У середині 90-х мені довелося побувати у Пітсбурзі  на території колишнього заводу фірми «Вестингауз». Колишнього, бо той велетень уже не працював. А це був справді  велетень, бо і територія гігантська, і споруди цехів, складів, адміністративних будинків вражали масштабами. В кращі часи всесвітньо відомої фірми тут працювали понад 12 тисяч осіб. Гостинні господарі  з Пітсбурзького університету привезли нас сюди не задля того, аби ми помилувалися старою промисловою архітектурою (до речі, того вартою), а щоб показати, як ця виробнича зона (донедавна майже мертва) пробуджується та повертається до нового життя, починає знову служити людям як індустріальний парк. В одних цехах йшло перепланування, гуркотіла будівельна техніка, в інших — уже спокійно працювали різні фірми і фірмочки.  

Транспорт є тією галуззю економіки, яка вже котрий рік поспіль тримається на плаву попри кризові шторми у світовій і вітчизняній економіці. От і 2011 року всі ланки (автодорожня, залізнична, авіаційна і морська) спрацювали з плюсом. Обсяг перевезень і вантажних, і пасажирських зріс на 9%. Особливо помітний прогрес в авіаційній сфері, де потік пасажироперевезень збільшився на 22%.

Що стосується підготовки до Євро-2012, то основні об’єкти торік або були закінчені, або доведені до завершальної стадії. З настанням сприятливих погодних умов і вони будуть здані в експлуатацію. Так характеризував роботу вітчизняного транспорту заступник міністра інфраструктури Володимир Корнієнко під час відеоконференції «Реалізація інфраструктурних проектів у 2012 році». 

Минулого тижня депутати таки зробили подарунок об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків. Нарешті прийняли Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ОСББ». Цього документа багато об’єднань чекали ще з 2007 року. Адже саме через законодавчі прогалини у них виникало чимало проблем.  

На карті Львівщини десятки населених пунктів, які з року в рік потерпають від весняних паводків та сусідства з норовливими й непередбачуваними гірськими річками, адже на Галичині традиційно будувалися на їхніх берегах. Протистояти природній стихії  та запобігти її негативним наслідкам має розрахована до 2015 року Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Прута та Серету. «Урядовий кур’єр» досліджує хід її виконання.             

Майже 25 років жителі Снігурівки та Снігурівського району чекають  газифікації населених пунктів. Перші кроки з розробки проекту будівництва газопроводу було зроблено ще наприкінці 80-х років минулого століття. На початку 90-х навіть були виділені кошти для закупки необхідного обладнання та побудовано газорозподільну станцію. Потім знову виділялися незначні кошти, але старий проект вже не відповідав ані новим цінам, ані сучасним вимогам. Люди просто зневірилися, що газ коли-небудь прийде до їхніх домівок.   

На одному з головних  будівельних майданчиків країни — Дністровській ГАЕС — готові освоїти цього року понад 2 мільярди гривень капіталовкладень, тобто наростити обсяги робіт утричі. Були б гроші! На сьогодні вже є 870 млн грн, забезпечених джерелами фінансування. З них 100 млн дає держава, 250 млн — банківський кредит, а 512 мільйонів — власні кошти ПАТ «Укргідроенерго», генерального замовника будівництва цього чи не найбільшого в Європі гідроакумулятора потужністю у 2,7 тис. мВт.  

Коли ціни на енергоносії стають непомірним тягарем для бюджетних установ, в них починають упроваджувати технічні новації, аби заощадити кошти. Задумуються і над ефективнішими способами обігрівання приміщень.

Будинки культури, школи, дитсадочки, побудовані 30 і більше років тому, вже на рівні проектування були далекими від енергозбереження. Нині це вилазить боком. Як краще діяти, щоб менше витрачати, а більше тепла отримати? Відповідь на це запитання може підказати, наприклад, енергетичний аудит будівель. До послуг такого методу звернулися у Закарпатті — тут на початку року громадська організація «ФОРЗА» у рамках проекту «Школи крокують до енергозбереження» у школах сіл Есень, Коритняни та селищі Середнє запровадили енергоаудит. 

На фініші минулорічної частини сезону підопічні Юрія Сьоміна здобули п’ять перемог поспіль. Нинішню весну біло-блакитні теж зустріли в потрібному тонусі, не втративши у трьох стартових турах жодного очка. З суто арифметичної точки зору Олександра Алієва з партнерами можна порівнювати з топ-клубами на кшталт мадридського «Реала».

Однак 68 тисячам глядачів, які недільного вечора заповнили арену «Олімпійського», подібне навіть не спадало на думку. Причина лежить на поверхні: рівень гри, який демонструють кияни, дає змогу їм залишатися лідером чемпіонської гонки, але він дуже далекий від того футболу, який демонструють, наприклад, чвертьфіналісти континентальних клубних турнірів. 

«Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння», – писав Кобзар. На Полтавщині люблять читати, а видавництва області щороку випускають у світ понад 200 найменувань книжок різної тематики. Цьому сприяє обласна програма розвитку інформаційної сфери, книговидання та книгорозповсюдження, один із напрямків якої – випуск соціально значущих видань полтавських авторів та поповнення фондів місцевих бібліотек книжками видавництвах області.  

Коли у своїх Сумах проходжу повз один із сусідніх будинків, неодмінно звертаю увагу на меморіальну дошку, присвячену Олексію Бересту — учаснику встановлення прапора Перемоги над фашистським рейхстагом навесні 1945 року, уродженцю Сумщини. Незважаючи на будь-яку пору року, тут завжди лежать букети живих квітів. Ось і цими днями побачив жмутик вербових котиків, що так гармоніювали із сірим фоном дошки.