Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Указу Президента України від 23 листопада 2011 року № 1059 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, ПОСТАНОВЛЯЄ: 

Багатьом пам’ятні події вже п’ятирічної давності, коли в Євпаторії вибух у будинку обірвав життя 27 людей. Причиною біди стали балони з киснем і ацетиленом, що, всупереч правилам з техніки безпеки, зберігались у підвалі багатоповерхівки.  

Завжди очікуваний період літніх відпусток цього року для багатьох українців був дещо зіпсований. Ті, хто запланував відпустку на іноземних курортах, раптово зіткнулися з проблемою вчасної видачі закордонних паспортів. А ті, хто надав перевагу відпочинку на узбережжях Чорного та Азовського морів, не завжди мають змогу купити залізничний квиток у південному напрямку. Саме ці та інші питання, пов’язані з літнім періодом, перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов (нагадаємо, на час відпустки Прем’єр-міністра його повноваження виконує перший заступник) запропонував обговорити як такі, що мають суспільно важливе значення та потребують нагального вирішення. «Зараз у розпалі період відпусток. Держава зобов’язана дбати про безпеку та комфортні умови відпочинку громадян», — наголосив урядовець.  

Експеримент із впровадження електронних квитків, розпочатий ще 2008 року, коли Укрзалізниця запропонувала бронювання проїзних документів через Інтернет, схоже, наближається до фінішу. Принаймні у цьому запевнив представників мас-медіа заступник гендиректора Укрзалізниці Павло Чекалов на спеціально зібраній прес-конференції.
На підтвердження того, що перевізник іде правильним шляхом, модернізуючи систему продажу, він навів таку статистику:  якщо в 2009 році через Інтернет було продано 83,5 тисячі квитків, то у 2012-му — 2,1 мільйона. А вже за перше півріччя 2013 року в такий спосіб пасажири замовили 2 мільйони, що в 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період торік. 

Більшість українців навряд чи помітить підвищення цін на такі вишукані харчі, як хамон, сир із пліснявою, швейцарський шоколад, червону ікру, оливки. Бо їх ой як важко назвати продуктами першої необхідності. Проте гурманам доведеться розщедритись. Адже, на думку експертів, на осінь м’ясо хамон може зрости в ціні на 10–12%, кава — на 12–15%, червона риба — на 15–20%, оливки — на 5–7%, елітні сорти твердих сирів — на 12–15%.  
— Щодо можливого збільшення цін на елітні сорти сирів, то це відбувається через те, що серед іноземних виробників триває війна навколо підвищення мінімальних закупівельних цін на молоко, — зазначив директор консалтингової агенції «ААА» Сергій Наливка. — Але чимало українців і гадки не мають, скільки ці сири коштували до подорожчання, бо до прилавків з делікатесами більшість покупців навіть не підходить. Адже ціни на представлену там продукцію просто захмарні й здебільшого стартують із 250 гривень за кілограм. Це стосується сирів, сирокопчених ковбас та хамонів тощо.

В Україні спалаху менінгіту немає. Про це заявив головний державний лікар України Анатолій Пономаренко. Нагадаємо, що на початку червня в різних регіонах Росії було зафіксовано спалахи цієї інфекції. Здебільшого по?страждали діти. Наймасовіший випадок інфікування стався в Ростовській області. Менінгіт виявили у 200 осіб, у 55 з них встановлено діагноз серозного менінгіту.
— Про це знаю з перших днів цієї складної епідеміологічної ситуації. Ми маємо постійний зв’язок із російськими колегами. Однак у прилеглих до російської території областях (Донецькій і Луганський) нині рівень захворюваності на менінгіт навіть нижчий, ніж торік. Не було зафіксовано розповсюдження ентеровірусної інфекції і в інших областях України. Якби таке сталося, ми б цього не приховували, — зазначив Анатолій Пономаренко, відповідаючи на запитання «Урядового кур’єра». 

