Мене з родиною відселили з Чорнобильської зони у 1989 році. Будинок просто зрівняли із землею, компенсації за нього я не отримав. На новому місці проживання — також ніякої допомоги. Усе доводилося вирішувати самим. Неодноразово звертався до влади щодо поліпшення житлових умов, але отримую або відписки, або відмови.
Наша сім’я малозабезпечена, часто хворіємо. Та всі гроші йдуть на ремонт дуже старого помешкання, яке колись надав родині мій брат. І ніхто не хоче допомогти. За новим місцем проживання кажуть: нехай цю проблему розв’язують ті, хто відселяв. І земельного паю нам не наділили з тієї самої причини.
Тож чи дочекаємося колись поліпшення наших житлових умов та співчуття за те, що через техногенну катастрофу втратили малу батьківщину та власний будинок?

І. ВОЛКОВ,
с. Йосипівка Кіровоградської обл 

У червні може бути поданим на розгляд до Кабміну, а згодом — до парламенту проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера — власника 95% акцій товариства. Ідеться про так званий сквіз-аут (від англ. squeeze-out — «витіснення», «видавлювання»). Нині документ перебуває в Міністерстві юстиції на експертизі. Про це «УК» повідомили у прес-службі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісія).

Ще на початку року ми з односельцями прочитали в «Урядовому кур’єрі», що з 2013-го в селян начебто зросла орендна плата за земельні паї. У статті було посилання на постанову Кабміну № 1185 та новий закон, за якими нормативно-грошова оцінка землі мала збільшитися на коефіцієнт 1,756. Також були перераховані області, в тому числі й наша — Луганська, в яких усі належні гроші селянам начебто виплачено повністю. А що ж насправді?
У нашому селі, наприклад, жоден орендар не підвищив плату за землю. А в райдержадміністрації кажуть, що новий коефіцієнт стосується лише договорів, укладених не раніше 2012 року. А як бути тим, хто уклав їх раніше? 

Наприкінці травня в нашій країні вперше за роки незалежності відбувся представницький міжнародний науковий форум: Другий Північно- та східноєвропейський конгрес з харчової науки (NEEFood-2013), учасниками якого стали понад 500 науковців із 18 країн.
Право приймати форум Європейська фундація з харчової науки надала провідному українському вишу — Національному університету харчових технологій, враховуючи його високий статус та авторитет у міжнародних наукових колах.
Чим сьогодні живе один із найстаріших вишів країни, розповів його ректор професор Сергій ІВАНОВ.

Якщо колись древні римляни вимагали хліба і видовищ, то сучасним українцям і насущного не треба — тільки дай повеселитися. Принаймні, такий висновок можна зробити з огляду на ту кількість торгово-розважальних центрів, що нині вже збудовані і ще будують. І не лише в столиці, а й у регіонах. Конче «необхідні» державі та суспільству заклади ростуть, як гриби після дощу, на тих клаптиках землі, де ще донедавна вціліли сквери та дитячі майданчики. У пресі пишуть, що за останні кілька років тільки в українській глибинці побудовано 600 тисяч квадратних метрів ТРЦ. Це так само, як було відкрито за попередні 15 років.  

У багатьох розвинених країнах, зокрема в Канаді в навчальних закладах працюють шкільні поліцейські, які забезпечують там порядок та гарантують безпеку учнів. В українських школах штатних міліціонерів немає, замість них з учнями працює кримінальна міліція у справах дітей. І під час канікул, які розпочалися, вона продовжить пильнувати за школярами заради їхнього добра. За традицією буде проведено оперативно-профілактичні заходи з умовною назвою «Літо-2013».  

2012 рік вчергове продемонстрував суперечливість та мінливість сучасного світу. Непевні тенденції відновлення світової економіки після жорсткої кризи 2008—2009 рр. змінилися загостренням кризових проявів у провідних країнах світу, і насамперед на Європейському субконтиненті. Економічні негаразди зазвичай супроводжуються підвищенням рівня соціальної напруженості, а прагнення країн віднайти оптимальні шляхи антикризових дій формують непрості геополітичні тенденції.
Усі ці процеси мають об’єктивний характер. Відсторонитися, уникнути цих змін не зможе жодна країна. Яким шляхом має рухатись Україна, щоб зайняти гідну позицію у цих глобальних трансформаціях, зберегти й наростити динаміку соціально-економічного розвитку? Відповідь одна: наша держава має продовжувати стратегію реформ, спрямованих на модернізацію всіх сфер суспільного життя. 

Напередодні Дня журналіста Президент Віктор Янукович провів традиційну зустріч із представниками українських засобів масової інформації. Глава держави привітав запрошених із професійним святом та наголосив на важливості ролі ЗМІ у контексті розвитку країни.
Під час неформального спілкування учасники зустрічі обговорили широке коло актуальних економічних та політичних питань. Так, говорячи про розвиток держави, Президент наголосив на важливості розбудови інфраструктури країни, залучення інвестицій та розвитку державно-приватного партнерства. «Треба вкладати більше коштів в інфраструктуру, в розвиток регіонів. Якщо не вкладатимемо, не розвиватиметься країна», — зазначив Віктор Янукович. За його словами, для досягнення цієї мети вже у другому півріччі цього року по всій країні розпочнеться реалізація близько 800 інвестиційних проектів на суму до 50 мільярдів гривень. 

Двадцять перша зустріч міністрів транспорту країн-учасниць Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), котра відбулася нещодавно в Одесі, здебільшого просто підтвердила вже давно визначені світові тенденції до «контрейлеризації» транспорту та розвитку мультимодальних перевезень (коли вантаж доправляється різними видами транспорту, але в межах єдиної логістичної схеми із наскрізними тарифами). Було зауважено, що найперспективнішим є розвиток таких перевезень з максимальним використанням залізниць та водного транспорту як найбільш ефективних за мінімального залучення автомобілів.  

Для школярів літо —  найприємніша і найвеселіша пора. Однак для дорослих це й пора неабияких тривог за безпеку своїх чад. Адже якщо під час навчального року діти зазвичай під наглядом педагогів, а там, втомленим наукою, їм хочеться швидше добратися додому, то влітку як же не насолодитися всіма принадами фактично бездоглядного відпочинку! Звичайно, в останні дні навчального року в школах пройшли виховні години, бесіди на тему безпеки життєдіяльності, та нерідко діти забувають усе, що їм казали. Утім, рятувальники знайшли шлях дохідливішого донесення інформації до них.