Для багатьох переддень Нового року головніший за новорічну ніч. У такт пісні «Дзвони дзвонять», яка стала і в нашій країні символом Нового року, в батьків скачуть думки про те, як найкраще організувати свято дитині і в скільки це обійдеться. Загалом у містах проблем з пошуком немає. Рекламою вже рясніють не лише сайти. Поштові скриньки теж щоденно поповнюються все новими і новими буклетами з пропозиціями. Якщо одного дитячого ранку в навчальному закладі вам видасться замало, запросіть Діда Мороза з компанією додому. Боїтеся гостей у новорічну ніч? Шукайте розваг поза домом. Що, де, як і почім? «Урядовий кур’єр» спробував з’ясувати цю інформацію.

Для дитячих колективів

Років …надцять тому вихователі в садочках, а вчителі зі старшокласниками в школах на період новорічно-різдвяних свят перевтілювалися у дідів морозів, снігурок, розбійників. Ота інтрига, пам’ятаю, тривала аж до закінчення зимових канікул. Лише згодом хтось таки розкривав карти, і всі дізнавалися, що буркотливий фізик в окулярах цьогоріч вжився в роль казкового добряка. А непосидючий, завжди висварений на лінійках завучем Вітя Пшонкін майстерно увійшов в образ Баби Яги. Нині ж таке залишилось хіба що у сільських школах. У містах же все покладають на професіоналів (це якщо пощастить, а якщо ні — то на заробітчан).

Вартість їхніх послуг залежить від кількох чинників: час, дата, індивідуальне чи колективне замовлення. Фінансове ж навантаження зазвичай лягає на батьківські гаманці. Як повідомив менеджер однієї зі столичних фірм з надання розважальних послуг, їхні ошатно вбрані в нові костюми Дід Мороз, Снігуронька і ще один персонаж (за вибором) коштуватимуть для дитячого ранку від 950 гривень за півгодини до 2250 гривень за дві години. Інша пропозиція від конкурентів попередників така: в дитячий садочок виклик Дідуся Мороза зі святковою програмою обійдеться в 450 гривень (це за умови оплати трьох і більше замовлень на день).

Якщо дата проведення дитячого ранку припаде в період з 24 по 28 грудня, то посередники Діда Мороза просять за його виступ 500 гривень за півгодини, за годину — на сотню більше. За візит у парі з онучкою доведеться викласти відповідно 700 і 800 гривень. А от з 29 грудня тариф на всі позиції зростає на сто гривень. Отже, вочевидь, педагогам разом з батьківськими комітетами варто поквапитись.

Без часових обмежень, хоч зрозуміло, що малеча довше за 40–50 хвилин розваг такого штибу не витримує, інша фірма пропонує влаштувати свято для малечі з трьома новорічними персонажами за 550 гривень, а з чотирма — 750 гривень.

Шкільний сценарій у організаторів свят відповідний. Дід Мороз зі своєю онукою стають учасниками сучасного блокбастера. Головними героями в якому будуть супергерої, мушкетери, тролі. Вартість шкільних ранків (назвімо це сучасніше — тусовок) обійдеться батькам ненабагато дорожче. Давно відомо, що гуртом дешевше.

А от щодо індивідуальних привітань малечі та старшеньким діткам, то це вже річ справді індивідуальна. Бо тільки розмір батьківського гаманця може спинити фантазію і можливості акторів.

Хенд-мейд удома

Правильна підготовка — це 90% успіху свята. Якщо ви людина жертовна, то, звичайно, створите комфорт і задоволення тим, хто поруч з вами. В першу чергу батьки подбають про дітей (незалежно, якого вони віку), про їхній настрій. Частенько висловлюємо скаргу на кшталт «промайнуло, наче й не було». А на кого скаржимося? На себе. Хтось закине, мовляв, добре тим, у кого є кошти. Спірне питання. Почнімо з того, що новорічне свято — це сімейна традиція. І головне тут не пишне застілля, як зазвичай звикли думати, а процес підготовки. До будь-якого свята слід готуватися, планувати. І чим раніше, тим краще і дешевше.

Розпочніть прямо сьогодні. Зайдіть у крамничку з дитиною і виберіть разом листівки для рідних. А краще придбайте все необхідне, щоб власноруч їх виготовити. Папір, стрічки, оздоблювальні матеріали пропонують як звичайні канцелярські магазини, так і спеціалізовані — з продажу матеріалів для такого популярного нині хенд-мейду (з англійської — виготовлений вручну) та декору. Жодна куплена іграшка не замінить хвилин спілкування за колективним виготовленням новорічної прикраси. А якою дорогою стане для тітоньки чи бабусі кухонна дощечка, прикрашена декупажем! Іншого дня підберіть підходящий для вашого інтер’єру клапоть яскравої тканини і зробіть святкову скатертину.

І найпростіше, і, власне, найдешевше. Із паперової серветки червоного кольору згорніть кульку, на кінчик прив’яжіть зелененьку стрічку — от вам і яблучко на ялинку. Згадайте, як у дитинстві любили вирізати сніжинки і клеїти їх на вікна. Зробіть цього року це разом. Спогади про спільну приємну для дорослих і малечі роботу залишаться надовго.

