«Я прагну перемагати, але якщо не зможу перемогти, то буду завзятим у цій спробі!» — так звучить клятва учасника Спеціальної Олімпіади — міжнародної благодійної організації, що проводить впродовж року тренування та змагання з 29 олімпійських видів спорту для дітей і дорослих з вадами в розумовому розвитку. Її заснувала 1968 року сестра президента США Джона Фітцжеральда Кеннеді Юніс Кеннеді Шрайвер. Нині організація опікується понад 4 мільйонами спортсменів у 170 країнах. І варто сказати, що виступи українців на головних змаганнях Спеціальної Олімпіади вражають не менше, ніж, скажімо, наших олімпійців чи навіть паралімпійців. На останніх Всесвітніх Літніх Іграх 2015 року наша команда у складі 15 осіб здобула 10 медалей, а на Європейських Іграх 2014 року 26 спортсменів-інвалідів вибороли сумарно аж 25 нагород! 

Чимало матеріалів, які публікуємо на сторінках «УК», мають продовження і розвиток. З тих чи тих причин долю не всіх вдається простежити. Однак ці дві теми, які зачепили наші власкори, ми не залишимо поза увагою. 

Столиця — чи не єдине місто України, де заборонено встановлювати індивідуальне опалення в багатоповерхівках. Кияни, на відміну від жителів багатьох інших міст, і не прагнуть цього: вочевидь, централізоване тепло їх влаштовує. Але його якість — не завжди. За статистикою, нині 70% звернень від жителів міст пов’язані з наріканнями на якість послуг у сфері ЖКГ. Як змінити ситуацію? Про це розмовляємо з директором комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» КМДА Сергієм БОВСУНОВСЬКИМ. 

На 40-му році журналістської діяльності (якщо рахувати з часів «Школи юного журналіста» при житомирській молодіжці) раптом зіткнулася з лінгвістичною проблемою, яка не дає нормально працювати. Звертаюся по допомогу до колег. Вони спочатку щиро сміються, а потім серйознішають і зізнаються: також шукають і не можуть знайти пристойного літературного слова, що адекватно відображає реалії, з якими почали стикатися мало не на кожному кроці. Особливо у владних кабінетах. 

У лютому 2016-го Вогняна Мавпа взяла на себе всі важелі правління новим роком. Як не крути, а з китайськими традиціями рахуються не лише на Сході, а й у Європі. Україна не виняток. «УК» узагальнив фактаж щодо святкувань в Азії та з’ясував у астрологів, з якими викликами та світлими подіями протягом найближчих 12 місяців матимуть справу українці.

Цього разу вони віддавали шану Червоній Мавпі помпезно й колоритно. Там святкування тривають не одну ніч, а цілий місяць. Вже 28 січня 2017-го естафету правління перейме Вогняний Півень.

Громадські консультації, ініційовані Державною регуляторною службою, що проходили днями у Клубі Кабміну, були гарячими. На захід з’їхалися директори найбільших промислових підприємств, що працюють на експорт, зерновики, залізничники та профспілки. Кожна сторона намагалась донести і відстояти свою позицію. 

Дорогі співвітчизники! 

За два роки після перемоги Революції Гідності наша країна зробила серйозні і впевнені кроки на шляху європейської інтеграції. Ми розпочали низку надзвичайно важливих і дуже складних реформ. Та люди вимагають більшого. Очевидно, що і суспільство, і влада не задоволені темпами змін. Очевидно, що нам треба прискорити позитивні перетворення, відкрити друге дихання у проведенні реформ. Очевидно, що з початку року ми не лише збавили швидкість, а взагалі почали гальмувати. Уряд втратив підтримку з боку коаліції. Щоб провести через Верховну Раду навіть стратегічні рішення, доводиться часто-густо позичати голоси у позакоаліційних груп та позафракційних депутатів. 

Час вранішнього засідання Верховна Рада витратила не на заслуховування звіту Кабінету Міністрів, а на розгляд законопроектів, потрібних для виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму Європейським Союзом для нашої країни. Передовсім ідеться про законопроекти щодо процедури арешту майна та інституту спецконфіскації, а також Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До порядку денного парламентарії також внесли проект закону щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У фокус уваги народних обранців цього дня мали б потрапити економічні законопроекти щодо фінансової реструктуризації, Державного дорожнього фонду та заходів з економічної стабілізації державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз». Однак часу на все забракло. 

За вікном уже ледь не весняне тепло — ось-ось у поле. А фермери та селяни — у глибокій зажурі: не знають, звідки брати гроші на посівну. Адже крім нестабільних цін через зростання курсу долара на паливно-мастильні матеріали, насіння, міндобрива,  розбалансованого аграрного ринку,  цього року ще й мізерна бюджетна підтримка. На всю країну на часткову компенсацію банківських кредитних ставок за програмами пільгового кредитування передбачено лише 300 мільйонів гривень і ще 50 мільйонів — на розвиток тваринництва. При цьому аграріям скасували спецрежим 100-відсоткового відшкодування ПДВ, що діяв до 1 січня 2016 року. І встановили 80% повернення ПДВ у тваринництві, 50% — в овочівництві та 15% — у рослинництві. За таких умов не можна розробити  бізнес-план на сезон, не кажу вже про господарський рік.

Для завжди терплячих селян зміна в системі оподаткування стала останньою краплею, і вони вийшли під Верховну Раду, а потім і перекрили дороги, зокрема на Рівненщині.  Кажуть, продовжуватимуть у такому дусі, якщо не буде полегшення податкового навантаження.