Після пожежі в Черкаському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка, яка повністю зруйнувала глядацьку залу, обвалила дах, пошкодила інші приміщення, минуло понад півроку. Одразу після неї розгорнулося ціле театральне дійство: посадовці й політики, кому було не ліньки, обіцяли взяти реконструкцію під свій контроль, а також фінансову допомогу. Однак театр її так і не дочекався. А кульмінацією цієї «вистави» став момент, коли будівлю без даху засипало снігом. Чиновники почали розводити руками: мовляв, не встигли освоїти кошти, які надав Кабмін, і їх зрештою довелося повернути державі. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Обірваний політ

Антарктична епопея України

Крилатий витязь нашого неба 

Глухівський міський голова на Сумщині Мішель Терещенко з усмішкою знімає з шиї демонтованого Ілліча прив’язаний український прапор. На постаменті фарбою написано «кат». Наприкінці минулого року ці фото і відео бачила вся Україна. Буденний епізод декомунізації з поваленням чергового Леніна? Не зовсім так. За дійством прихована серйозна історична таємниця, й усмішка на обличчі міського голови, що змінив французьке громадянство на українське, не випадкова. 

Михайло Кузів — художник, Богдан Гірний — скульптор. Обидва народилися на Тернопіллі. Але життєву та творчу долю кожен пише-ліпить по-своєму. Пан Михайло — в рідному краї, пан Богдан — у США. Але дедалі частіше лине до неї, щоб творити тут.

Познайомились майстри в одній з тернопільських художніх майстерень. Згодом виник задум поєднати скульптуру та живопис на спільній виставці.
 

Цьогорічна Водохреща повною мірою продемонструвала притаманні цьому святу прадавні традиції — морози та хуртовини. Постраждали від небувалих снігопадів Україна, Америка, Європа, Китай… Та відоме прислів’я стверджує: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі». Отже, за народними прикметами, після цього свята зима починає поступово здавати свої позиції. Довшають дні, вище і вище піднімається сонечко, відчутнішим стає тепло його променів. «Лютий зиму проводжає, а весну стрічає», — кажуть старі люди. Швидкоплинно збігає цей найкоротший місяць року. Але свою назву встигає іноді виправдати і пекучим морозом, і заметілями. Наприклад, на Тимофія-Півзимника (4) морози можуть неабияк змінити показники січневої температури на пониження. «На Тимофія півзими минає, а мороз забирає», — каже народна мудрість. Цього дня пасічникам слід здійснити контрольну перевірку вуликів. Якщо бджоли гудуть ледь чутно — переносять зиму легко, а неспокійне гудіння застерігає: у вулику якісь негаразди. Яскраве полуденне сонце на Тимофія віщує ранню весну. Якщо погода цього дня вітряна — накличе снігопад на весь наступний тиждень. 

У сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур’єр» надруковано наказ Міністерства фінансів України №21 від 28 січня 2016 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».  

Машини, вщерть напаковані товарами, але без належних документів, трапляються фіскалам, що несуть службу в зоні АТО, майже щодня. Перевізники вишукують будь-яку змогу й шляхи, щоб доставити вантажі на підконтрольну бойовикам територію. Рік тому на сході почав працювати спеціальний підрозділ ДФС «Фантом», завдання якого — протидіяти таким нелегальним товаропотокам.

Про особливості роботи, а також про те, хто і як заробляє на контрабанді, в інтерв’ю «УК» розповів начальник Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО Державної фіскальної служби України, командир «Фантома» Олександр Власов. 

Ознайомившись з опублікованим Бюджетним кодексом та Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік», нині багато кого непокоїть питання доцільності внесених новацій. Звісно, закон є закон, і його треба виконувати. Однак є галузі, які не готові опинитися без будь-якого державного фінансування. Одна з них — освітня.

Прикінцеві положення закону дозволяють уряду виконувати (або не виконувати) багато норм освітнього законодавства, залежно від наявних коштів. Таку ситуацію на недавній обласній нараді працівників профтехосвіти її учасники називали критичною. Адже прагнення зекономити, в одну мить залишивши галузь на голодному пайку, може невдовзі спричинити негативні наслідки — навіть болючіші, ніж може здаватися. Цю тезу, яка звучала в багатьох виступах працівників закладів профтехосвіти, найповніше розкрив директор Черкаського професійного ліцею Юрій Куліш. Пропонуємо ознайомитися з його думками. 

Розвиток підприємств Укроборонпрому має стати стимулом інноваційного розвитку української економіки, а державне оборонне замовлення — забезпечити підвищення бойового потенціалу Збройних сил та інших військових формувань. Такими словами Президент Петро Порошенко відкривав засідання Ради національної безпеки і оборони. Цього разу у фокус уваги посадовців потрапили три питання, пов’язані з гібридною війною: проект державного оборонного замовлення на 2016 рік, нове військово-адміністративне районування України та стратегія її кібербезпеки, інформує департамент прес-служи АП. 

Високий рівень Міжнародної конференції «Україна у фокусі: Стратегічна зустріч глобальних експортно-кредитних агенцій і багатосторонніх фінансових інституцій», яку організувала Американська торговельна палата, означає, що інвестори зацікавлені українським ринком. Таку думку висловив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус, який учора відкрив перший масштабний міжнародний захід для експортно-кредитних агенцій, зацікавлених Україною.

«Торік ми гасили пожежі, а в цьому році зобов’язані започаткувати економічне зростання. 2016-й  має стати роком залучення інвестицій і масштабної приватизації, а дерегуляційна реформа слугуватиме засобом досягнення нашої основної мети — усунення бар’єрів для бізнесу», — наголосив  Айварас Абромавичус і зауважив, що експортно-кредитні агентства допоможуть приватному капіталу зайти в Україну, адже вони оперують кредитними коштами та покривають ризики приватних інвесторів.