Розгляд Плану пріоритетних кроків уряду на поточний рік став наріжним каменем чергового засідання Національної ради реформ. Наразі визначено конкретні напрями, дати, відповідальність кожного міністра за виконання його положень. «Це саме той документ, який дає нам змогу впевнено дивитися в майбутнє», — лаконічно сформулював ідею Президент Петро Порошенко, який головував під час зібрання. 

Південне травневе сонце припікало вже майже по-літньому, а тому ми із моїм співрозмовником для продовження бесіди зупинилися у затінку. Звідси відкривалася мальовнича панорама довколишнього приазовського степу зі свіжою рясною зеленню лісосмуг, балок і вигонів. А ще неподалік вабили зір поля яскраво-жовтого ріпаку, над якими висить синє-синє вмите вчорашнім дощем небо. Ідилія та й годі! Та вже за якусь мить цей ліричний настрій порушило різке шипіння портативної рації на грудях офіцера-прикордонника, звідки почувся категоричний наказ: «Усім одягти бронежилети!» Хочеш не хочеш, а довелося зиркати у бік одного з найближчих бліндажів, які тут облаштовано для захисту особового складу та пасажирів у разі ймовірних обстрілів. Такі перестороги нітрохи не зайві, оскільки контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», де ми перебуваємо, розташований на лінії розмежування всього за кілька кілометрів від позицій проросійських незаконних збройних формувань.

Учора Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації з трьох основних предметів: української мови й літератури, математики та історії України. Про це під час прес-конференції повідомив директор центру Вадим Карандій. За його словами, тепер кожен учасник тестування може зайти на власну інформаційну сторінку й побачити свій результат. Щоб його перевірити, на сайті центру розміщено таблиці переведення тестових балів у рейтингову оцінку за шкалою 100—200 балів (для ЗНО) і таблиці відповідності тестових балів шкільним оцінкам (за шкалою 1—12 балів) для ДПА. 

За оперативними даними Державної казначейської служби, на 1 травня цього року надходження акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів досягли 3,2 мільярда гривень, що на 1,3 мільярда більше порівняно з відповідним періодом торік. Підакцизні товари — це нафтопродукти та інше пальне (левова частка акцизного збору), алкогольні напої й тютюнові вироби. Зростання надходжень від цього податку зумовлено відсутністю його сплати у січні 2015 року (його було запроваджено з 1 січня 2015-го, тому перший термін сплати настав у лютому), зростанням індексу споживчих цін та курсу гривні щодо євро. Нагадаємо: на нафтопродукти та інше пальне ставку встановлено у євро. 

«Місто, в якому я народився, віднині у документах зватиметься не Котовськ, а Подільськ. Дякую всім, хто голосував. Ви є виродками. Бажаю вам прописки на вул. Мухос...нській в однойменному місті». Таким емоційним дописом колега відгукнувся на нещодавнє перейменування міста Котовська. І колега цей — не сепаратист, не українофоб і навіть не супротивник декомунізації. І обурився він не тим, що місто перейменували, а тим, яку нову назву йому призначили. 

Опитування в Томашпільському районі Вінницької області засвідчило, що 70% селян вважають реалізацію молока основним джерелом своїх доходів. Та загалом у країні село вже багато років живе з молока. Якби це сказати іноземцеві, то він, напевне, подумав би, що в нас потужно розвивається кооперація, а самі члени кооперативів належать до середнього класу.

Низький дохід з молока, яке від населення переважно заготовляють другим гатунком (у магазинах вже меншої жирності воно у рази дорожче) не дає змоги домогосподарствам збільшити поголів’я до рівня європейської міні-ферми. Тут, як кажуть, нібито самі селяни винні, бо ціна залежить від якості, а вони не забезпечують промислового його виробництва без контакту з повітрям, що є нормою в ЄС. Та чи предметно переймалися вирішенням цих питань держава і молокозаводи? 

Учора Та, Хто Символізує Надію України, ступила на рідну землю після майже дворічного російського полону. Насамперед Надія Савченко попросила всіх матерів, чиї діти загинули в АТО чи досі перебувають у неволі, вибачити її.

«Я — на волі! Хочу попросити вибачення в усіх матерів, чиї діти не повернулися з АТО, а я ще й досі жива. Хочу попросити вибачення в усіх матерів, діти яких сидять у неволі, а я на волі. І хочу вам сказати: так, я не поверну мертвих, але я завжди готова покласти життя і не раз на полі бою за Україну», — заявила звільнена кремлівська бранка. 

Цього разу теми заходу прямо чи опосередковано були прищеплені до таких словосполучень, як «модернізована митниця» та «горіхова мафія». Тож не дивно, що перші хвилини роботи урядового зібрання Прем’єр-міністр Володимир Гройсман витратив не на вітальні слова, а на заклик до міністрів ухвалити рішення із запровадження єдиного митного вікна та подолання так званої горіхової мафії, аби забезпечити прозорість роботи вітчизняної митниці. Зокрема вирішення питання щодо єдиного митного вікна засвідчить систематизацію всіх митних процедур та унеможливить зловживання з перевірками транспорту.

Щодо «податкових білок» справа зрозуміліша — слід обмежити до чотирьох годин термін перевірок транспорту з горіхами, які відправляють на експорт. Принаймні в цьому переконаний глава уряду. «Якщо не встигли за цей час перевірити, — до побачення, мовчазна згода. Транспорт має їхати на митницю», — наголосив він. 

«Якщо ми не відчуватимемо, що життя простої людини змінилося на краще внаслідок реформи, то реформа неуспішна», — вважає віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

І на цьому шляху важливо чути цих людей, отримати від них зворотний зв'язок. Урядовець переконував жителів області: «Люди кажуть простими словами: «не потрібно робити наше щастя без нашої участі». Тому, відкриваючи в Дніпропетровську розширену нараду з головами об’єднаних громад, районних державних адміністрацій, районних рад, Геннадій Зубко закликав їх до активного діалогу. Адже саме таке спілкування даватиме стимул для подальшого просування цієї реформи. 

Цьогоріч X Всеукраїнський фестиваль науки об’єднав численну наукову спільноту — загалом у столиці та в різних куточках країни відбулося понад тисяча цікавих заходів.

Серед їх організаторів – Національна академія наук України, міністерства освіти і  науки, молоді та спорту, Мала академія наук, галузеві академії, провідні університети, де впевнені: у суспільстві потрібно піднімати престиж вітчизняної науки, всіляко її популяризувати, особливо серед молоді, більше розповідати українцям про найважливіші досягнення наших учених. Важливо, що до численних заходів долучилися фахівці з Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН).