Навряд чи хоч хтось серед українців і росіян не чув про Володимира Даля — творця загальновідомого словника. Менш відомо, що початкова назва цього досі фундаментального для культури Росії твору — «Толковый словарь великорусского наречия живого русского языка». Тим самим автор (до речі, життя якого тісно пов’язане з Україною, а один із літературних псевдонімів — Козак Луганський) фактично констатував факт рівноправності двох повноцінних «нарєчій» — «великоруського» і «малоруського». Та вже за другим виданням словник Даля набув знайомої нам назви. Втім, це лише дрібний, хоч досить промовистий епізод у масштабній кампанії упослідження української мови до рівня другорядної.
 

На Черкащині, як і в інших областях, триває обговорення проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні серед територіальних громад. Основне завдання реформи — дати можливість громадам на своїй території розпоряджатися коштами, проводити референдуми з актуальних питань життєзабезпечення. 

Чверть століття тому із групою однодумців я перетнув Волинську область від найпівденнішого населеного пункту — міста Берестечка — до найпівнічнішого — села Ветли. Маршрут проклали річками, а йшли на байдарках.
Перша частина двадцятиденного маршруту — річкою Стир — була найменш цікавою. Вразила хіба що велика кількість сміття.
Зате друга — річками Стохід та Прип’ять — стала справжнім потрясінням. Найперше через густі зарості водяної рослинності. Стохід мала тоді на диво чисту воду і багато русел. Пригадую: пливеш, а вони все роздвоюються! Ти обираєш ширше, але і воно теж незабаром розтікається в болотній рослинності. Виходиш із байдарки і штовхаєш її назад…

Хочемо поїхати відпочивати за кордон з 15-річною дитиною. В турагентстві нам сказали, що на дитину треба оформляти закордонний документ — так званий дитячий проїзний. Вони пропонують нам його послуги з його оформлення за 1000 гривень. Але чи можна це зробити без посередників, і чи обійдеться оформлення такого документа дешевше?

Юлія ПРУДИУС,
Хмельницька область

Коли віч-на-віч зустрічаєшся з очима святих ликів на дуже старовинних іконах, тебе ніби торкаються подихи тих людей, котрі молилися перед цими образами упродовж багатьох століть.
Коли перед тобою музичні інструменти з кісток мамонта, з Мізинської стоянки на Чернігівщині, — то намагаєшся почути з неймовірної часової далечини, які мелодії видобували з них твої предки 14 тисяч років тому.
Коли бачиш на античних фресках кінця ІІ — початку ІІІ століть нашої ери, знайдених у 2008 році на території Херсонеса, граційно вималювані сюжети «Двох вершників», «Полювання на вепра», «Полювання на косулю та зайців», — то хочеться уявити їхнього автора. 

В одному з сіл неподалік Луцька мені дісталася у спадок від матері земельна ділянка. В 2011 році я виготовила акт на право власності на землю на її ім'я, пізніше зробила свідоцтво про спадщину. Але акта на право власності на землю на своє ім'я досі не зробила (або я постійно зайнята, або фахівці служби кадастру не можуть під'їхати). У зв'язку з запровадженням єдиного реєстру на нерухомість вирішила цю справу довести до кінця. Коли ж підняла папку з документами, там не виявилося акта на право власності на землю на ім'я матері (у спадковому реєстрі його номер є). На мою думку, коли в 2011 році підводили електрику до будинку, займався цим чоловік, в якійсь організації він його залишив. Тоді я не звернула уваги, що немає цього документа, а тепер не знаю, що робити. В які структури звернутися, як поновити акт чи зробити його копію? Як виготовити документ, який гарантував би моє право власності на землю?

Марія ЗАЄЦЬ,
м. Луцьк

У селі Криворіжжя, що за 10 кілометрів від міста Нова Одеса, запалили символічний факел. Це означає: до села прийшов газ. Люди чекали його ще з початку 1990-х років. Розповідають, що газові труби прокладали три рази, стільки ж готували проектно-кошторисну документацію. Втім, труби викопували, а проекти застарівали.
У 2010 році громада села однозначно постановила на зборах, що газифікацію слід довести до ладу. Як розповідає керівник місцевого громадського об’єднання «Тепло» Віталій Семикін, «ми визначилися з підрядниками, зареєстрували своє громадське об’єднання, розпочали збір коштів та водночас звернулися по допомогу до Новоодеської міської ради і облдержадміністрації. 

Чи має право ветеран праці безоплатно запломбувати зуби, без оплати за витратні матеріали?

Костянтин КУЦЬКИЙ,
Рівненська область

Про те, що цьогорічна зима перейшла одразу в літо, помітили не тільки лісівники. Та саме їм, як нікому іншому, не вистачало весняних днів —і на збирання березового соку, терміни заготівлі якого скоротилися майже втричі, і на садіння молодих дерев. Так що нинішній рік розпочався з проблем і лишалося вдаватися до єдиного способу справитися з ними — знайти альтернативу.
Усе просто: спека випалює сіянці, не дає їм вирости і набути стійких життєвих властивостей — значить треба стати незалежними від погодних умов. А це може гарантувати лише збільшення площ сіянців в умовах контрольованого середовища, тобто у теплицях. Їх у підприємствах Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства  вже побудовано понад півсотні і близько 170 коробів. Торік таким чином вирощено понад три мільйони штук сіянців. 

Ми робимо ремонт, і старі шпалери та штукатурку акуратно пакуємо в мішки і виносимо до контейнерів зі сміттям. Так роблять усі, однак нам двірник сказав, що це будівельне сміття і за це ми маємо платити додатково. Чи це справді так, чи він хоче на нас заробити?

Володимир ПАНЧЕНКО,
м. Черкаси