Нещодавно на українському телебаченні демонстрували авантюристську кінокомедію «Постріл у труні», в якій головні ролі виконували популярні актори Євген Моргунов, Георгій Віцин та Спартак Мішулін. За задумом режисера, ці актори грали співробітників колонії і злочинців, які відбули термін покарання. А починається фільм сюжетом прощання, коли, змахуючи скупу сльозу, офіцери вчорашнім підопічним кажуть: «Вони обов’язково повернуться, коли зіткнуться з дійсністю».

Здавалося б, можна лише посміятися над дотепною фразою і сприйняти це як злий жарт. Якби ж автори стрічки знали, наскільки пророчими стануть ці слова не лише стосовно їхніх героїв, а й тих засуджених, хто побував у місцях позбавлення волі. 

Наприкінці лютого — на початку березня 2016 року на розсуд широкого підприємницького кола громадські організації ділової спільноти представлять документ, яким планують закласти фундамент для детінізації української економіки. Йдеться про законопроект із робочою назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо гідного оподаткування для виходу економіки з кризи». Його також грунтовно обговорюватимуть на широкій представницькій платформі промисловців та підприємців — Всеукраїнському форумі бізнесу, що має відбутися в березні, щоб вийти на прийнятний документ, що сприятиме відновленню ділової активності, розвитку економіки, а головне — впевненості українців у завтрашньому дні.  

Цієї середи Міністерство внутрішніх справ провело спільну з Міністерством юстиції колегію. У стінах клубу Кабінету Міністрів їхні представники разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком подискутували на тему: «Від нової поліції до нової юстиції та безпеки громадян». Це своєрідна назва плану реформ на 2016 рік для правоохоронної системи та системи юстиції. 

Перебування глави держави у Національному антикорупційному бюро не обмежилося самою церемонією участі у складанні присяги загону спецпризначення НАБУ. Основною метою Петра Порошенка стало проведення наради з керівним складом, детективами і співробітниками управління спеціальних операцій цього відомства, де обговорено заходи задля забезпечення ефективної роботи НАБУ, зокрема деякі законодавчі ініціативи.

Тотальне роздержавлення галузі — один із п’яти принципів, за яких міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко погодився надалі працювати у нинішньому уряді. Як відомо, анонсований торік процес приватизації 150—180 малих держпідприємств агросектору, з якого хотіли залучити у галузь близько 600 мільйонів гривень, так і не розпочався. «УК» спробував розібратись, чому далі розмов справа так і не пішла, чи буде розблоковано приватизацію у 2016 році і на яких умовах її проводитимуть. 

Звільнений у запас офіцер-десантник Ярослав Радченко з Полтави недавно виписався зі шпиталю, де проходив курс лікування, й адаптується до мирного життя. Він із незначними перервами 14 місяців брав участь в АТО, зазнав там поранень і контузії, 45 діб перебував у полоні у проросійських сепаратистів. Проте коли я запитав у нього: «Як настрій?» — упевнено відповів: «Усе буде ВДВ!» І повідомив, що якщо потрібно буде Україні, то він готовий повернутися у війська. 

Стільки років минуло, а та картинка перед очима, мов учорашня…Зовсім юне дівча (не більш як десять років), його вчителька — турботлива, уважна до дитини. Щойно приїхали з найвіддаленішого на Сумщині району — Середино-Будського (до речі, прикордонного з Росією, до якої з кілометр), щоб узяти участь в обласному етапі Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. На вулиці січень аж пече снігом і морозом. І їхати вчительці зі школяркою довелося поїздом усеньку ніч: як сіли у вагон опівночі, так над ранок ступили на перон сумського вокзалу. Далі — маршруткою до місця проведення конкурсу, де вже зібралися десятки учнів, — переможці попередніх етапів.  

23 тернопільських юнаків і дівчат з власної волі упродовж 24 годин перебували в колишньому місці ув’язнення — у камерах слідчого ізолятора радянського КДБ. Свого часу тут допитували, мучили, катували українських патріотів. Двадцять років тому в цьому приміщенні відкрили історико-меморіальний музей політичних в’язнів. Місцевий осередок Спілки української молоді в Україні вирішив у цих казематах щороку організовувати меморіальну акцію під назвою «Доба». 

На початку року більшість працівників професійно-технічних закладів не отримали зарплату, а їхні учні залишилися без стипендії. Через брак фінансування училища опинилися на межі закриття. Адже в межах децентралізації влада передала утримання цієї сфери на місцевий рівень, тож одні міста не змогли утримувати власні ПТУ, інші — не захотіли. Як наслідок, колективи профтехучилищ вийшли з протестом під стіни парламенту. Народні депутати проголосували за відповідні законодавчі зміни, щоб фінансування відновити. Утім, вогнище загасили тимчасово, адже система підготовки робітничих кадрів потребує негайного реформування. 

Рік, що минув, і перший місяць 2016-го яскраво свідчать про те, що тривала криза у банківському секторі лише набирає обертів. Багато в чому все це — відголосок загального стану в політико-економічному житті України. Проте є й інші чинники, які банкіри замовчують. Чому банківська система буксує, в чому причини того, що фінустанови в буквальному сенсі лопаються? А інші, за словами їхніх керівників, погано живуть. Чи винна в цьому лише криза? «УК» намагався в цьому розібратися детальніше.

За словами директора фінансового департаменту Unison Bank Єгора Перелигіна, ключовий чинник поганого стану фінансово-банківської системи — девальвація національної валюти у 2015 році. «Так, на початку минулого року і Нацбанк, і уряд очікували, що на кінець 2015-го цей показник не перевищить 15—17%. Однак девальвація зросла аж до 43%. Держбюджет на 2015 рік було складено на основі курсу гривні до долара на позначці 17, вийшло 25.