Нечасто посадовці розпочинають розмову з визнання невиконання указів Президента і рішень уряду. У міністра культури Леоніда Новохатька, схоже, іншого виходу не було, оскільки напередодні Віктор Янукович звернув увагу на незадовільну підготовку до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Підстав для занепокоєння більш ніж достатньо. Взяти хоча б таке. Нащадки повинні знати творчість Великого Кобзаря. Ще 2000 року був указ Президента про видання 12 томів повного зібрання творів Поета. Сьомий том побачив світ 2005 року. Після цього робота завмерла. 

В  овочевому ряду центрального ринку Донецька відбувався «круглий прилавок». Продавці та покупці жваво обговорювали тему, яка останнім часом не сходить з вуст жителів краю, — перспективи «донецького Чорнобиля».

— Сланцевий газ — то ще півбіди! — гарячкував один із присутніх. — Заморські партнери тільки кажуть, що хочуть у нас щось видобувати, бо насправді можуть нишком закачати у підземні горизонти різні токсичні відходи. Бо зберігати в себе цю гидотну вже ніде, дорого коштує та й небезпечно. Ось і зроблять могильник у нас під ногами…

Венесуела поповнить перелік країн,  у яких створюється  культ покійного глави держави: тіло Уго Чавеса  планують  забальзамувати і виставити в національному музеї революції. А поки прощання з харизматичним лідером триває, в країні вже розпочалася передвиборча кампанія.

Найімовірніше, за вакантну посаду змагатимуться  наступник з благословення самого коменданте  Ніколас Мадуро, який нині виконує обов’язки президента, і найперспективніший венесуельський  опозиціонер сорокарічний  Енріке Капрілес, який торік  програв на президентських перегонах самому  Чавесу.

Сніг у Береговому якщо й випадає, затримується ненадовго. Це  найтепліше місто Закарпаття. Коли довкілля вкрито білою ковдрою, багатоквартирний будинок по вулиці Шевченка, 39-а майже нічим не відрізняється від сусідніх. Хіба що яскраво пофарбованими під’їздами, вікнами-склопакетами, новими дверима. Зате коли сніг розтане, контрасти між багатоповерхівками стають разючими. Тут зелені газони з декоративними деревцями, а біля інших будинків гола земля… Берегівчани до цієї картини звикли.
Таких контрастів не бачив більш ніде.. Але, спілкуючись із лідерами міської асоціації ОСББ «Берегсас», поволі починав розуміти…. 

Сумнозвісним селище Луч Жовтневого району Миколаївської області стало після трагедії Оксани Макар. Рік тому звіряче вбивство дівчини приголомшило країну і світ. Важко було повірити, що таке могло статися з нами і в наш час.

Пристрасті навколо трагедії не вляглися й досі. Відповіді на вічні запитання «хто винен?» і «що робити?» не дав і суд над убивцями. Справжні причини трагедії так і залишилися нез’ясованими. Нескінченні шоу на різних телеканалах виконали свої, замовлені кимось і заздалегідь, завдання, але вони не мають жодного стосунку до істини…

За підрахунками соцекспертів, майже 90% школярів сидять в Інтернеті  щодня по чотири-п’ять годин. І не завжди у пошуках необхідної для навчання інформації. Немало з них левову частку часу проводять на розважальних ресурсах, подекуди сумнівних. Можна лише уявити, скільки інформаційного сміття виливається на дитячі голови за цей час!
На жаль, дорослі члени сім’ї досить часто не знають і не цікавляться, в які ігри грають, що дивляться і з ким спілкуються їхні чада в Інтернеті. При цьому навіть буває таке, що залишають віртуальним незнайомцям номер телефону, домашню адресу, особисті фотографії... 

Природа помилок не визнає. Можливо, тому для людини вона створила унікальний захисний механізм — шкіру, яка приймає всі удари негативного впливу навколишнього середовища, а в стресовий екологічно несприятливий час ще й вступає в боротьбу з погодними умовами, пилюкою та бактеріями. І хоч наша шкіра дуже міцна, швидко самовідновлюється, вона потребує дбайливого ставлення.

Найбільш безжалісна у цьому плані зима, яку супроводжують вітри й морози. На зміну їй приходить весна. Ось у цей період міжсезоння людська шкі?ра засвідчує нестачу сонячних променів і вітамінів сухістю, блідістю, кволістю. Як же її відновити, коли в кишені нема зайвих коштів на французькі креми з натуральних екстрактів? Масками домашнього приготування, рецепти яких зберегли ще наші прабабусі!

Українське родове коріння яскраво висвітилося Володимиру Вернадському з височини 80-річного життя. У «Спогадах» він писав, що батько й мати його були киянами, з родин, де були живі національні традиції. Їхні дитячі роки пройшли в Полтаві й Харкові. Батьки добре знали українську мову. Мати, дуже музична, із сильним голосом (мецо-сопрано), прекрасно співала українські пісні. Бували в них удома й українські хори.
Материн рідний дядько М. І. Гулак очолював разом з Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим знамените Кирило-Мефодіївське братство. Крім того, мати училася в Левашовському жіночому пансіоні в Києві з майбутньою дружиною Костомарова. «Вона часто,— згадував Володимир Іванович, — розповідала мені про її трагічну і романтичну долю». 

Що в житті людини, яка хоче, щоб пішли за нею (кожен селекціонер, і не тільки він, про це мріє), головне? Вміння переконати конкретною справою. Результат, що тішить не тільки його творця, а й суспільство. Шлях до цього, особливо в наш час, дуже складний. Адже життя людське співмірне з природними явищами. Одні шукають у верхів’ях потоку. Шумлять, гуркочуть громом і блискавками, наганяючи страху. А потім закривають усе чорною хмарою, яка, здається, ось-ось прорветься довгожданим дощем. Проте знову завіяло-загуло, і сліду доброго не залишилося. Одне слово, з великого галасу — нічого, крім розчарування.

Коли подібне відбувається в суспільстві (а ми це спостерігаємо вже двадцять років), дуже важко доводиться тим, хто звик не шуміти, а робити. У часи великих потрясінь творцеві вистояти перед натиском шаленої бурі самозакоханих руйнівників — так само, як паростку пробитися через асфальт. Володимир Моргун це зробив. Що допомогло? Мудрість. Відповідальність. Професійна гордість.

Хтось думає, що, перебуваючи на владних посадах, може вершити долі і народів, і окремих особистостей, зводячи на п’єдестал нікчем і розчавлюючи світочів. Але істина все одно восторжествує, навіть якщо це трапиться через кілька століть чи й тисячоліття, а розтиражована слава пустот ніколи нічим не продовжиться.
Немає й сліду від могили Володимира Липського, знищеної більшовиками, на жаль, не кожен українець скаже, хто цей чоловік. Та попри те, наш співвітчизник не перестане від цього невігластва бути справді видатним ученим, ботаніком світового рівня.