Цифрові технології стають необхідним атрибутом життя не лише молоді, а й органів державної влади. Тільки там вони називаються електронним урядуванням. Відтепер нововведення дісталося й Чернівців.

Вихідними у рідному місті побував Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Його робоча поїздка буда надзвичайно насичена зустрічами й подіями. Однією з них стала спільна з міністром юстиції Павлом Петренком презентація нового сервісу Мін’юсту з видачі свідоцтв про народження дитини безпосередньо в пологових будинках. «Не треба вже їздити до РАЦСів, чекати, витрачати час. А просто зразу після народження дитини можна отримати свідоцтво». 

Повернувшись із Франції в Україну, Президент Петро Порошенко одразу поінформував громадськість через інтерв’ю, надане кільком вітчизняним телеканалам, про підсумки зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентами Франції Франсуа Олландом та Росії Володимиром Путіним. Перемовини сформували для нас нові виклики та загрози. Лідери дійшли згоди в пункті, який стосується припинення вогню. Щоправда, старт режиму перемир’я можна буде констатувати після відведення військ та посилення функцій ОБСЄ.

«Це вже нові реалії, й ми до цього йшли довгі півтора року. Це важливе досягнення, коли не гинуть українці і коли не стріляють», — наголосив глава держави. Решту питань, незалежно від того, політичні вони, гуманітарні чи соціально-економічні, можна буде обговорювати лише тоді, коли розпочнеться реальне перемир’я. 

Днями Київ відвідала делегація Європарламенту, до якої увійшли представники комітетів з міжнародної торгівлі та з правових питань. Під час зустрічей з українськими високопосадовцями євродепутати хотіли зрозуміти, як просуваються системні реформи в Україні, й пересвідчитися, що Київ готовий до роботи глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, яка має почати роботу з 1 січня наступного року. Враженнями від візиту до Києва з кореспондентом «УК» поділився депутат Європарламенту, член комітету з міжнародної торгівлі Габріеліус ЛАНДСБЕРГІС. 

Серед проблем, які гостро постали у Києві останніми десятиліттями, — та, як зберегти пам’ятки архітектури у сучасному місті. А ще — де взяти землю для забудови, насамперед житлової. Під час обговорення Генерального плану столиці дискутували і це питання. Однак мало хто говорить про те, що ці проблеми можна розв’язувати комплексно. Адже в самому серці столиці є культурно-архітектурні пам’ятки, які конче потребують збереження і відновлення. Одну з таких — комплекс будинків купця Міхельсона на вулиці Пушкінській — знайшов «Урядовий кур’єр» і поцікавився, що робиться для його відновлення.

29 вересня українці на державному рівні відзначили 150-річчя Полтавського товариства сільського господарства. Основний захід відбувся у Полтавському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя за участі найвідоміших аграріїв нашої і сусідніх країн, провідних науковців, громадськості, студентства, представників центральної влади. Чому стільки уваги до товариства у такий непростий час? Про це розповідає заслужений працівник сільського господарства України, професор Полтавської державної аграрної академії Микола Опара.

Із 63 тисяч квадратних метрів споруди під форум задіяно 24 тисячі на двох поверхах. Окрім звичних виставок, «Арсенал» надає «простір для художніх комунікацій, дискусій, досліджень, обміну та вивчення», передбачено публічні зустрічі з українськими митцями і культурними діячами. Однією з тем буде і та, що озвучила гендиректор Наталя Заболотна: «Через митне законодавство України світові галереї не їдуть до нас. Наше мистецтво залишається недооціненим».

Десята виставка українського сучасного мистецтва від середини 1980-х до 2015-го подає об’ємну панораму новітньої історії живопису. Dialogia «Без назви» виявляє травматичні трансформації останніх років у суспільстві в межах «між миром та війною» і пропонує митцям і споживачам творчого продукту самим визначитися в координатах дійсності.

Однією з найяскравіших його сторінок став концерт «Симфонічні спектри», який відбувся у Великому залі Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Того вечора на сцені царював заслужений академічний оркестр Національної радіокомпанії України під орудою його художнього керівника і головного диригента Володимира Шейка. Не забуваймо, що рік у рік у програмах цього фестивалю переважають світові або українські прем’єри творів сучасних композиторів. Так було й цього року.

Якби не знаття, що Сергієві Ушакову 30 років, ніколи не подумалося б про його молодий вік. Розмірковує як чоловік, що багато побачив і пережив, має величезний житейський досвід. Іншими словами, чим не приклад для тих, хто тільки розпочинає самостійне життя?

Утім, на життєвій дорозі Сергія вже трапилося стільки перешкод і негараздів, що вистачило б не на одну людську долю. І насамперед війна на сході України, яка жорстоко і безжально поламала всі плани Ушакових. Населений пункт, у якому він донедавна мешкав із дружиною і двома синами, опинився на самісінькій лінії фронту. 

Зокрема лідер першості київське «Динамо» у центральному матчі туру, який проходив у неділю в Полтаві, забило  чотири «сухих» м’ячі у ворота місцевої «Ворскли».

Команда Василя Сачка втратила перед цим протистоянням двох важливих виконавців — Сімініна і Бартуловіча. До того ж Громов, який є ключовим гравцем лінії атаки, вийшов на поле з високою температурою. Натомість гості використали ротацію після переможного акорду киян у Лізі чемпіонів в Ізраїлі. У центрі захисту Віда змінив Хачеріді, Буяльський вийшов замість Велозу і Гусєв — замість Гонсалеса. Усі інші брали участь у перемозі «Динамо» над «Маккабі» у Хайфі. Це свідчило про серйозні наміри біло-блакитних. Справді, розслаблятися ніколи: попереду принципове  протистояння з «Шахтарем», а там і  «Челсі» завітає. 

 «Невже це нам двір заасфальтували? Двадцять років ями та провалля — одне більше за друге були, а тут таке!» — дивувалися сусіди-пенсіонери, повернувшись із дачі. «Та це ж аби ми з тобою правильно голосували, — каже сусідка, вказуючи на поштові скриньки: — Он і «вуха» цих добродіїв стирчать».

Справді, біленькі кутики газети, схожі на заячі вуха, стирчали рядочком із пошарпаних скриньок. А в тій газетці все про майбутнього кандидата: і яка він людина гарна, і скільки зроблено всього, крім щойно засипаних ям — «добився», «сприяв», «за його участі», «організував»... Навіть про позаторішні свята квіточок і віночків згадали. Так депутат (він же кандидат до майбутньої ради) із сіренького, яким був увесь строк, перетворюється на білого й пухнастого. Та ось біда: забувають у переліку «добрих справ» сказати, що зазвичай уся ця «пухнастість» робиться бюджетним коштом.