Статті

Щодня ми крокуємо власним життям. До нових можливостей і перемог. Але таке ганебне явище, як торгівля людьми, залишається не викоріненим навіть у ХХІ сторіччі й змушує страждати щороку сотні тисяч людей в усьому світі незалежно від віку, статі, кольору шкіри, освіти чи соціального статусу. На жаль, в одну мить опинитися у ролі безправного раба можна і за кордоном, і у своїй країні.

Комунальне підприємство «Черкаська обласна психіатрична лікарня» недавно відзначило 75-річчя. Як і годиться, під час урочистостей лунали гарні слова про колектив і окремих працівників, розповіді про успіхи й досягнення, велику роль його керівництва, ветеранів та громадських організацій у прогресуванні закладу в напрямі вдосконалення надання стаціонарної психіатричної допомоги. Зазначали, що завдяки самовідданій праці колектив протягом багатьох років успішно виконував покладені на нього обов’язки, зумів розвинути лікарню, зміцнив її матеріально-технічну базу. 

На лісовому масиві Старківка села Шибалин неподалік м. Бережани на Тернопільщині 24 жовтня відправили панахиду, освятили та відкрили оновлений меморіал воїнам Української Повстанської Армії Василеві Соляру, Іванові Львівському, Михайлові Ухману, Михайлові Соляру та Йосипові Совину. Тут у криївці, збудованій власноруч, вони 18 квітня 1947 року загинули, але не здалися ворогові.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і далі знайомиться з нинішньою ситуацією в регіонах. Цього разу він здійснив робочу поїздку в Донецьку область, де взяв участь у відкритті Центру безпеки громадян у селищі міського типу Очеретине Покровського району, ознайомився з роботою пунктів вакцинації, модернізацією мереж постачання тепла.

Цього тижня Україна здобула важливу перемогу в Апеляційному суді Амстердама, який постановив повернути до нашої країни так зване скіфське золото. «Хочу, щоб усі ми керувалися саме позитивним настроєм. Інколи не все відбувається одразу. Але коли працюєш системно й наполегливо, все здійснюється. І це лише одна з перемог України в юридичній площині. Вона стала можливою завдяки наполегливій роботі юристів, дипломатів, представників МЗС, Мін’юсту та Мінкультури», — прокоментував під час брифінгу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба

Україна — один з лідерів валового виробництва картоплі. Вона концентрує понад 6% світового і 15% європейського врожаю, посідаючи четверте місце у світі. Проте на Полтавщині останніми роками її посівні площі зменшувалися: 1950 року її в нас було 82 тисячі гектарів, 1960-го  74 тисячі, а 2000-го  70 тисяч, 2010  64, 2019 року  54 тисячі гектарів. Валовий збір значно мірою залежить від урожайності, що пов’язано з  погодними умовами. 2000 року  було зібрано 694 тисячі тонн, то 2010-го  819, а 2019-го  996 тисяч тонн.

Ще кілька років тому горіхівництво не дуже цікавило наших підприємців, адже вирощування горіхових дерев займало 8—10 років, а це чималі фінансові ризики. Поки що основні обсяги плодів селяни й досі збирають на подвір’ях. Однак і цього вистачає, щоб Україна посідала третє місце у світі з експорту волоських горіхів після Китаю та США. Проте ситуація змінюється — розвивається промислова складова галузі. Нині, за даними Держкомстату, в Україні посаджено 21 тисячу гектарів горіхових садів, з них уже майже половина — це промислові насадження. Одна з проблем українських горіхівників — нестача високоякісного садивного матеріалу, який би зміг вистояти за будь-яких погодних примх. Тому чимало аграріїв звертають увагу на фундук. Зокрема, щеплений на ведмежий горіх, він добре пристосовується до сухого спекотного літа, яке часто спостерігається в Україні останніми роками. До того ж, як стверджують фермери, інтенсивний фундуковий сад із залученням новітніх технологій зможе дати прибуток навіть на невеликій ділянці.

Сумщина належить до аграрних регіонів, тож земельна реформа стала для області першочерговим пріоритетом. До того ж економічно виваженим, обґрунтованим, передбачуваним. Не справдилися прогнозні залякування: мовляв, землі масово скуповуватимуть і власники паїв залишаться при своїх інтересах.

Про відважного воїна часів Другої світової Володимира Майборського нині згадують дедалі рідше. То колись у його мальовничі Зіньки на Хмельниччині приїжджали юні слідопити, щоб подивитися на живу легенду, воїни дивізії, у якій воював, невгамовні журналісти. Не те тепер. Інтерес до його подвигу, на жаль, слабшає. 

