Статті

У Чернігові відбувся Перший фестиваль короткометражних авторських фільмів. Цей відголосок знаменитого Каннського фестивалю у місцевих масштабах трохи його й нагадував. Не було тут, звісно, розкішних лімузинів і дорогих вечірніх суконь. Зате на традиційну червону доріжку, простелену біля комунального підприємства Чернігівської обласної ради "Чернігівкіно", ступали молоді і завзяті - ті, хто прагне творити і вміє спілкуватися з глядачем лаконічно, але проникливо.

Юлія Геннадіївна добре пам'ятає перший симпатичний сувенір з Єгипту, який привезли в дарунок близькі родичі. Було це півтора десятиріччя тому, коли народився син Саша. Сама вона тоді не могла й подумати, що з часом колекціонування цих побутових предметів стане хобі на багато років. Сьогодні в неї зберігаються понад 400 ваз і амфор різних розмірів (здебільшого - мініатюрних) з 26 країн різних континентів. 

За кількістю лікарняних ліжок Україна вдвічі перевищує країни Європи. На кожне з них у середньому витрачається. 83 копійки. Ще цікаві цифри: з усіх коштів, що виділяються на охорону здоров'я, лише 6-7% передбачені безпосередньо на лікування пацієнтів. Решта - на утримання медичних установ. Чи треба говорити про якість надання медичних послуг, ще й зважаючи на мізерну зарплату медпрацівників. Тож існуючу систему змінювати треба. Інша справа, як. 

 Під час відкритого тренування в Конча-Заспі Олег Володимирович висловився категорично. За його словами, віднині прохідних матчів у національної команди не буде. Контрольні зустрічі з Узбекистаном, Францією та серпневий поєдинок проти Швеції мають відсотків на вісімдесят визначити коло тих виконавців, які готуватимуться до чемпіонату Європи 2012 року.

У ці дні у виставковому центрі на Броварському проспекті в столиці проходить ХХІІІ Міжнародна агропромислова виставка-ярмарок "Агро-2011" - один із найбільш представницьких заходів, де вітчизняні виробники аграрної продукції й техніки для сільгоспробіт мають можливість, так би мовити, і на людей подивитися, й себе показати. 

 Проведена в області з ініціативи поштовиків акція "Діалог заради розвитку" дала можливість зв'язківцям отримати об'єктивну оцінку своєї праці, а керівникам місцевих органів влади - краще зрозуміти специфіку роботи галузі, послугами якої ми користуємося майже щодня.

 Нещодавно Національна комісія з питань регулювання зв'язку погодила положення про свою Громадську раду, тим самим привівши її діяльність у відповідність до вимог урядової постанови "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики".

Перший день календарного літа видався спекотним у прямому й переносному сенсі. Палюче сонце на вулиці сліпило очі пересічних громадян. А в Будинку уряду на Грушевського спини міністрів, глав обласних державних адміністрацій, міських голів та інших можновладців, спеціально запрошених на розширене засідання Кабміну, пітніли під нещадною критикою Президента Віктора Януковича.

Україна і Сербія збираються активізувати роботу Міжурядової українсько-сербської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Про це домовилися Прем'єр-міністр Микола Азаров та міністр закордонних справ Сербії Вук Єремич на зустрічі, що проходила у рамках його офіційного візиту до Києва. 

 Хід його підготовки у Брюсселі обговорювали перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв та член Єврокомісії з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. Політики підтвердили спільне прагнення Києва і Брюсселя завершити переговори щодо укладення Угоди про асоціацію, яка включає у себе й угоду про створення ЗВТ, до кінця поточного року.

 В принципі те, що прогнозували експерти ще два місяці тому, та про що говорили російські урядовці й дипломати, сьогодні стало напівреальністю. І хоча ЗМІ, які анонсують перше рішення Комісії Митного Союзу щодо українських товарів, яких торкнуться антидемпінгові та спеціальні захисні заходи, подають все це як факт, що вже відбувся, насправді до остаточного рішення ще далеко. Фактично такий крок з боку Митного союзу, а точніше Росії, якщо врахувати яка роль відведена їй в цьому об'єднанні, поки що є пересторогою та нагадуванням Україні, що російський Прем'єр слів на вітер не кидає. Адже під час свого останнього візиту до Києва у квітні цього року Володимир Путін в ході зустрічі зі своїм українським колегою зазначав, що у випадку приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС Москва змушена буде вживати економічні та митні заходи для захисту власних товарів.

