Позбувшись голови, за волоссям не плачуть. На дні Дністровського водосховища навіки поховано сотні сіл (у сонячну днину навіть видно, як із товщі води сяють хрести на затоплених церквах), тисячі гектарів чорнозему, врешті, величезний пласт історії — краю і сотень тисяч окремих його родин. А тому розмазувати після цього на обличчі екологічні сльози за мушлями і рибою, яка позбулася можливості нормально нереститися і мігрувати Дністром, на вигляд вершина всякого блюзнірства.
Тим більше, що з утворенням водосховища рибі гірше не стало. 

Грецька богиня перемоги Ніка прямує з Пантеону до міста-господаря Ігор. На реверсі — поєднання п’яти символічних елементів, серед яких — Темза та стилізований під коштовний камінь логотип Ігор. Такий вигляд має медаль тридцятої літної Олімпіади, урочисте відкриття якої відбудеться сьогодні в столиці Великої Британії. 

Ліки в Україні коштують рекордно дорого: й у сусідніх із нашою країнах, і в державах Західної Європи аналогічні препарати можуть бути вдвічі-втричі дешевшими. Проблему можна розв’язати, вважають як у Мінохорониздоров’я, так і в експертному середовищі. Першим кроком для налагодження цивілізованої державної політики у цій сфері стала постанова Кабінету Міністрів «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою», ухвалена у квітні цього року.  

Якби Рафаель малював українську Мадонну, він міг би зобразити Тетяну Макарову — невисоку чорняву миловидну жінку, котра стала мамою 21 дитини.  
Починалася ця історія у 2003 році з бажання допомогти сусідським дівчаткам — Юлі і Яні. Після смерті матері вони жили з дідусем, котрий пиячив і не переймався онучками. Дійшло до того, що сестрички почали боятися залишатися в його компанії. Дівчаток збиралися віддати у дитячий будинок сімейного типу в іншій області, але там не було місця. І Тетяна Семенівна сама взяла над ними опіку.

«Економічними олімпіадами» називають всесвітні виставки ЕКСПО. І це не випадково, адже на них представлені найкращі здобутки людства, науково-технічний потенціал, новітні технології. Водночас це й чудова можливість ознайомити спільноту з історією та культурою, продемонструвати інвестиційну, туристичну привабливість країн. Найбільший виставковий захід відбувається раз на 5 років; у проміжку між всесвітніми ЕКСПО влаштовують так зване «мале», яке триває не шість, а три місяці і має назву міжнародної виставки. Саме така з успіхом проходить нині в південнокорейському місті Йосу.  

У всьому світі стрімкими темпами розвивається відновлювана енергетика, яка не спричиняє змін клімату і славиться невичерпними джерелами енергії, на відміну від традиційних. Не стала винятком і Україна, яка таким чином вирішила збільшити свою енергонезалежність від східної сусідки і не відставати від Заходу, де живуть за Кіотським протоколом та дбають про енергоефективність. Про те, якими манівцями рухається Україна до енергонезалежності та енергоефективності, наша розмова з головою Держагентства з енергоефективності та енергозбереження (далі — Держенергоефективність) Миколою ПАШКЕВИЧЕМ. 

Соціологічний аналіз вказує на те, що найбільші загрози для себе та держави українці вбачають в економічному спаді та безробітті. Такі оцінки люди дають здебільшого на тлі спаду світової економіки та кризових явищ у єврозоні, що може негативно позначитися й на фінансово-економічній, а отже, й на соціальній ситуації в Україні.    
Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що рецепт захисту від цих загроз є.

У всьому світі стрімкими темпами розвивається відновлювана енергетика, яка не спричиняє змін клімату і славиться невичерпними джерелами енергії, на відміну від традиційних. Не стала винятком і Україна, яка таким чином вирішила збільшити свою енергонезалежність від східної сусідки і не відставати від Заходу, де живуть за Кіотським протоколом та дбають про енергоефективність. Про те, якими манівцями рухається Україна до енергонезалежності та енергоефективності, наша розмова з головою Держагентства з енергоефективності та енергозбереження (далі — Держенергоефективність) Миколою ПАШКЕВИЧЕМ. 

На початку червня Міненерговугілля оприлюднило проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Як з’ясувалося, вона розрахована переважно на розвиток та підтримку традиційної енергетики. Тоді як на відновлювані джерела енергії в енергобалансі країни припадає лише 4,6%. Розробники їй чомусь не довіряють. Автори проекту аргументують це тим, що у «чисту» енергію мають інвестувати передусім приватні компанії, і вона без «зеленого тарифу» економічно невигідна.  

Таке запитання вони днями поставили перед владою та представниками транснаціональних корпорацій — американської Chevron і британсько-нідерландської Shell, що стали переможцями конкурсів на право видобувати газ на Олеській (Львівська область) і Юзівській (Донецька і Харківська області) площах.  
Гідророзрив для видобутку вуглеводнів ще з радянських часів використовують нафтовики та газовики. До пласту підводять трубою воду з піском та хімічними речовинами. Підривають і видобувають газ.