Останні десятиріччя у науковому світі минають під знаком дедалі більшого інтересу до використання нанотехнологій і тих можливостей, що вони відкривають в галузях науки, інженерії та біомедицини. Нанокристали мають унікальні фізичні властивості порівняно з об’ємними аналогами, а також завдяки їх малим розмірам (від 1 до 100 нанометрів, нанометр — це мільярдна частина метра) можуть без перешкод потрапляти всередину живих клітин і навіть в окремі клітинні органели. Це дає змогу успішно використовувати нанокристали як носії для лікарських засобів, що значно полегшує їх напрямлену доставку в окремі клітини та має великі перспективи, зокрема при хіміотерапії онкологічних новоутворень. Ще цікавіші нанокристали, які можуть не лише бути пасивними агентами для таргетної доставки ліків, а й брати активну участь у біологічних процесах всередині живої клітини. Такі нанокристали активно розробляють і досліджують в Інституті сцинтиляційних матеріалів НАН України у відділі наноструктурних матеріалів ім. Ю.В. Малюкіна, названого на честь його засновника, видатного науковця в галузі фізики наноматеріалів, члена-кореспондента НАН України Юрія Малюкіна. На жаль, професор Малюкін передчасно пішов із життя торік, але його ідеї розвивають учні та послідовники.

Ефективність використання водних ресурсів, обґрунтована і безпечна діяльність багатьох галузей економіки, своєчасність вжиття запобіжних заходів у разі загрози виникнення та розвитку небезпечних гідрологічних явищ значною мірою залежить від рівня розвитку та функціонування служби гідрологічних прогнозів, адже гідрологічні прогнози — один з аспектів використання результатів гідрологічних спостережень. 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль започаткував серію регіональних робочих поїздок. Він хоче побачити реальну ситуацію на місцях. У найближчих планах — Донеччина та Волинь.

Мир. Таке коротке слово, але з таким глибоким змістом. І це розуміємо не лише ми, дорослі, а й наші діти, особливо нині, коли мир для українців такий бажаний. Коли для нашої держави це питання надзвичайно актуальне й болюче. Коли українські захисники боронять незалежність Батьківщини, а патріоти не втомлюються закликати націю до об’єднання. У такі часи цінні всі ініціативи, які реалізують зокрема завдяки міжнародним партнерам України. Проєкти сприяють посиленню взаєморозуміння в суспільстві між усіма його представниками, починаючи з наймолодших. Це ніби пошук однодумців, що мають спільні цінності, які вони разом понесуть у доросле життя, стаючи міцними цеглинками толерантних і згуртованих громад, отже й суспільства загалом. 

Інколи доводиться чути, нібито Україну світове співтовариство не сприймає всерйоз. Утім, останні урядові здобутки в галузі міжнародної торговельно-економічної співпраці доводять, що це не так. Скажімо, вже до другої фази перейшла робота попередньої оціночної місії ЄС, яка вивчає інституційну готовність інфраструктури України працювати за оновленим законодавством, що засноване на європейських нормах та правилах. 

Виставка із символічною назвою «Два крила» працює у відділі мистецтв Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Ініціювала її за підтримки департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації комунальна установа «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Полтавської обласної ради.

Небуденний захід,  у якому беруть участь кіномитці, що люблять і популяризують гори на всіх широтах і в усіх варіаціях, не пройшов повз увагу кореспондента «Урядового кур’єра». 

Чергова хвиля пандемії набирає обертів. Уже шість областей України — Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Сумська та Херсонська — перейшли в «червону» зону епідемічної небезпеки. І це не межа. Через запроваджені обмеження люди дедалі більше часу перебувають вдома, отже вимушено споживають більше комунальних послуг.

20 жовтня в Пекін прибув вогонь зимових Олімпійських ігор-2022, запалений на батьківщині Олімпіади Греції. Це нагадує мені про урочисту подію небувалого розмаху — Олімпійські ігри 2008 року в Пекіні, на яких Китай під гаслом «Один світ — одна мрія» з відкритими обіймами зустрів усі країни. Тринадцять років потому Китай знову прийняв олімпійський вогонь, а погляди всього світу ще раз звернуться до першого в історії міста двох Олімпіад. Олімпіада знову перейде на пекінський час, і вже наступного року, 4 лютого відбудеться офіційне відкриття зимових Олімпійських ігор-2022 в Пекіні. У той час, коли до відкриття зимової Олімпіади починається 100-денний зворотний відлік, олімпійський вогонь, безсумнівно, розпалить у людей всього світу пристрасть до спорту навіть у холодну зиму.

Осередком духовності, колискою народних талантів у різних царинах народного мистецтва на Закарпатті завжди був і ще залишається обласний організаційно-методичний центр культури. Створений 1945 року відразу після приєднання краю до України, він пройшов різні етапи розвитку. Нині тут концентруються всі функції, які допомагають існувати й розвиватися народній культурі. Торік центр відзначив 75-річчя. Але нині, вже через рік після гучних ювілейних святкувань, може перестати існувати. Ситуацію з’ясовував кореспондент «Урядового кур’єра».

Підсумки вступної кампанії 2021 року ще раз підтвердили загальновідому тенденцію: більшість абітурієнтів прагне вступити в заклади вищої освіти Києва, Львова та Харкова. За останні 15 років у місті Черкаси кількість студентів скоротилася вдвічі, хоч кількість університетів та коледжів не зменшилася.