Статті

Час від часу суспільство шокують повідомлення про смертність школярів на уроках фізкультури. Причина одна: зупинилося серце. При цьому і рідні, й однолітки стверджують, що скарг у загиблого не було.  Після поглибленого обстеження з’ясовується, що трагедія трапилася через відсутність вчасної якісної діагностики прихованих захворювань. На жаль, таких стає дедалі більше. Вчені-кардіологи вважають, що тенденції захворювань серцево-судинної системи, які прогресують, загрожують національній безпеці країни. Однак хворобу мало констатувати. Їй треба запобігати. Про зусилля в цьому напрямі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова розповідає  головний лікар Сергій СІРОМАХА. 

Серед робіт відомого українського скульптора  Івана Кавалерідзе чи не найдосконаліший проект пам’ятника  Т. Шевченкові для Дубна. Втім, про нього мало відомо навіть у колі фахівців. Бо коток радянської дійсності  прочовгав по ньому, як і по долі самого митця. Однак роки української незалежності та наявні у Літературному музеї Уласа Самчука в Рівному матеріали дають змогу воскресити істину. ...То було влітку 1941-го. У скверику навпроти мальовничого Дубенського замку стояло троє чоловіків: один старший і двоє молодших. Молодші говорили про те, як було б доладно, якби на цьому високому місці стояв пам’ятник Тарасові Шевченку. Один із молодших запально мовив: «Погляньте, Іване Петровичу, який звідси відкривається краєвид! Це ж якраз тут, певно, і зупинявся Тарас, як мандрував нашою Волинню!»

Кілька років тому майже всі світові ЗМІ «захлиналися» з приводу цієї історії. Багатьма мовами  звучала розповідь про судно, яке залишилося не потрібним своїй країні й було заарештоване за борги. Історія для кінця 1990-х типова. Багато подібних суден брали у своєрідний борговий полон. Та ситуація з пароплавом «Одеса» типовою не була. Понад сім років судно простояло на причалі разом з екіпажем. Люди не покинули судна, зберегли його під час штормів, не дали розграбувати та потрощити. Все це відбулося пізніше, коли пароплав повернувся на Батьківщину. Круїзний лайнер кілька разів перепродавали, а згодом відправили до Індії як металобрухт. 

Дивовижні витвори  Олени Гаєвської навіть на фото дуже симпатичні та естетичні, а вже потім апетитні. Хоч зроблені вони таки з цією метою: ними можна не тільки милуватися — вони їстівні. 

Де працювати, якщо ти з 50 років життя 30 провів за гратами? Здоров’я вже не те, професії немає, та й «уся «сім’я» за парканом», як казав герой відомого фільму. Ось такий персонаж випиває в компанії ровесника і розповідає про власні проблеми. А той у відповідь хвалиться, що все життя вештався із місця на місце у пошуках легкої долі, а тут знайшов людей, котрі йому пенсію «намалювали», і не якусь, а пільгову. Не те що в «лохів», які все життя тяжко працюють. А коштувало оте «задоволення» всього 5 тисяч доларів.

«…Видимість нікудишня. Жахливий вітер з півдня. Мороз 52 за Цельсієм. Собаки кепсько переносять холод. Людям важко рухатися у промерзлому одязі, немає змоги відновити сили». Ось так записав у щоденнику восени 1911 року полярний дослідник Руаль Амундсен, який з експедицією йшов підкорювати Південний полюс.  Мабуть, схожі відчуття пережив і 25-річний житель Донеччини, який у передостанній день січня в умовах жахливої погоди наважився пішки вирушити з Донецька до селища Старобешеве, яке за 35 кілометрів від обласного центру.  

За січень-вересень минулого року в структурі торгів цінними паперами на біржовому ринку частка операцій з облігаціями (облігації підприємств, державних та місцевих позик) зросла з 80,18% до 83,85%. Згідно з даними українського рейтингового агентства «Рюрик», переважно вона збільшилася завдяки активізації торгівлі державними бондами.  Муніципальними бондами майже не торгували через нездатність органів місцевого самоврядування розрахуватися за попередніми облігаційними випусками. Суттєво впливає на обсяги та структуру операцій з цінними паперами стратегія залучення коштів населення та приватних інвесторів до держбюджету з метою покриття його дефіциту, а також виплати за зобов’язаннями минулих років, в тому числі шляхом емісії державних облігацій.  

Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі – Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали стосовно антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну полівінілхлориду суспензійного походженням із Сполучених Штатів Америки та за результатами розгляду встановила, що існує необхідність продовження строку проведення антидемпінгового розслідування.

Масштабна реформа портової галузі ще не привела до якихось позитивних господарчих наслідків. Та, власне, й розраховувати на них у перші ж півроку було б не варто, вважає начальник Адміністрації Одеського морського порту Михайло Соколов: «Як і будь-який великомасштабний процес, ця реформа не може дати ефект за 5 чи 6 місяців».   

Тиждень тому у мас-медіа прокотилась хвиля повідомлень про можливий початок нового витка торговельної війни з Росією у зв’язку з введенням нових заходів митного контролю та ускладненням проходження українських товарів через російський кордон. «Процедура посиленого митного контролю застосовується до вироблених в Україні харчових продуктів, продукції машинобудування, металу та торговельного обладнання. При митному оформленні продукцію вивантажують з вантажівок і залізничних вагонів, зважують, перевіряють сертифікати відповідності. Митні органи Росії вимагають від власників вантажів платити додаткові умовні мита в розмірі 5—40% вартості товарів. Ці заходи призводять до затягування строків поставки товарів російським клієнтам», — йшлось у повідомленні Федерації роботодавців України від 29 січня.

Майже 400 високоповажних гостей з усього світу (глави держав, члени урядів, керівники міжнародних організацій та інституцій, авторитетні експерти) зібралися в німецькому Мюнхені на конференцію з питань безпеки для пошуку відповідей на питання, пов’язані з війною в Сирії, ситуацією в Україні, ядерною програмою Ірану і розвідувальними операціями США. Протягом трьох днів тривали перемовини в різних форматах. Одначе старт ювілейному, 50-му заходу дав президент Німеччини Йоахим Гаук, заявивши, що його країна має відігравати більшу й рішучішу роль у світових кризах.

Кожна людина хоче бачити територію, прилеглу до її будинку, чистою та затишною. Закон під благоустроєм розуміє комплекс робіт з розчищення, осушення та озеленення території, а також санітарного очищення, зниження рівня шуму,  створення умов щодо захисту і відновлення  сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Як повідомили «УК» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, протягом 2013 року з питання благоустрою на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло понад 15 тисяч звернень від громадян. Найбільш актуальні — щодо ремонту доріг, припинення незаконного будівництва, ліквідації стихійних сміттєзвалищ. А ще люди просили відновити вуличне освітлення, облаштувати дитячі майданчики на прибудинкових територіях, відремонтувати дороги до населених пунктів, розчистити вулиці та прибудинкові території від снігу. 

  Президент України Віктор Янукович підписав закони про «амністію» та про скасування прийнятих 16 січня «законів про диктатуру». Доки суспільство жваво обговорює закон про амністію, на другий план відійшли не менш резонансні зміни — а саме чотири закони, які депутати ухвалили замість скасованих дев’яти, які вже встигли охрестити «репресивними». Що змінилося у цих допрацьованих законах і чого від них чекати українцям, з’ясовувала кореспондент «УК».  Верховна Рада ввела кримінальну відповідальність за осквернення та руйнування пам’ятників, зведених у пам’ять про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців.  

Україна — унітарна держава, і для неї абсолютно нормальний розподіл фінансових ресурсів між регіонами. У держбюджеті на 2014 рік заплановано, скільки коштів мають зібрати місцеві бюджети, скільки перерахувати в державний, хто отримає дотації, а хто, навпаки, буде донором. 

