Депутати Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) ухвалили резолюцію «Введення санкцій проти парламентаріїв». Ініціатива  проаналізувати легітимність введення санкцій проти депутатів належить російській делегації, і підготовка цієї доповіді  почалася в 2014 році.

Інтерес депутатів Держдуми до такого документа цілком зрозумілий: після того, як внаслідок анексії Криму ЄС уклав візовий «чорний список» російських політиків,  27 депутатів РФ, серед яких і члени російської делегації в ПАРЄ, стали невиїзними.  

У понеділок, 1 лютого, стартує реєстрація для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Тож усі, хто мріє влітку стати студентом вишу, можуть подати документи. На майбутніх абітурієнтів цьогоріч чекають новації. Так, вступники складатимуть лише однорівневі тести (завдання поглибленого рівня скасували). ЗНО з української мови та літератури, а також на вибір з математики або історії України зарахують як державну підсумкову атестацію.

І випускникам, і їхнім батькам нагадаємо, що завершується реєстрація на участь у пробному тестуванні — заявку ще можна подати до 30 січня. Тож поспішайте! Насправді участь у «репетиції» ЗНО — корисна нагода ознайомитися з процедурою проведення тестів. Таке тестування відбудеться 2 та 9 квітня з різних предметів. 

Багатьом українцям відомий сюжет художнього фільму японського режисера і сценариста Сехея Імамури «Легенда про Нараяму». Він вражає  жорстокістю звичаю  невеликого  японського села в XIX столітті. Згідно  з традиціями  тамтешніх жителів, коли людині виповнюється 70 років, село і сім’я не повинні більше годувати її. Старший син має на власних плечах віднести літню людину на вершину гори Нараяма вмирати від голоду і спраги. Головну героїню фільму Орін люблячий син відносить на гору вмирати в зимовий день.

Мізерні українські пенсії більшості наших співвітчизників щодня нагадують їм про те, що для суспільства вони стали непотрібним тягарем. Через надмірні комунальні платежі, неповноцінне харчування, дорогі ліки та медпослуги пенсіонери щодня змушені боротися за виживання. Змінити життя на краще майбутніх пенсіонерів могло б ухвалення урядового проекту закону №2767 щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій. Його зареєстровано торік 30 квітня. Ухвалення документа до кінця 2015 року було однією з вимог меморандуму між МВФ і Україною від 21 липня минулого року, але депутати так і не спромоглися дати йому життя. 

Потроху виробляємо імунітет до «сюрпризів», які кладуть нам під ялинку можновладці. Коли історія повторюється двічі, вона стає не винятком, а, на жаль, недобрим правилом. Утім, рівненські фермери активно таким протидіють.

Торік змінами до Податкового кодексу на плечі фермерів поклали пенсійне забезпечення пільгових категорій працівників села. Поняття «платник фіксованого сільгоспподатку» скасували, натомість фермерські господарства стали платниками єдиного податку четвертої категорії.  

Потужна спеціалізована техніка нарешті вже в районі. Нові, як з виставки, автогрейдери, екскаватори, самоскиди з підвищеною прохідністю, закуплені за гроші партнерських фондів ЄС та районного бюджету Кіцманщини, що на Буковині, починають боротьбу з ерозією грунтів за спеціально розробленою науковцями картограмою місцевих земельних угідь. Машини передали в оперативне управління і некомерційне використання сільськогосподарському консультаційно-дорадчому центру, що діє на громадських засадах за рішенням його засновників — районних сільгосппідприємств. 

Без команди «Застава, до зброї!» важко було уявити реалії військовослужбовців Донецького прикордонного загону навіть у мирний час. Однак тоді після тривоги  завжди обов’язково наставав її відбій. Чого, на жаль, не скажеш про теперішній час: підняті за тривогою «зелені кашкети» вже понад рік беруть участь у бойових діях на сході України.

Та гібридна війна війною, але охорона державного кордону, як і раніше, залишається пріоритетним завданням цих бійців, які завжди перебувають на передньому краї. І важкі випробування не зменшили кількості охочих одягти військову форму і взяти в руки зброю, щоб захистити свої домівки, майже біля порога яких опинився і державний кордон, і передова водночас. 

Знайомтеся: художник Людмила Лебедєва-Поліщук. Повною мірою  володіє дивовижним даром наводити мости взаєморозуміння. Із жіночою м’якістю і привабливою довірливістю відчиняє двері та запрошує в подорож країною  яскравих фарб і дивовижних персонажів завдяки власній неповторній техніці написання картин. Її перша персональна виставка відбулася ще в березні 1995 року, а лише протягом двох минулих років вона брала участь у 17 виставках, сім із яких благодійні  — на допомогу бійцям, пораненим у зоні АТО. Нині  в Музеї гетьманства в Києві експонується свіжий творчий доробок, який майстриня назвала «Стук мого серця».

Художниця зізнається, що зазвичай пропускає крізь себе всі свої роботи, адже лише так можна розраховувати на щирість  поціновувачів. Хоч їй гріх скаржитися на визнання:  на своєму творчому шляху проводила тематичні виставки, лауреат багатьох конкурсів, учасник всеукраїнських та міжнародних художніх зібрань. Приміром, свого часу з  великим успіхом пройшла її виставка великодніх яєць у галереї Берліна (ще одна техніка, якою, на жаль, вже не  займається талановита мисткиня  і в якій  домоглася неабияких успіхів).  

На Львівщині скажений кіт покусав п’ятьох людей. Потерпілі, як повідомили ЗМІ, чотири дні чекали на вакцину від сказу в районній лікарні, куди вони звернулися по допомогу. Бо ні в медичному закладі, ні в Україні(!) взагалі її не було. Але не це обурило громадян: син потерпілої розповів, що коли кіт покусав його матір, він викликав ветеринарів. Ті мають спеціальний костюм, в якому безпечно відловлювати скажених тварин. Але ветеринари на виклик не відреагували. Відтак кіт покусав ще чотирьох осіб.

А потім чоловік взагалі приголомшив журналістів, заявивши, що вакцину від сказу родичі потерпілих самостійно(!) замовляли, купували й везли в лікарню з Польщі. Одна ампула коштувала ¤40. Для загального ж курсу лікування для всіх потрібно було ¤1200. Таких грошей у потерпілих не було, тож вони замовили лише по три ампули, заплативши ¤600. 

Відповідно до статті 26 Закону України “Про державну службу”: 

Ринок сільгоспземель планують відкривати поступово. Уже напрацьовано чимало варіантів його відкриття. У парламент торік було подано кілька десятків законопроектів. З огляду на настрої й побоювання, що селян обезземелять агрохолдинги, відкриття ринку пропонують обмежити кількома районами або ж лише державними та комунальними землями, щоб сформувалася ціна і люди не продали паї за безцінь.