 Зростання тарифів на послуги ЖКГ напряму пов'язане з нинішнім майже катастрофічним станом галузі: обладнання - застаріле, енергомісткість - висока, мережі - на грані своєї можливості. Вивести її з такого стану може модернізація. Але грошей на це треба стільки, що жоден бюджет цього не витримає. Виходом із ситуації на високих державних щаблях називають прихід у галузь приватного інвестора, який вкладе свої гроші в порятунок доведеного "до ручки" підприємства. Нині в Україні інвестор може взяти підприємство ЖКГ в концесію чи оренду. І охочі знаходяться. Але, виявляється, не такий солодкий концесіонерський хліб. Чимало інвесторів бояться, що їх можуть просто викинути з ринку. А вкладені гроші стануть своєрідним "подарунком" місту. Яке ж підгрунтя для таких занепокоєнь? Про це розмовляємо з президентом ВАПІ ЖКГ Сергієм БУЛЬБАСОМ.

Зі шкільної парти кожному відомий твір Михайла Коцюбинського, в якому сільські робітники з люттю зруйнували обладнання панської гуральні. Сьогодні земляки славетного письменника, навпаки, бережуть обладнання від власників. Бо на Вінниччині вже порізали на металобрухт 17 цукрових заводів. Нависла загроза знищення і над Кирнасівським, що у Тульчинському районі. 19 травня без судді на рингу місцеві жителі відстоювали свою правду, а працівники нового власника - його правду. Під час конфлікту біля заводської прохідної помер місцевий житель. 

Депутати Київради хочуть віддати у концесію теплоенергетичні об'єкти міста. Та чи добре це буде для киян? Чи не поповзуть угору тарифи після концесії?

Розташоване на чималій відстані від гомінких трас, Павленкове, що в Лебединському районі Сумщини, ніколи не належало до так званих центральних, тих, що завжди впадають в око і нагадують про себе. Та коли б (звісно, не доведи, Боже!) його спіткала печальна доля десятків інших українських сіл, що останніми роками зникли з державної мапи, навряд чи цим хтось дуже переймався, окрім його жителів. І хоча громадським транспортом сюди добратися нелегко, виробниче і соціально-культурне життя тут вирує значно активніше, ніж у багатьох ближчих до райцентру населених пунктах. Вочевидь, справа не в географії, а в чомусь іншому. 

Мій співрозмовник - людина непересічна. В міру прагматична (тут позначається специфіка професії), з відмінним почуттям гумору, поліглот, більш ніж піввіку займається східними єдиноборствами, патріот України. А головне - лікар від Бога! Понад 10 тис. операцій за свою практику провів і продовжує рятувати людей. Це - Рустем Абизов, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри оториноларингології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. У нашій розмові йтиметься про медицину, нові вітчизняні розробки і технології, зокрема електрозварювання м'яких тканин у лор-онкології, сімейних лікарів і Болонський процес по-українськи. 

Із затвердженням Порядку 160 млн євро від продажу екоквот Японії будуть спрямовані передусім на фінансування проектів зі зниження викидів парникових газів, а також екологічних та з енергозбереження, - повідомив журналістам перший заступник голови Державного агентства екологічних інвестицій України Іван Варга. За його словами, наразі агентство розглянуло до 1 тисячі проектів, з них 360 затверджено й ще стільки ж перебуває на розгляді. Загальна сума їх становить майже 2 млрд грн, прогнозовані щорічні скорочення викидів парникових газів - майже 113 тис. т.

Голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ уже традиційно зустрічається з підприємцями краю: аби з перших вуст почути, що саме стримує підприємницьку ініціативу та заважає на повні груди дихати економіці. Й допомогти у межах ввірених йому повноважень. 

Міністерство фінансів, Державна податкова служба та Академія фінансового управління найближчим часом проведуть серію кущових семінарів з роз'яснення та застосування нового податкового законодавства. Акція вже стартувала в столиці, де зібралися представники Києва та області. Вінниччини, Житомирщини та Чернігівщини.

Вартість заходів, що закладені в наукову частину Комплексної державної програми досліджень, прогнозування і запобігання природно-техногенних катастроф Кривбасу, орієнтовно становить 120 млн грн. Кошти, заплановані на цю програму приватних гірничорудних підприємств, повинні утричі перевищити бюджетні. Наразі приватні інвестори, які розробляють родовища в Кривбасі, готові надати до 150 млн грн. Про це "УК" розповів директор державного підприємства (ДП) "Науково-дослідний гірничорудний інститут" (НДГРІ, м. Кривий Ріг) Євген Бабець.