В Америці та країнах Європи вже не один десяток років працюють саме сімейні лікарі, і користь від такого підходу до лікування доведено на практиці. Нині зарубіжний досвід впроваджують і в Україні, зокрема у столиці. Про те, що така практика себе виправдовує, кажуть і пацієнти, і лікарі амбулаторії сімейного типу, яка нещодавно запрацювала в Дарницькому районі Києва.  В уряді неодноразово наголошували, що завдання медичної реформи — зробити медицину доступною. Тож торік відбулися значні зміни в системі охорони здоров’я м. Києва на первинному рівні. Так, продовжено роботу щодо відкриття амбулаторій лікарів сімейної медицини в районах Києва: у листопаді в Дарницькому районі столиці відкрито нову амбулаторію лікарів сімейної медицини. До речі, жоден з тих медичних закладів, які функціонували в районі, не припинив свою роботу. Заплановане відкриття ще двох амбулаторій у Голосіївському і Деснянському районах столиці. Загалом розвиток мережі амбулаторій, за словами столичних посадовців, дасть можливість покращити доступ пацієнтів до лікаря, а лікарів — до пацієнтів.

Цей рік не став винятком у зростанні цін на міндобрива напередодні посівної. Але раніше це питання не набувало такої гостроти, як нині, кажуть експерти. Лише за січень аміачна селітра подорожчала на 25% — з 2,8-2,9 тисячі до 3,5 тисячі гривень за тонну.  І це не межа, прогнозують вони, пов’язуючи таке підвищення зі зростаючими апетитами посередників, тим, що «Газпром» відмовився від прямих поставок газу вітчизняним хімічним підприємствам, підконтрольним Group DF, яким треба якось компенсувати втрати, а також зі встановленням мит на імпортну поживу, зокрема російську, внаслідок демпінгового розслідування у рамках СОТ. 

Коли діти стають дорослими, батьки зазвичай прагнуть допомогти їм придбати власний куточок. Та якщо це не вдається — дах батьківського дому завжди залишатиметься для них надійним прихистком. А як бути дитині-сироті, яка виховувалася в інтернаті? Зазвичай такі діти не дуже добре пристосовані до життя в соціумі поза інтернатом і, вийшовши з нього, не завжди витримують двобій з реальністю. Не маючи найелементарнішого — даху над головою, вони не витримують випробувань, і… життя летить шкереберть. 

Кому з дотепників років із п’ять тому першому спало на думку назвати підкріплені відсканованими фотографіями поштові повідомлення про порушення правил дорожнього руху і накладені за це штрафи «листами щастя», зараз сказати важко. Але вираз прижився, поповнивши багатющу фольклорну базу правовідносин Державтоінспекції з порушниками ПДР. Він зберігся навіть, коли невдовзі від такого нововведення тимчасово відмовилися, бо водії завалили суди позовами на недосконалий з точки зору багатьох експертів метод фото- та відеофіксації порушень на автошляхах, а Конституційний суд визнав накладення штрафів на підставі даних ручного радара («Візира») без виписаного працівником ДАІ протоколу незаконним. 

Уперше гоголівського «Вія» екранізували 1909-го — у довідниках ця німа короткометражка Василя Гончарова фігурує як перший російський фільм жахів. Згодом до уваги кіноманів було запропоновано ще кілька версій класичного твору: сучасний глядач його асоціює, безумовно, з однойменним фільмом Георгія Кропачова та Костянтина Єршова, головні ролі у якому виконали  Леонід Куравльов і Наталія Варлей. Днями цей список збагатився ще однією позицією. Свого «Вія» у 3D, до виробництва якого долучилися Україна, Росія, Чехія, Німеччина, Великобританія, США, презентував режисер Олег Степченко. Серед чинників, які гарантують стрічці особливе місце в кіногоголіані, її вартість: бюджет «Вія» становить 26 мільйонів доларів. 

Свого часу вирішальні матчі традиційних змагань, які наприкінці січня проходили під дахом московського манежу «Олімпійський», збирали по 30 тисяч глядачів. Звісно, аншлаг траплявся, коли у фіналі зустрічалися непримиренні суперники — «Спартак» і київське «Динамо». Тренерська дуель Валерія Лобановського і Олега Романцева, незабутні футбольні мініатюри у виконанні Андрія Шевченка і Федора Черенкова — все це сприймалося палкими прихильниками популярної гри «на ура». На початку нинішнього століття провідні клуби України і Росії втратили інтерес до турніру, який проходив під дахом манежів на штучному покритті. Згодом «Кубок Співдружності» перетворився на змагання молодіжних збірних і переїхав з Москви до Санкт-Петербурга. Цього року головний приз виборювали молоді футбольні таланти з республік колишнього Союзу. Нашу країну представляла команда під керівництвом Сергія Ковальця.