13-річний підліток недавно ледь не загинув на аварійній недобудові у Корсуні-Шевченківському на Черкащині. На нього впала бетонна плита вагою не менш як тонна. Дитину визволяло семеро людей. Від смерті Влада врятувала лише випадковість. Нічийна споруда понад 20 років руйнується неподалік житлових будинків і вже стала місцем для ігор місцевих підлітків. Будівництво не має жодних огорож. Чи змінилося щось після трагедії?

Донині український медик у звичайній комунальній поліклініці чи лікарні може сумлінно працювати і заробляти ну, скажімо, чотири тисячі гривень. А може взагалі не паритися — й отримувати ту саму суму. Де мотивація? Навіщо йому бути ввічливим із пацієнтом, витрачати власний час і гроші, аби навчитися новим методикам чи передплачувати якісний медичний журнал, зрозуміло, англомовний? 

Чи не вперше за час перебування на посаді Прем’єр-міністра Володимир Гройсман випробував себе як лектор. Відбулося це в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія». Там, у 217 аудиторії, глава уряду розмовляв зі студентами на тему: «Майбутнє України: рецепт нашого успіху». 

Атмосфера у французькій столиці за два дні до першого туру президентських виборів значно напружилася після теракту на Єлисейських полях. Там унаслідок перестрілки загинув поліцейський, ще один правоохоронець зазнав поранень. Нападник, якого було нейтралізовано, згодом помер. А речник французького МВС П’єр-Анрі Бранде заявив, що поліцейські на Єлисейських полях стали жертвами цілеспрямованого нападу, проте поки що не озвучив припущень про мотиви злочинця. А кількома днями раніше в Марселі французька поліція затримала двох чоловіків, які планували здійснити терористичну атаку перед першим туром президентських виборів. Під час обшуку у квартирі зловмисників поліцейські знайшли одну одиницю автоматичної зброї, два пістолети, три кілограми вибухівки та прапор терористичного угруповання «Ісламська держава». 

У липні 2014 року, коли на сході почалися бойові дії, сім’я Марийчуків вирушила з Алчевська на Західну Україну. Спочатку думали, що повернуться на рідну Луганщину найближчим часом і продовжать звичне життя: пані Наталія, менеджер за освітою, працюватиме у сфері бізнесу, а її чоловік — на підприємстві, що спеціалізується на виготовленні металевих виробів. Через півтора місяця вони зрозуміли, що проблеми, як кажуть, не на день. Пошуки житла завели аж на Закарпаття. Однак порадившись, вирішили зупинитися у Львові, адже тут відкривалося більше можливостей і для дітей, і для працевлаштування батьків. 

Три роки тому талановита двадцятирічна дівчина з Дрогобича Христина Соловій на телепроекті «Голос країни» заспівала так, що Святослав Вакарчук не стримав сліз. Більше того, метр рок-музики не тільки взяв її у свою команду, а й уперше наважився стати продюсером. Тепер Христина співає разом зі своїм кумиром, відеокліпи до її пісень зашкалюють за кількістю переглядів, а квитки на перші концерти годі було дістати. 

Сільське господарство на Миколаївщині могло б стати галуззю, яка витягла б на достойний рівень усю економіку області. Якби важку працю селян високо цінували, та не встромляли палки в колеса керівникам успішних підприємств і самим підприємствам, якби кредитна й фінансова політика держави була більш сприятливою до аграріїв. Та навіть в умовах, що гальмують розвиток агробізнесу, на Миколаївщині є приклади вдалого господарювання. Один з них — державне підприємство «Дослідне господарство «Агрономія» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, що розташоване в Арбузинському районі. 

Приводом укотре згадати про уманські катакомби став недавній обвал біля одного з місцевих домоволодінь. На місці провалля, з’ївши паркан і дерево, утворилась яма завглибшки 5 метрів. Уманці кажуть, що таке явище звичне для їхнього міста.

Уманські катакомби ховаються під землею близько чотирьох століть. Час від часу вони нагадують про себе обвалами доріг, осіданням ґрунтів під спорудами. Але достеменно дізнатися, хто і навіщо їх викопав, нині неможливо. За однією з версій, цими ходами у XVII столітті до козацької фортеці доправляли провіант і воду. Ними ж у 1677 році до неї потрапили турки. У 1768-му найкривавішу розправу тут влаштували гайдамаки, так само з’явившись у місті буквально з-під землі. Відтоді печери називають гонтівськими. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Авіаудар, який шокував світ

Хресна дорога архієпископа-хірурга

Антиукраїнський злочин сталіністів Польщі 

«Думали, що ми вже на дні, але знизу знову хтось постукав». Цей відомий саркастичний вислів став настільки популярним на потойбічному Донбасі (так ще називають тимчасово окуповані території за лінією розмежування), що вживається тут майже із періодичністю щоденного банального привітання. Не дадуть збрехати жителі самопроголошених «республік», яких ошелешують своєю кипучою діяльністю їхні «вожді». Причому активність самозванців-лідерів найпомітніша у самозбагаченні стахановськими темпами та потворному самозвеличенні, що суперечить здоровому глузду.