Природній кмітливості та розпорядливості Миколи Сініченка можна лише щиро позаздрити: керівник господарства він уже 47 років і завжди мав гроші! Себто працював ефективно як за планової системи, так і в період розвалу економіки. Тепер, за ринкової моделі, він — справжній господар. «Від природи я економіст. І копійку, яка дається мозолями, не марную на забаганки, а вкладаю у виробництво», — ділиться секретами стабільного розвитку директор СТОВ «Хлібороб» Микола Сініченко.

Знаменитий на весь світ Київський міський голова-боксер проводить чи не найважливіший бій у кар’єрі — із власниками столичних МАФів, яких перемогти, на мою думку, не настільки легко, як суперників на ринзі. Адже якщо на ринзі діють правила, то власникам МАФів вони, судячи з останніх подій, не писані. Нещодавно ці власники мітингували під стінами столичної адміністрації, водночас кілька десятків машин, які приєднались до цієї акції, частково перекрили рух Хрещатиком. 

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР 12-го скликання, депутати якої ще не підозрювали, що вже працюють у вищому представницькому органі влади незалежної країни, 357 голосами «за» ухвалили Декларацію про державний суверенітет України. На той час аналогічні документи вже ухвалили парламенти фактично окупованих Червоною армією у 1940 році Литви, Латвії й Естонії й навіть РРФСР, де Перший з’їзд народних депутатів 12 червня 1990 року проголосив державний суверенітет Росії. Прикро, що про це постійно забувають великодержавні шовіністи, які звинувачують у розвалі «союза нєрушімого» всіх без винятку, починаючи з «невдячних інородців» і закінчуючи «американським імперіалізмом», але не російських політиків, після рішення яких подальше перебування на «титаніку» під червоним прапором стало смерті подібне. 

До канадської столиці Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прибув із робочим візитом, аби насамперед зустрітися з колегою Стівеном Гарпером. На порядок денний зустрічі винесено питання, та найголовніше з них — перспективи підписання угоди про зону вільної торгівлі між двома країнами. У результаті документ таки підписано по завершенні переговорного процесу. Підписи під ним поставили торговий представник України Наталія Микольська та представник Міністерства закордонних справ, торгівлі і розвитку Канади — директор департаменту доступу до ринків Марвін Гільдебранд. 

Серед новацій цього документа передовсім — відмова від виборчих блоків, обмеження на політичну рекламу за допомогою окремого закону, який ще потрібно буде ухвалити, закріплення в документі механізму відкликання депутатів місцевих рад, а також закріплення за територіальними округами не більше одного кандидата в депутати від партії. І ще — на тимчасово окупованих територіях вибори не проводитимуть.

У вівторок за законопроект у другому читанні та в цілому проголосували 257 депутатів за 226 мінімально необхідних. Примітно, що від попереднього голосування, яке відбулося 8 червня, депутати внесли у законопроект 1548 поправок. Утім, врахували лише дві: щодо участі у виборах нових партій та гендерної квоти. 

Вступна кампанія триває — абітурієнти активно подають документи до приймальних комісій університетів. «УК» поцікавився, чи є вступники у вишах, що переїхали з непідконтрольної території Донбасу, і який обсяг державного замовлення вони отримали. А також яка доля випускників шкіл, які залишилися без українського атестата? 

У «Мистецькому Арсеналі» у виставкому проекті під назвою «Хочу бути художником» зібрано майже всі полотна відомої української художниці Катерини Білокур. Усі охочі можуть ще оглянути експозицію до 19 липня. Це варто зробити, бо не відомо, чи зважаться коли-небудь наші музеї на такий повторний крок. 

Розробникам Перспективного плану формування територіальних громад на Буковині поки що не вдалося поєднати любов із грошима, а суспільну вигоду — з особистими інтересами окремих керівників та політиків. Тому і вийшло, що багатьом громадам, які саме на добровільних засадах вирішили об’єднати свої статки і межі, бракуватиме коштів на прожиття (у п’яти з них скарбниця розвитку дорівнюватиме нулю). 

На Черкащині перспективний план формування територій громад таки народився. Хоч і не одразу. На попередній сесії його провалили, мотивуючи слабко організованим обговоренням на місцях, нав’язуванням згори. Тепер же відкоригований, ще раз обговорений проект об’єднання громад визрів, хоч і не без застережень та зауважень. Але так і має бути. Та й людей можна зрозуміти. 

Донедавна організаційно і фінансово лісові коледжі (раніше — лісові технікуми) були невід’ємною частиною державної системи лісового господарства. Можна навіть сказати — її базисом, оскільки саме спеціалізована професійна освіта визначає успіхи і розвиток будь-якої галузі.