Куркульський еколог-націоналіст
Віддаючи належне заслугам поміщиків Фальц-Фейнів, які зберегли заповідний степ в Асканії-Нові, не варто забувати, що на початку 1930-х років цей райський куточок замалим не розорали, віддавши землі державному зернотресту. Серед науковців, які повстали проти цього, чільне місце належить українському ботаніку чесько-німецького походження Олександрові Янаті
9 червня 1888 року –130 років з дня народження Олександра Янати
Його стараннями врятовано Асканію-Нову, Хомутівський степ, створено Канівський та Конча-Заспівський заповідники. Останньому надали статусу наприкінці 1921 року як важливому для всього Середнього Дніпра місцю нересту риби. Але нині ці території вже майже забудовані дачами так званої еліти.
Науковця-практика, який спеціалізувався на методах боротьби з бур’янами, і патріота, що розробив українську ботанічну наукову термінологію й зібрав тисячі народних назв рослин, репресували у травні 1933 року за «обстоювання куркульсько-націоналістичних теорій у рослинництві». Навіть на Соловках, куди його запроторили на п’ять років, він знаходив час для вивченням місцевої флори. Улітку 1937 року Янату доправили на Колиму, де замість довгоочікуваного звільнення його повідомили про позасудове подовження терміну ув’язнення ще на п’ять років, з яких ботанік прожив лише кілька місяців.