Наш часопис повертається до теми розв’язання проблеми валютних позичальників, які свого часу брали гроші у доларах чи євро на купівлю житла. Закон №1558-1 «Про реструктуризацію валютних кредитів», після ухвалення якого у третьому читанні аплодували активісти «Кредитного майдану» та були шоковані керівники фінустанов, збирає пил під сукном. Що ж відбувається? Для позичальників цей документ робив багато благ. Так, перерахування позик у гривні за курсом на день підписання договору, часткове вигідне списання боргів тощо. Для банкірів це означало початок великих проблем, якщо не сказати більше — колапс фінансової системи. В Україні чинний так званий мораторій на вилучення іпотечного житла для боржників, для яких воно є єдиним або (та) соціальним. Проте, як зазначають правозахисники, часто він не діє. Так, деякі банки продають іпотечні валютні борги своїх  не дуже багатих клієнтів колекторським компаніям, які вибивають кошти або забирають житло. 

Завершення процесу децентралізації наблизить місцеву владу до людей «на відстань витягнутої руки» — про це йдеться у зверненні Президента України Петра Порошенка до учасників конференції «Конституційна реформа в Україні: досягнення та перспективи», що відбулася вчора у Києві.

«Важливим є завершення децентралізації, зокрема передача до самоврядних органів бюджетних повноважень і відповідних коштів із залишенням за державою контролюючих функцій. Усі ці кроки наближають місцеву владу до людей на відстань витягнутої руки в рамках єдиної, соборної, унітарної України», — наголошується у зверненні. 

Програма робочого візиту до Литви Президента Петра Порошенка була доволі насиченою. Опісля проведення важливих зустрічей з керівництвом цієї Республіки він узяв участь у роботі Українсько-литовського економічного форуму. Спочатку глава держави нагадав представникам бізнесів обох країн про підписання у Брюсселі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ручкою, привезеною йому особисто Президентом Литви Далією Грібаускайте з Вільнюса (там у 2013-му документ провалила попередня влада). Він навіть переказав слова своєї литовської колеги: «Я хочу, щоб європейська інтеграція України була пов’язана з Вільнюсом».

Від себе Петро Порошенко додав, що Україна не дозволить себе шантажувати ні постачанням природного газу, ні економічними санкціями Росії. З 1 січня запрацює поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі України з ЄС. І цей процес працюватиме на ефективність, конкурентоздатність і якість бізнесу. 

Мода на меблі, звісно, не така швидкоплинна, як тенденції в одязі, однак якщо ви саме зараз плануєте оновлювати інтер’єр, врахувати їх варто. Що радять дизайнери при оформленні кухні — найзатишнішого місця в домі? Тенденції 2016 року спрямовані на те, щоб зробити місце приготування їжі насамперед функціональним та сучасним і полегшити роботу господині з прибирання цього куточка квартири. 

 Останнім часом на полицях супермаркетів побільшало продуктів з маркуванням «еко» та «органік». Власне, й кількість магазинів, що позиціонують себе як такі, що торгують виключно чистою продукцією, також зросла. Щоправда, продукти, які в них продаються, коштують у середньому на 30% дорожче за аналогічні, але звичайні. Бажаючи споживати якісні продукти, багато хто з нас справді готовий платити більше, але — щоб це була надбавка за якість, а не за рекламний хід кмітливих маркетологів.

«Урядовий кур’єр» розбирався, за що насправді платять українські споживачі, купуючи нібито чисті продукти, — за рекламу чи все-таки за якість.

Хоч Полісся заслужено вважають краєм лісів, найбільші їх площі саме на Житомирщині. Всезнаюча статистика свідчить, що десята частина всіх лісових масивів України — на території області. Отож робота місцевих лісівників великою мірою визначає загальний стан справ у галузі і, що навіть важливіше, майбутнє українських лісів. 

У місті над Серетом з’явилася ще одна галерея. Зауважте — не мистецька. Тут виставлятимуть квіти. Їх можна оглянути, помилуватися, а також придбати певний посадковий матеріал кращих сортів. Вона стане місцем зустрічей квітникарів, селекціонерів, флористів, усіх, кого зачаровує-полонить барвистий світ квіткової краси.

Усвідомлюємо, що кожна квітка — шедевр природи та праці селекціонера. Поряд з нею є намір у галереї виставляти й полотна художників. До створення такого квіткового закладу доклався відомий селекціонер ірисів Ігор Хорош. У рідному місті він заклав не лише ірисарій, а й активно займається також вирощуванням гладіолусів, жоржин, трав’янистих і деревовидних півоній, бузків, магнолій, фіалок, кактусів… Щомісяця ці та інші квіти ставатимуть експонатами чудового, захоплюючого й духмяного вернісажу, додаватимуть його відвідувачам справжньої естетичної насолоди. 

У 1995-му нам було ледь за тридцять. Ми бігали на курси комп’ютерного лікнепу, без вагань сплачували долар за хвилину розмови нечувано прогресивним стільниковим зв’язком (мобільні телефони не відрізнялися розмірами від стаціонарних) і щиро сміялися зі слів львівського академіка від медицини Дмитра Деонізовича Зербіна, який запевняв, що людина вважається молодою до 45 років.

Якщо так, то можна сказати, що на Буковині в часи становлення незалежності керівні посади у системі влади, інформаційному просторі, школах і лікарнях обіймали просто-таки юнаки і дівчата. Хоч у багатьох за плечима був Афган, досвід керування колгоспами, великими виробничими колективами, зокрема промислових підприємств. 

Зима на Україні здавна була часом рукоділля, зокрема вишивання. На цю пору припадає навіть «професійне свято» рукодільниць – 17 грудня, або Святої Варвари.

Вірять, що Свята Варвара зуміла вишити ризи навіть Ісусові Христу. Тому перед початком рукоділля жінки раніше просили допомоги і натхнення у цієї святої, вірили, що таким чином Варвара дарує гарну долю й благословляє родину. 

Що буде, як завтра загориться щось подібне до нафтобази під Васильковом? Або вибухне, впаде, зійде з рейок? Знову безтолкова метушня, відсутність чіткого розподілу обов’язків і — жертви? А з телевізора в цей час лунатиме беззмістовне «Ситуація контрольована». Хто контролює? Що контролює? Як контролює? Відповідей насправді немає. За цією чиновницькою мантрою ховається персональна безвідповідальність, неспроможність запобігати катастрофам, брак моніторингу тощо.