Проблемі підвищення доступності лікарської допомоги незаможним категоріям населення за кордоном приділяють особливу увагу, а досвід організації лікарського забезпечення постійно вдосконалюється. Попри це, майже у всіх розвинених країнах витрати на відшкодування вартості лікарських засобів постійно зростають. Основна причина — постійне підвищення цін на ліки.
Лікарське забезпечення пільговиків за кордоном здійснюється відповідно до рекомендацій ВООЗ та рішень Люблінської Хартії. 

Вітчизняні фармпрепарати для лікування артеріальної гіпертензії за ефективністю та якістю не поступаються закордонним аналогам. Вони мають усі необхідні складові для ефективного лікування високого артеріального тиску і відповідають вимогам чинного законодавства. Їхню якість контролює Державна служба лікарських засобів України.
Доступність та стала присутність на ринку є головним аргументом для держави, коли йдеться про вибір тих чи тих постачальників ліків.  

Позбувшись голови, за волоссям не плачуть. На дні Дністровського водосховища навіки поховано сотні сіл (у сонячну днину навіть видно, як із товщі води сяють хрести на затоплених церквах), тисячі гектарів чорнозему, врешті, величезний пласт історії — краю і сотень тисяч окремих його родин. А тому розмазувати після цього на обличчі екологічні сльози за мушлями і рибою, яка позбулася можливості нормально нереститися і мігрувати Дністром, на вигляд вершина всякого блюзнірства.
Тим більше, що з утворенням водосховища рибі гірше не стало. 

Грецька богиня перемоги Ніка прямує з Пантеону до міста-господаря Ігор. На реверсі — поєднання п’яти символічних елементів, серед яких — Темза та стилізований під коштовний камінь логотип Ігор. Такий вигляд має медаль тридцятої літної Олімпіади, урочисте відкриття якої відбудеться сьогодні в столиці Великої Британії. 

Ліки в Україні коштують рекордно дорого: й у сусідніх із нашою країнах, і в державах Західної Європи аналогічні препарати можуть бути вдвічі-втричі дешевшими. Проблему можна розв’язати, вважають як у Мінохорониздоров’я, так і в експертному середовищі. Першим кроком для налагодження цивілізованої державної політики у цій сфері стала постанова Кабінету Міністрів «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою», ухвалена у квітні цього року.  

Якби Рафаель малював українську Мадонну, він міг би зобразити Тетяну Макарову — невисоку чорняву миловидну жінку, котра стала мамою 21 дитини.  
Починалася ця історія у 2003 році з бажання допомогти сусідським дівчаткам — Юлі і Яні. Після смерті матері вони жили з дідусем, котрий пиячив і не переймався онучками. Дійшло до того, що сестрички почали боятися залишатися в його компанії. Дівчаток збиралися віддати у дитячий будинок сімейного типу в іншій області, але там не було місця. І Тетяна Семенівна сама взяла над ними опіку.

«Економічними олімпіадами» називають всесвітні виставки ЕКСПО. І це не випадково, адже на них представлені найкращі здобутки людства, науково-технічний потенціал, новітні технології. Водночас це й чудова можливість ознайомити спільноту з історією та культурою, продемонструвати інвестиційну, туристичну привабливість країн. Найбільший виставковий захід відбувається раз на 5 років; у проміжку між всесвітніми ЕКСПО влаштовують так зване «мале», яке триває не шість, а три місяці і має назву міжнародної виставки. Саме така з успіхом проходить нині в південнокорейському місті Йосу.  

У всьому світі стрімкими темпами розвивається відновлювана енергетика, яка не спричиняє змін клімату і славиться невичерпними джерелами енергії, на відміну від традиційних. Не стала винятком і Україна, яка таким чином вирішила збільшити свою енергонезалежність від східної сусідки і не відставати від Заходу, де живуть за Кіотським протоколом та дбають про енергоефективність. Про те, якими манівцями рухається Україна до енергонезалежності та енергоефективності, наша розмова з головою Держагентства з енергоефективності та енергозбереження (далі — Держенергоефективність) Миколою ПАШКЕВИЧЕМ. 

Соціологічний аналіз вказує на те, що найбільші загрози для себе та держави українці вбачають в економічному спаді та безробітті. Такі оцінки люди дають здебільшого на тлі спаду світової економіки та кризових явищ у єврозоні, що може негативно позначитися й на фінансово-економічній, а отже, й на соціальній ситуації в Україні.    
Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що рецепт захисту від цих загроз є.

У всьому світі стрімкими темпами розвивається відновлювана енергетика, яка не спричиняє змін клімату і славиться невичерпними джерелами енергії, на відміну від традиційних. Не стала винятком і Україна, яка таким чином вирішила збільшити свою енергонезалежність від східної сусідки і не відставати від Заходу, де живуть за Кіотським протоколом та дбають про енергоефективність. Про те, якими манівцями рухається Україна до енергонезалежності та енергоефективності, наша розмова з головою Держагентства з енергоефективності та енергозбереження (далі — Держенергоефективність) Миколою ПАШКЕВИЧЕМ.