Статті

 Майже 200 000 осіб. Саме стільки українців офіційно отримали тимчасовий захист у Великій Британії. Це набагато менше, ніж прийняли Польща (понад півтора мільйона) та Німеччина (майже мільйон), але цифри все-таки вражають.  Ми намагалися з’ясувати, які плюси та мінуси перебування у Британії виокремлюють для себе українські біженці й чи налаштовані вони повертатися. Для цього розглянемо приклади трьох матерів, які виїхали в цю країну заради безпеки дітей. 

 Президент України призначив

 Торік у Львові на базі Першого територіального медоб’єд­нання відкрили Національний реабілітаційний центр «Незламні», який визначив для себе три головні завдання: рятувати, протезувати та реабілітувати людей. За підсумками минулого року тут пройшли лікування понад пів мільйона пацієнтів, з них майже 11 тисяч поранених українців, 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб і 350 дітей. Це одна з найбільших медичних установ у країні, до складу якої входять дві дорослі й одна дитяча лікарня. Серед напрямів роботи — хірургія, зокрема реконструктивна, ортопедія і травматологія, протезування, фізична й психологічна реабілітація. Доправляють сюди також тих, хто зазнав опікових травм.

 У вступному слові перед черговим засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що питання безпеки буде одним із пріоритетних ще багато років і після завершення війни, тому Кабінет Міністрів уже формує нові підходи в ньому.  Ухвалення урядом на засіданні Концепції безпеки закладів освіти Прем’єр прокоментував так: «Ідеться не лише про розбудову сучасних комфортних укриттів. Концепція передбачає нові підходи до пожежної безпеки, охорони шкіл із залученням відповідних підрозділів поліції, нові підходи до пропускного режиму, відеоспостереження, інклюзивності. Концепція дасть змогу впроваджувати чіткі алгоритми дій у разі небезпеки, додаткове навчання для вчителів та учнів, як діяти в різних ситуаціях. Хочемо, щоб наші діти продовжували навчання в максимально безпечному просторі».

 Війна росії проти України, яка розпочалася в лютому 2022 року, позначилася на загальному процесі виконання країнами-членами Ради Європи рішень Європейського суду з прав людини. До такого висновку дійшли  автори щорічного звіту Комітету міністрів РЄ щодо нагляду за виконанням вироків та рішень ЄСПЛ за 2022 рік, який було оприлюднено цього тижня.  Попри те що російське вторгнення справило руйнівний вплив передусім на Україну, в РЄ позитивно оцінюють дії української влади, яка 2022 року «працювала над наглядом за виконанням рішень, винесених проти України, в надзвичайно складних умовах, демонструючи відданість системі Європейської конвенції з прав людини».

 «Війна обов’язково закінчиться нашою перемогою. Інакше не буде», — переконаний секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій ДАНІЛОВ. В інтерв’ю Укрінформу він розповів про боротьбу України з російською федерацією, участь у війні російських агентів та представників Української православної церкви московського патріархату, часткову зміну планів росії щодо державного перевороту в Молдові, роботу над новою редакцією Стратегії деокупації Автономної Республіки Крим, а також оцінив заяви президента російської федерації володимира путіна щодо ймовірного розміщення ядерної зброї на території республіки білорусь.

 У місті Бахмут на Донеччині, яке тривалий час безуспішно «визволяють» рашисти, тепер уже немає жодного вцілілого будинку. Там, де в мирний час жили понад 80 тисяч людей, досі залишається близько 2 тисяч. Одне з найбезпечніших місць — підвал, де діє пункт незламності. Туди навідуються містяни, щоб отримати привезені військовими продукти, харчування, воду, медикаменти та примірники місцевої газети «Вперед». 

 Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) передав Україні 70 автомобілів для надання медико-соціальної допомоги родинам з дітьми до трьох років у межах програми «Турбота з народження вдома». Машини отримають 65 центрів надання первинної медико-санітарної допомоги в 11 областях, повідомляє Укрінформ.

 «Жовто-сині та біло-червоні — ці чотири кольори міцніші за ворожий триколор. Україна і Польща пліч-о-пліч у всьому. Немає більше таких моментів, коли ми були б порізно, не об’єднані. Українські й польські серця б’ються за одну свободу, за обопільну незалежність, за Європу — спільний дім. І ми переможемо!» — такими словами Президент Володимир Зеленський описав у телеграмі свої емоції від виступу перед українською та польською громадами на площі Королівського замку у Варшаві в межах візиту до Польщі.

 Усталилася думка, що цифровізація здатна вивести країну на новий рівень розвитку. Чи є для цього достатньо підстав і як вдається рухати цю справу на Закарпатті, кореспондент «Урядового кур’єра» дізнавався в заступника голови обласної військової адміністрації Олександра ПАЦКАНА.

