У нинішній непростій ситуації для країни, яка виникла внаслідок пограбування владою Януковича та руйнації сходу України сепаратистами за підтримки Кремля,  для бюджету країни важлива буквально кожна гривня. У зв’язку з цим більш ніж дивними видаються події, які тривалий час не сходять зі сторінок електронних і друкованих ЗМІ. 

На території Миколаївського політехнічного коледжу відкрили алею на честь Максима Алдошина, водія-стрільця взводу охорони та патрульно-постової служби Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку.
Максимові Алдошину було всього 23 роки. Контрактником він пішов воювати на схід країни. Там разом із ще двома бійцями потрапив у засідку терористів. Хлопець зазнав тяжкого поранення, але зумів вивести автомобіль з-під шквального обстрілу.
Боєць був зразком для товаришів під час виконання обов’язку, прикладом сумлінного і принципового ставлення до служби. Швидко і якісно виконував усі поставлені завдання, проявляючи ініціативу, мав високе почуття відповідальності за доручену справу.

Серцево-судинні хвороби забирають життя у значної кількості наших громадян. Тим часом лікарі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова запевняють, що суспільство має всі можливості запобігти цій біді, але не використовує їх. Тому лише інфарктів щороку трапляється 55 тисяч. Часто це смерть, інвалідність, зниження якості життя. В інституті не лише констатують проблему, а й пропонують шляхи її розв’язання. 
Амосівський інститут та Асоціація серцево-судинних хірургів за сприяння МОЗ та Національної академії медичних наук презентували проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф». Наголос роблять на залученні громадськості до його здійснення. 

Чи виживе лісова галузь у революційному вирі української сучасності? Про це ми спитали голову громадської ради Держлісагентства, академіка Національної академії аграрних наук України Ореста Фурдичка.
— Оресте Івановичу, чи відбулися кардинальні зміни після вигнання бісів із лісового відомства?
— Великі біси повтікали, а дрібніші затаїлися, залягли на лікарняних і вичікують, що їх обминуть покарання і люстрація. На жаль, нове керівництво галузі дуже лояльно поставилося до заміни старих корупційних кадрів, які вірно служили «папєрєднікам». Недавню колегію Держлісагентства було присвячено боротьбі з корупцією. Звіт керівництва звівся до констатації факту, що в галузі всі дотримуються антикорупційного законодавства. Однак цього недостатньо. Відповідно до звітів і в попередньої влади з дотриманням законодавства все було гаразд. Проте суспільство відносить лісову галузь до однієї з найкорумпованіших. А чесних і роботящих лісівників незаслужено називають крадіями лісу. 

— Молодчина! Ось і вимовив те складне «ер», — наче за власну дитину радіє за малого пацієнта Андрійка логопед Марина Решетняк.
Симпатична, врівноважена, а глибокі озерця її очей, здається, ось-ось розхлюпають добро… Здається, вона вже цілком упоралася з тим стресом, який їй довелося пережити.
Марина народилася й виросла в поліському містечку Березне на Рівненщині. Свого часу сюди, в Надслучанську Швейцарію, доля закинула її тата, лікаря-педіатра Андрія Губка, уродженця Слов’янська.

Кажуть, порцеляну, як і чимало інших корисних революційних речей, уперше винайшли в Китаї десь на межі VI та VII століть. Та як часто-густо траплялося, приміром, з порохом або компасом, опанувати  новий напрям європейці змогли лише з десяток століть потому.
Водночас колекціонування порцеляни із самого початку було примхою багатіїв, або й лише представників правлячої верхівки.

Мій дядько по маминій лінії Федір Мироненко загинув під Кенігсбергом на початку травня 1945-го. Незадовго до цього писав додому, що війна завершується, і він ось-ось приїде у своє рідне село на Слобожанщині.
Згодом, коли прозвучали переможні травневі залпи і всі чекали родичів-визволителів додому, на адресу його батьків, а моїх дідуся і бабусі, надійшла похоронка. У ній повідомляли, що син пропав безвісти, а де саме — не відомо. Але пошуки тривають, щоправда, наскільки результативними вони будуть, у похоронці не повідомляли.

Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька під час міжнародного інвестфоруму Agri Invest Forum.
«За процедурою, через 20 днів має надійти офіційний звіт місії, а фінальна його частина буде готова за 8 місяців після затвердження Брюсселем. Тільки тоді ми потрапимо у список країн, які можуть вільно постачати молоко і молочні продукти на ринок ЄС», — зазначила вона.
Це великий успіх, що місія пройшла успішно, бо мало хто вірив у нашу молочку, зауважила заступник міністра, додавши, що наступними кандидатами на перевірку відповідності євростандартам стануть підприємства м’ясної галузі. Їх почнуть перевіряти наступного року. Поки що ж узгоджують дати, перелік м’ясної продукції, список підприємств і взагалі процедури, які вже пройшли наші молочарі. Нагадаємо, що Україна, крім рослинницької продукції, експортує в ЄС м’ясо птиці та яйця. 

Наскільки готові прикордонні підрозділи до виконання завдань з охорони державних рубежів у зимовий період, Президент Петро Порошенко вирішив переконатися особисто. Він відвідав окрему комендатуру охорони Державної прикордонної служби у Бортничах, що під Києвом. Глава держави оглянув озброєння, броньовані автомобілі, спеціальну та інженерну техніку, мобільні пункти пропуску, які прикордонники використовують у смузі контролю вздовж лінії безпеки. Під час огляду техніки він випробував спеціальну інформаційно-телекомунікаційну апаратну.  

Учора Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк давав відповідь на запитання, як українцям пережити зиму, окресливши ситуацію в енергетичній та газовій сферах нашої держави.
«Ситуація складна, але ми її контролюємо. Зараз у вітчизняних газових сховищах накопичено 16,7 мільярда кубічних метрів. Україна підписала контракт з одним із найбільших світових постачальників нафти — норвезькою компанією Statoil. Із шостої години ранку 1 жовтня у нас розпочато постачання природного газу за контрактом між НАК «Нафтогаз» та одним з найбільших світових операторів», — зазначив глава уряду.
Він укотре повторив, що для вдалого проходження зими країні потрібно придбати ще 5 мільярдів кубометрів блакитного палива. Уряд має кілька варіантів розв’язання цієї проблеми. Один з них — разом з ЄС втілювати спільну енергетичну політику, щоб підписати тимчасову угоду на постачання природного газу до того моменту, поки Стокгольмський арбітражний суд остаточно не вирішить спір між «Нафтогазом» і «Газпромом».