Рік тому вітчизняний ринок майна досить бурхливо відреагував  на накази Фонду держмайна України та Мін’юсту. Вони позбавляли понад 9 тисяч оцінювачів майна роботи. Натомість надавали «ексклюзивне» право 12 фірмам із штатом по 40 працівників, які за п’ять днів пройшли курси і стали «професіоналами», проводити оцінку. Як наслідок, в результаті таких нововведень втрачали роботу ті, хто багато років набував досвіду діяльності в цій справі, і зростали ціни на оцінювальні послуги.

Люди звернулися з листами до Президента України, Кабміну, Фонду держмайна та Антимонопольного комітету. Реакція Кабміну була однозначна, і 14 червня 2012 року ФДМУ скасував скандальні накази, які вводили окремий вид діяльності — оцінку для цілей оподаткування.  Тоді голова Фонду Олександр Рябченко зазначив, що ситуація на ринку оцінки не готова до того, щоб запроваджувати такі нововведення, які визначив законодавець. Він також повідомив, що для подальшої стабілізації ситуації ФДМУ ініціюватиме внесення змін у відповідні закони. 

Кількість онкохворих збільшується. Вартість лікування зростає. Оскільки держава неспроможна забезпечити заклади охорони здоров’я всім необхідним, частину витрат змушені оплачувати пацієнти. Звичайно, не кожен може це зробити. Отже, маємо певне соціальне напруження в суспільстві.

Все це стало одним з чинників, які дали поштовх медичній реформі. Про її проведення на так званому первинному рівні медичної допомоги говориться багато. Що ж маємо на другому рівні (стаціонарне лікування) і на третинному — надання високоспеціалізованої допомоги? Про це «Урядовому кур’єру» розповідає головний лікар Київського міського клінічного онкологічного центру Олександр КЛЮСОВ. 

Кожен, хто влаштовується на роботу, апріорі сподівається, що запропонований йому «голий оклад» роботодавець хоча б час від часу «одягатиме» в різноманітні премії, бонуси тощо. Однак, як показали результати дослідження, здійсненого кар’єрним порталом rabota.ua, 46% опитаних зазначили, що їх на роботі не балують бонусними виплатами, а 4% відповіли, що у них премій взагалі не буває. Прикро, звичайно, але добре, що хоч зарплату платять! Гірше — там, де зарплату затримують, порушуючи законні права працівників. А таких, як виявилося, немало. Однак це не означає, що таким порушникам усе сходить з рук. Про це розповів голова Державної інспекції з питань праці Валерій ЯЦКІН.  

Шановна редакціє!

Я — інвалід ІІ групи, раніше жив у Києві, а нині за станом здоров’я переїхав до сільської місцевості. Більшу частину доби в будинку знаходжуся один. І виникла в мене ось яка проблема.

Коли жив у столиці, ніколи не бачив стільки комунальників-перевіряльників, скільки їх, як виявилося, є у селі. Київські спочатку телефонували, попереджували, питали, коли буду вдома, а тоді вже, за домовленістю, приходили. А тут… Чи не щодня то газ хочуть перевірити, то вентиляцію, а то електрощит.

Спочатку вони все ж таки задовольнялися тим, що квитанції на сплату рахунків показував їм через паркан, так само розповідав про показники лічильників. Та нині вони, особливо працівники служби газу та електропостачання, чомусь дуже хочуть потрапити до будинку. Мотивують тим, що може статися аварія, а ні я, ні вони й не знатимуть. А я, чесно кажучи, боюся їх пускати. Адже у селі всього 13 хат, де живуть здебільшого літні люди та інваліди. Як щось трапиться, допомоги не дочекаюся.

Та комунальники не заспокоюються, погрожують відрізати газ і електрику. А ще кажуть, як сам не дозволю, вони можуть зайти й без дозволу.

Тому й хочу дізнатися, кого я зобов’язаний пускати до будинку, а з ким можу й через паркан поговорити? І чи насправді вони мають право зайти до хати, навіть якщо я не дозволю?

В. ГАРКУША,
селище Макарів Київської обл.