 Нещодавно правління Національного банку України анонсувало план подальшого зв’язування банківської ліквідності, що дасть змогу стримати девальвацію і стане важливою передумовою до пом’якшення валютних обмежень. «Урядовий кур’єр» з’ясо­вував, як це позначиться на фінансових та товарних ринках, якою буде монетарна політика регулятора, чи повертатиметься НБУ до практики увімкнення друкарського верстата.

 Українські бійці воюють за те, щоб їхні рідні, земляки могли жити повноцінним життям у вільній, незалежній цивілізованій країні. Щоб вона була такою, з настанням весни в тилових областях упорядковують території, висаджують рослини, кущі й дерева, планують поточні ремонти об’єктів соціальної інфраструктури. Наприклад, на Полтавщині цього року хочуть капітально відремонтувати кілька медичних закладів.

 Воєнна агресія росії не змогла зламати українців. Упродовж року повномасштабної війни актори й музиканти не переставали радувати своїх прихильників, підтримувати наших захисників, їздити на гастролі, щоб показати людству красу української культури й донести трагедію, яка спіткала народ України. Саме культура відіграє визначну роль у суспільстві. Спектаклі, концерти й інші культурні заходи дають змогу хоч на деякий час забути жахи війни. Такі психологічні розвантаження додають мотивації й сили крокувати до перемоги.

 Із сумчанином Антоном Дубодєловим познайомився кілька років тому за незвичних обставин. У центрі міста звернув увагу на групу екскурсантів з екскурсоводом. Вирішив долучитися до гурту в надії почути нове й не помилився. Гід не обмежувався відомою інформацією, а заглиблювався в історичну минувшину. Поділився маловідомими фактами про перебування в Сумах Григорія Сковороди, Володимира Сосюри, Давида Бурлюка. 

 Одна з вихованок закарпатської школи художньої гімнастики майстер спорту міжнародного класу Валерія Юзьвяк тепер живе в Києві. Вона лідерка збірної команди України. Днями в Ужгороді Валерія влаштувала майстер-класи для юних спортсменок, під час якого збирали кошти на потреби ЗСУ.

 4 квітня стало для Північноатлантичного альянсу знаковим. Цього дня біля штаб-квартири НАТО було піднято прапор нового члена блоку — Фінляндії й уперше за останні шість років у Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Комісія не мала змоги зібратися на високому рівні, оскільки вето на ці зустрічі із 2017 року накладала Угорщина. Так Будапешт демонстрував Києву свою незгоду з новим законом України про освіту, в якому врегульовано мовні норми освіти для представників національних меншин. 

 ФРН і німецькі підприємці хочуть збільшувати присутність на українському ринку й розширювати свої виробництва. Це підтвердив візит до Києва віцеканцлера, міністра економіки та захисту клімату Роберта Габека і представників німецького бізнесу. Готовність німців брати участь у відновленні України — важливий сигнал для нашої влади, яка працює над посиленням всебічної підтримки України й активізацією економічної діяльності. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль переконаний, що власне страхування воєнних ризиків для бізнесу допоможе активізувати економічну діяльність у нашій державі.

 «Здогадуюся, що за межами Маріуполя мало хто вірить, що в нашому місті триває опір рашистам. Однак він є. І я тільки один з людей, хто підтримував цей опір», — каже студент одного з вишів приморського міста, який недавно зміг виїхати на вільну від загарбників територію України. Юнак провів неймовірно важкий рік у зруйнованому місті, яке загарбники намагаються перетворити на гетто для українців. І майже весь цей час він збирав і передавав корисну для місцевого руху опору інформацію, подальше використання якої наближає визволення Маріуполя. А його там чекають чимало нормальних людей і бояться зрадники-колабораціоністи та московити.

 Це прислів’я нагадав мені досвідчений аграрій Петро Ягодка у відповідь на запитання, що нині сіють на сільгосппідприємстві «Розвазьке» Острозької громади, яке він, заслужений працівник сільського господарства України, очолює понад чверть століття. Своїм запитанням застала його за кермом — весна квапить хліборобів.

 Печиво — принадна їжа і ласощі. Це добре усвідомлюють викладачі, майстри виробничого навчання, студенти Тернопільського фахового коледжу харчових технологій та торгівлі. Третього дня війни взялися випікати його для українських воїнів і відправляти через волонтерів на передові позиції. Тонни пісочних смаколиків вже доправили на фронт. І надалі вісім видів домашнього печива готують і пакують для фронту. Тепер до них долучилися тернопільські просвітянки — учасниці «Клюбу «Галицьке вариво», що взялися відроджувати та популяризувати давні місцеві страви.