• Ольга ПРОКОПЕНКО

    Про дітей, батьків і школу

    «Пробі! Завтра 1 вересня!» Таким несамовитим був мій стан сім років тому, коли готувала старшого сина до першого класу. Виявилося, даремно так турбувалась і боялася невідомого вся моя сім’я. Цього року до першого класу йде молодший син. Такого тремтіння, як за старшим, уже немає. Бажаю решті родин, а також первачкам, не мати його. Збори і похід дитини в перший клас, зауважують фахівці, стає стресом і для дитини, і для батьків. За рівнем він входить у двадцятку найбільш стресових ситуацій. Його ще порівнюють зі зміною місця роботи. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    За кордоном земляки плекають дух Батьківщини

    137 делегатів та гостей з 28 країн прибули до столиці, аби в Національному університеті імені Тараса Шевченка взяти участь у річних загальних зборах Світового конгресу українців (СКУ).

    Перед учасниками зібрання з усними привітаннями виступили глава Української Православної Церкви Київського патріархату, Святійший Патріарх Філарет, глава Української Греко-Католицької Церкви, Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук), Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та інші представники владних структур та інституцій України. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Університети отримали мотивованих студентів

    Однією з важливих новацій цьогорічної вступної кампанії можна вважати нову систему розподілу місць державного замовлення для здобуття вступниками вищої освіти. Про це під час брифінгу  повідомив журналістам перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.

    Адже у 2016 році держзамовлення було, так би мовити, адресним, коли «місце йшло за вступником»: якщо, скажімо, раніше керівники університетів лобіювали в міністерстві збільшення кількості бюджетних місць на ту чи ту спеціальність, цьогоріч прозоро саме абітурієнти з найвищими балами принесли вишам додаткові бюджетні місця. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Коли немає книжки, немає і знання

    Цьогорічні першокласники Олександр і Володимир Гребенюки — хоч і сядуть вперше за парту лише за кілька днів — уже тепер відчули вагу шкільного дзвоника. Ним близнюки сповістили про відкриття Київської книжкової виставки-ярмарку до Дня знань в Українському домі. На урочистості з цієї нагоди завітали урядовці, письменники, видавці, журналісти.

    Усіх присутніх привітав віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко й наголосив, що потрібно зберегти спеціальний податковий режим для вітчизняного книговидавництва, а також законодавчо врегулювати питання захисту українського книжкового ринку від російських книжок, що містять антиукраїнський пропагандистський зміст. Урядовець вручив дипломи лауреатам Премії Кабінету Міністрів  ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Зокрема почесну відзнаку отримав наш колега, письменник і журналіст «Урядового кур’єра» Павло Кущ за книгу «АБВ, або операція «Ставкозавр». 

  • Народний артист України Дмитро Черепюк: «Богдан Ступка якось сказав мені: «Знайди для нової постановки хороший український матеріал. Як на мене, в Івана Франка»

    Цьогоріч у Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка одразу два визначних ювілеї — 160 років від дня народження і 100 років від дня смерті Івана Франка, в честь якого названо театр, і 75 років від дня народження Богдана Ступки, який тут був актором і художнім керівником протягом багатьох років. А об’єднує їх насамперед дивовижний містичний факт — обидва великих українці народилися в один день — 27 серпня. І все творче життя Богдан Сильвестрович вважав Франка своїм улюбленим письменником, створивши неперевершені образи саме в театральних і кінороботах за творами Івана Яковича. А твори великого майстра слова протягом усієї історії франківців не сходять з афіш театру: «Похорон» (1921, реж. Г. Юра), «Перехресні стежки» (1966, реж. М. Гіляровський), «Для домашнього вогнища» (1968, реж. Б. Мешкіс), «Суд і полум’я» («Основи суспільності», 1978, реж. В. Лизогуб). 

  • Олена ІВАШКО

    Чи не задорогим виходить недорогий відпочинок?

    Хай які зміни вбачають у вподобаннях відпочивальників, але влітку пріоритет для них — море. Третій рік поспіль наші співвітчизники обирають українські азовські й чорноморські узбережжя.

    Миколаївці з гостями області часто віддають перевагу селищу Рибаківка, що в Березанському районі. Масове зведення пансіонатів і баз відпочинку, яких сьогодні налічується понад сотня, в ній почалося на рубежі 1950 — 1960-х років. Відпочивальників вабила сюди затишна затока з піщаними пляжами і теплим морем. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Місто читаємо, як книгу

    Нежатина Нива — так звався сучасний Ніжин у 1078 році, коли вперше був згаданий у «Повісті минулих літ» за Іпатіївським списком. Нині це красиве мальовниче місто на півдні Чернігівщини дбайливо зберігає пам’ятки своєї історії. Сюди приїздить багато людей, наперед знаючи, що їм покажуть музей Гоголя, розкажуть про Марію Заньковецьку, про знамениті ніжинські огірки, котрі завезли сюди грецькі купці, які, до речі, створили тут потужну громаду. У Ніжині збереглося близько трьох сотень будівель, кожна з яких — давно написана сторінка історії. Читати — не перечитати… 

  • Уболіватимемо за трьох

    У четвер-п’ятницю відбулося жеребкування групових турнірів Ліги чемпіонів та Ліги Європи, яке  визначило  найближчих суперників українських клубів на євроарені.  Та  якщо київське «Динамо» і луганська «Зоря» на цьому етапі лише розпочнуть боротьбу, то донецькому «Шахтареві»,  щоб потрапити до групового турніру Ліги Європи, довелося пройти  двораундовий відбір. На жаль,  у кваліфікації Ліги чемпіонів гірники поступилися швейцарському «Янг Бойзу» і змушені були втішатися в другому за престижністю європейському футбольному турнірі. У четвер донецький «Шахтар» обіграв турецький «Істанбул Башакшехір» у матчі-відповіді плей-оф кваліфікації розіграшу Ліги Європи сезону 2016/2017 років та вийшов до групового турніру змагань. 

  • Довге запрягання червоних нардепів

     ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Гривневе дзеркало вітчизняної економіки

    Антиукраїнська хроніка політичних убивств

    Замість зброї — зелений змій
     

  • Іван ДАХНО

    Як перекрити кисень лженауці

    Упродовж свого життя мені довелося попрацювати в системі Академії наук УРСР. Це сфера так званої фундаментальної науки. Доля заносила і в галузеві науково-дослідні установи. Вони вважаються сферою прикладної науки. Отже, я знаю те, про що пишу.

    Французький філософ і математик пізнього Середньовіччя Рене Декарт рекомендував, перш ніж сперечатися, уточнити поняття. Візьмемо до уваги його рекомендацію і зазначимо, що наука — це та сфера людської діяльності, яка створює нові знання. Якщо нові знання не створюються, то це не наука. Те, що завгодно, але від лукавого, і є лженаукою.