Під час сімейних посиденьок за виготовленням іграшок розкажіть дитині легенду про Святого Миколая, якого з давніх-давен шанують слов’яни. Для порівняння згадайте американського Санта Клауса в червоному ковпаку і куценькій курточці з люлькою в руках, австралійського Санту, котрий схожий на американського колегу, але веде більш здоровий спосіб життя і подорожує на скутері в плавках, адже погода в країні кенгуру спекотна. За такою справою кожному із присутніх буде що розказати одне одному. Згадайте про родичів, друзів, до яких відстань становить усього сотню–дві кілометрів. Це буде недорогою за вартістю, але цінною за емоціями подорожжю у переддень казкового свята.

Сам собі актор-сценарист

Аби не спаплюжити собі й дитині настрій, запросивши додому Діда Мороза, скористайтеся відгуками «сарафанного» радіо. Нині досить багато фірм заробляють привітаннями для малечі. Заманюють солодощами, веселими конкурсами, забавами, безкоштовними (?!) подарунками. На практиці трапляється не зовсім так. Особливо якщо фірма (якщо це фірма) з надання таких послуг дає лише мобільний телефон. Тож і правоохоронці напередодні свят попереджають: перш ніж запросити незнайому людину в оселю, подумайте, а чи варто? Чи не стане візит казкового героя наводкою для справжнісінького грабіжника? Міліція радить запрошувати лише перевірених акторів, як кажуть, з репутацією і рекомендаціями.

Сподіваюся, в цьому плані багатьом, як і мені, можна похвалитися такими знайомими. Приміром, стаж нашого «сімейного» Дідуся Мороза 15 років. Щойно у наших друзів народилася донька Настя, її тато, Олександр Шелудько, вирішив: маляті конче потрібні в перший рік життя привітання від справжнього Дідуся Мороза. Кому ж це можна довірити, як не самому собі рідному, люблячому татусеві. Дівчинка давно розуміє, хто ховається за вбранням новорічного персонажа. Але щороку з нетерпінням чекає тієї хвилини, коли за дверима пролунає стукіт чарівного посоха і голос «знайомого незнайомця» розповість про мету свого візиту. З часом цей Дід Мороз зібрав «аудиторію» серед своїх друзів і приятелів у столиці. А ще чекають на нього дітлахи родичів і в інших містечках Київщини і Черкащини. Тож доводиться свої відвідини розплановувати на кілька днів. З нетерпінням очікують його приходу і мої синочки.

Хочу, аби зникла «відбувальщина»!

ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ

Дві історії з власного досвіду

1. З позитивом у новий рік

Перед самісіньким кінцем минулого року потрапляю із синочками на вечірню виставу у Будинок художника на Львівській площі. Як кажуть, хоч не пишно, та затишно. Перше враження про це місце залишило в пам’яті тепло, увагу і непомітну тісноту. Тамтешня жіночка, побачивши мою розгубленість, люб’язно підказала, де гардероб, зала, порадила зняти верхній одяг, бо в залі було тепло. Попросила погуляти у вестибюлі, бо саме звідси мало все початися. З’явилися Дід Мороз із Снігуронькою. Дід поцікавився чи не в кожного сміливця його справами. А онука запропонувала бажаючим розказати їй віршика, заспівати. Потім були традиційні хороводи навколо ялинки (як же без них!). Далі цілком безкоштовна фотосесія з Дідусем і Снігуронькою. Радості не було меж. Ніхто нікуди наче й не поспішав. Крок за кроком дійство перейшло до зали на новорічну казку. Передноворічний настрій був супер! Це було «інь».

2. «Контрольний постріл» у добрий настрій

А вже через кілька днів, першого січня нинішнього вже року, сталося і «янь». Мало того, що ледве з двома дітьми добуксувала під гору до вказаного місця (про посипання доріжок богемі невтямки), то тут же через поріг вгледіла і почула контролерку, чи як її назвати, в образі чортиці: «Білети!» Відсапуючись, намагаюся дістати замерзлими руками із сумки перепустки на ялинку. «Швидше!» Гостинністю і не пахне. І тут контрольний постріл: «В слєдующім году ви з ним ( із синочком) не пройдьотє. Сам піде на виставу або ще один білєт прийдеться купувать».

Говорити не було з ким. Навіть не захотілося з’ясовувати, яким чином чотирирічна дитина зможе спуститися в гардероб, роздягнутися, сходити ще деінде.

Ось такою «хлібосольністю» було перекреслено красу приміщення, хорошу акторську гру на сцені. Я вже згадувала про контрольний постріл? Ні, то ще був не він.

Після вистави, звісна річ, вишикувалась черга з мам і малюків до туалету. Процес дещо затягнувся. Аж раптом жіночий вереск: «Хто ще не забрав речі з гардероба? Швидше заберіть. Закриваємось!» На переконання цим словам з’явився й охоронець… Висновок незаперечний: сюди — ані ногою…