У магазині в годину пік, коли багато хто дорогою з роботи щось підкупляє до вечері, біля кас зібралися черги. Розраховуючись, одна з жінок впустила кілька найдрібніших монет. Кинулася піднімати — на неї зашуміли: що ви, мовляв, через копійки людей затримуєте! Посоромилися б!

Жінка зніяковіла, почала вибачатися. Мені стало її шкода: не чуже піднімала, а своє, зароблене. Не її вина, що копійка нині — як деякі наші закони: нібито і є, а не працює. І сама себе не раз ловила на тому, що впустивши біля каси якийсь «білий» дріб’язок, соромлюся піднімати. Але ж, як сказала знайома, без однієї копійки хлібину не купиш. Чи не так? 

1. Затвердити поданий Міністерством інфраструктури проект “Будівництво Бескидського тунелю”, розроблений приватним акціонерним товариством “Проектний інститут “Укрспецтунельпроект” та рекомендований до затвердження державним підприємством “Укрдержбудекспертиза” Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, з такими основними техніко-економічними показниками:  

2. Затвердити титул будови “Будівництво Бескидського тунелю”, будівництво якої розпочалося у 2009 році, що додається. 

У приморському селі, як водиться, всі дороги ведуть до моря. І грунтовий шлях, що лежить через кладовище, — на крутому березі. Звідси до моря, яке розляглося довкола, недалеко. Тут мимоволі складається враження, що з моря на кладовище — найпряміша дорога. Зрештою, тут чимало могил жителів Безіменного, які загинули у водах Азову. Два відносно свіжі поховання влітку подовжили цей сумний список. 
Минуло чотири місяці від трагедії, яка розігралася в Азовському морі 17 липня. Під час гонитви за катером, на борту якого перебували п’ятеро наших співвітчизників, сталося зіткнення з російським прикордонним катером. Кадри тарану, які свого часу з’явилися на телеекрані, переконають будь-кого, що про випадковість не йдеться. У момент удару троє жителів села Безіменне та двоє з сусіднього Самсонового були фактично приречені. Та одному з чоловіків — Олександрові Федоровичу — таки вдалося випірнути з-під пошкодженого човна. А повернувся він додому з сусідньої держави аж через три з половиною місяці після того, як йому змінили запобіжний засіб.

У рамках офіційного візиту в Україну Президент Азербайджану Ільхам Алієв зустрівся з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим. Глава уряду поінформував про підсумки дуже плідного, за його оцінкою, засідання міжурядового комітету з питань торговельно-економічного співробітництва, відзначивши активізацію співпраці у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства та оборонно-технічній галузі. Також Микола Азаров наголосив на важливості інтенсифікації співробітництва у гуманітарній сфері. 

Попередні підсумки Спільної операційної програми Румунія—Україна —Республіка Молдова виразно засвідчили, що українці ще не вміють як слід використовувати вигоди, які може дати співпраця з Євросоюзом, навіть поза межами будь-яких асоціацій. Скажімо, згадану транскордонну програму було профінансовано в обсязі понад 125 мільйонів євро. Україні з них перепало ледь більше 9 мільйонів. Такий прикрий дисбаланс заступник директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції Одеської облдержадміністрації Анастасія Андронова пов’язує не зі специфічними симпатіями та антипатіями з боку ЄС, а виключно з активністю наших громадських організацій.  

Ще ніхто не знає, скільки вихідних матимемо на зимові свята, а Укрзалізниця вже майже тиждень активно реалізує квитки на новорічно-різдвяні канікули. Однак ті, хто поспішив придбати проїзні документи, з неприємністю констатували, що вартість проїзду зросла. І, мовляв, цього разу без жодних попереджень. 

Те, що в банках України нині існують чималі проблеми, пов’язані з крадіжками коштів клієнтів на різних етапах і різними «виконавцями», вже потроху обговорюється у ЗМІ та Інтернеті. 

Так, наприкінці вересня цього року деякі джерела поширили інформацію про те, що найближчим часом фінустанови будуть вимушені переобладнати приміщення і розпочати стеження за своїми працівниками, адже Нацбанк вже начебто розіслав банкам нову редакцію «Правил обладнання інженерної інфраструктури банків України». Зрозуміло, що фінустановам на це доведеться викласти чималі кошти. 

Як відомо, у жовтні цього року Міндоходів почало виконувати нову функцію — контроль за сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), що раніше належало до компетенції Пенсійного фонду. У міністерстві зазначають, що зміна адміністратора пройшла вдало і платники ЄСВ активно переорієнтовуються на електронне звітування.
Водночас не варто забувати, що передбачено штрафні санкції за невчасне перерахування ЄСВ та подання звітів. На прохання «УК» заступник начальника державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Анатолій ДИМУРА роз’яснив, хто зобов’язаний платити внесок, а хто може робити це добровільно.    

Знову завирував парк імені Івана Франка, що в центрі давнього Львова: тут вже увосьме розпочав роботу ярмарок харківських товаровиробників.  Підприємці зі Слобожанського краю привезли до Львова одяг, взуття, ковдри, постільну білизну, шкіргалантерейні вироби. А пасічники пропонують галичанам скуштувати різноманітну продукцію бджільництва. Як повідомила заступник начальника відділу економічного розвитку управління економіки Львівської міської ради Галина Заєць, нинішнього року найновіші моделі одягу та взуття, речі домашнього вжитку в місті Лева представили 55 виробників з Харківщини. Долучилися до тамтешніх підприємців і 14 місцевих (торік, для прикладу, разом зі слобожанами ярмаркувало лише п’ятеро львівських).  

Усі ми розуміємо, що жодне перетворення в будь-якій сфері не може проходити гладенько і безболісно. Особливо якщо суттєве реформування стосується такої надважливої сфери, як охорона здоров’я. Успішне впровадження будь-яких новацій має грунтуватися на зваженому підході, чіткому формулюванні мети, затвердженні покрокового плану та критеріїв оцінки реформування. Аналіз того, що вже зроблено, допомагає уникнути помилок у майбутньому.

Тож Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів «круглий стіл» «Реформа охорони здоров’я в Україні: ідея та реалії», не тільки проаналізувавши зміни у вітчизняній системі охорони здоров’я, а й поділившись досвідом для її подальшого покращення.