасу продовольства, а також брати участь у спільних проектах із забезпечення продовольством країн, населення яких не має достатньо харчів.

Про те, наскільки змінюється ставлення провідних країн світу до агропромислового комплексу України, переконливо свідчить, приміром,  такий факт: під час останнього раунду переговорів між Україною та Європейською комісією ухвалено рішення про збільшення українських зернових експортних квот до ЄС з 20 тис. тонн до 2 млн тонн. Були досягнуті домовленості про експортні квоти для України по тваринницькій продукції. Зокрема з першого року дії зони вільної торгівлі в рамках ЄС Україна зможе вивозити 20 тис. тонн заморожених тушок курей і 16 тис. тонн обробленої продукції; 3 тис. тонн яєць та 3 тис. тонн продуктів їх переробки; 12 тис. тонн яловичини, 40 тис. тонн свинини.  Українські експортери матимуть також пільги при експорті цукру обсягом 30 тис. тонн, 27 тис. тонн патоки та цукрового сиропу, 50 тис. тонн овочів, 270 тис. тонн фруктів. На початку переговорів всього цього не було!

Уже сьогодні  Україна займає перше місце в світі з експорту соняшникової олії та ячменю, третє місце по кукурудзі, восьме — з експорту пшениці. Аграрний потенціал нашої держави настільки вагомий, що Україна готова і спроможна нагодувати своє населення і значно посилити свою присутність на світових ринках продовольства.

Василь ТУГЛУК,
«Урядовий кур’єр»