Геном сучасних жителів Африки зберіг більше слідів неандертальської ДНК, ніж досі вважали вчені. Наші прямі предки зустрілися і стали іноді схрещуватися з неандертальцями, вийшовши з Африки в Євразію між 50 і 80 тисячами років тому. Однак хвилі більш пізніх зворотніх міграцій принесли деякі неандертальські гени і на Чорний континент. До такого висновку прийшли автори нової статті, опублікованій в журналі Cell.
Неандертальці були найближчими родичами H. sapiens, що населяли частину Європи і Азії задовго до появи тут наших предків – з 800 тисяч років тому. Вони зникли майже 40 тисяч років тому, проте встигли зустрітися з великою хвилею сапієнсів, так що ДНК сучасних людей за межами Африки на 1,5-2 відсотка – неандертальська. Вважалося, що «чистими» сапієнсами залишилися лише «корінні» жителі Африки на південь від Сахари. Однак і у сучасних африканців таких слідів – приблизно 0,5 відсотка неандертальської ДНК.
Генетик з Прінстонського університету Джошуа Екі (Joshua Akey) і його колеги запропонували новий метод статистичного аналізу геномів IBDmix, що не вимагає «референсної» популяції. Вчені зібрали зразки ДНК 2,5 тисячі жителів Африки, Європи та Далекого Сходу, зіставивши їх з раніше отриманими даними про геном неандертальців, рештки яких були знайдені в Південній Європі і в Сибіру.
Така робота і виявила у африканців майже 0,5 відсотка неандертальської ДНК. Більш ніж 94 відсотки цих фрагментів виявляються і в геномі жителів Євразії, вказуючи на те, що отримані вони були вже пізніше – від них, а не безпосередньо від неандертальців. Ці гени зачіпають роботу імунної системи і захист від ультрафіолету, так що, мабуть, швидко закріпилися і поширилися в Африці.
Комп'ютерне моделювання показало, що неандертальці могли вимерти самі по собі, в силу законів демографії, а не під тиском наших прямих предків-сапієнсів.
Новий досконалий метод аналізу дозволив розрізнити і більш цікаві деталі людського генома і минулого. Так, вчені показали, що у нас збереглася частина неандертальської ДНК, яка була отримана ними від більш давньої хвилі сапієнсів, які залишили Африку ще між 150 і 100 тисячами років тому. В ході наступних міграцій – вже назад в Африку, починаючи з 20 тисяч років тому – деякі такі фрагменти знову «повернулися» в геном наших предків.
У сумі ж в сучасних європейських популяціях IBDmix нарахував 1,7 відсотка неандертальської ДНК, в далекосхідних – 1,8 відсотка. Невелика кількість неандертальського геному, що виявився потім знову в Африці, помітно ближче до тієї частини, що збереглася у європейців. Це вказує, що саме від них африканці не так давно отримали ДНК наших загальних вимерлих родичів.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур'єра»
Ми в Google+