Уперше про те, що люди потрапляють за грати за неповернення кредитів, почула з теленовин. У сюжеті йшлося про те, що райсуд Коломиї виніс чоловіку з Івано-Франківська вирок — рік в’язниці з конфіскацією заставної квартири за те, що він узяв у банку позику на житло — $73 тис., але повертати її нібито не збирався. «Порушено кримінальну справу за фактом «шахрайство», — каже дружина позичальника. — Це тоді як ми півроку платили за кредит, але настала криза — і платити стало нічим. Ми готові були віддати заставну квартиру, але в банку заявили, що вона й до кризи стільки не коштувала».

«Тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині» — таким змалювала Леся Українка Нечимне, яке надихнуло її рівно сто років тому створити «Лісову пісню». Минуть нові десятиріччя, сторіччя, а герої драми-феєрії, написаної «на честь волинських лісів», не зійдуть зі сцени: і для наших далеких нащадків лунатиме задушевна мелодія Лукашевої сопілки, їх чаруватиме образ лісової красуні Мавки. Перефразовуючи слова самої Лесі, скажемо: «Забуття не суджено їм».

Ще академік Глушков, якого справедливо вважають засновником кібернетики в Україні, був переконаний: саме кібернетика дасть можливість удосконалити управління не тільки народним господарством, а й державою загалом. Сьогодення свідчить, що ця наука, яку не визнавали, справді здатна поставити на якісно новий рівень практично всі сфери нашого з вами життя. Як це відбувається в українських реаліях, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Інституту кібернетики академік Іван Сергієнко.

За нещодавніми повідомленнями деяких ЗМІ, ставки автомобільних кредитів в Україні цього літа на рівні нижчому, ніж були ще в докризові часи. Йдеться саме про позики, які комерційні банки видають у гривнях. Так, середня реальна вартість кредитів на купівлю нових іномарок терміном на три роки в банках із числа 50 найбільших за активами на кінець липня становила близько 15,7%. На початок серпня 2008 року такі позики обійшлися б кредитоотримувачу в середньому в 17,3%.

Днями в Україні пролунав перший дзвоник (не плутати з першовересневим): міський голова Черкас Сергій Одарич заявив, що місто за 3 — 5 років має намір повністю відмовитись від використання природного газу для виробництва тепла й перейти на альтернативні джерела палива, зокрема на вугілля. З огляду на нашу залежність від імпортних енергоносіїв це без перебільшення великий почин. З уточненням: таким  він стане, коли набуде загальнодержавних масштабів.

Цьогорічне свято «душі», за оцінками комсомольчан і гостей міста, було не менш видовищним і захоплюючим, ніж торік. Своїм талантом людей порадували фольклорні колективи з Боснії і Герцеговини, Португалії, Польщі, Латвії, Росії, Чеської Республіки та низка чудових виконавців з України — наприклад, кримськотатарський на?родний танцювальний ансамбль «Ільхам» із міста Бахчисарай. Усього в фестивалі взяло участь 11 колективів із 7 країн світу, багато з них відвідали Полтавщину вперше.  

Чим менше часу залишається до 1 вересня, тим сумнішими стають діти. В усякому разі ті, за ким я цього літа спостерігаю. Їм так не хочеться до школи! Мимоволі стає шкода учнів — вони вже уявляють важелезні рюкзаки на своїх спинах, домислюють, як вчителі «вантажитимуть» їх такими обсягами знань, які осягнути може хіба що вундеркінд. Що ж дивного в тому, що діти не горять бажанням іти до школи?...

Ця симпатична будівля за кілька років виросла в непримітному місці на вулиці Підкови у Рівному. У переддень 20-річчя Незалежності держави вона стала переможцем Всеукраїнського конкурсу в номінації «Об’єкти освіти, виховання та підготовки кадрів». Так-так, адже це — навчально-виробничий комплекс із підготовки персоналу для готельного господарства, ресторанної справи, торгівлі, сфери побуту та туризму Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Тобто зведений комплекс коштом страхового фонду на випадок безробіття: щоб прислужитися тим, хто шукає на ринку праці свою «золоту вакансію». Президент Віктор Янукович відвідав його під час офіційного візиту на Рівненщину 29 серпня. Саме в цей, без перебільшення, світ краси та гарного смаку ми й прочинили двері… 

Ми звикли вважати Київ туристичним містом. Якщо взяти до уваги українські реалії, так воно і є. Однак думка європейців зазвичай діаметрально протилежна. Чому? На це запитання відповідає член колегії Містобудівної ради Києва, відомий український архітектор Віктор Судоргін.

— Спробуймо просто порівняти два міста: Барселону, яку відвідує майже 6 мільйонів туристів на рік, і Київ — 130 тисяч… На жаль, наша  столиця не може задовольнити потреби великої кількості приїжджих: її транспортна інфраструктура не орієнтована на туризм.

Про прилад під назвою «Флоратест», розроблений вітчизняними фахівцями, який здатний вирішити чимало проблем, пов’язаних з нашим сільським господарством, «Урядовий кур’єр» свого часу писав. Додамо тільки: нещодавно цей прилад тестували в Німеччині — й німці ним дуже зацікавилися. Недарма саме «Флоратест» був на чільному місці стенду Інституту кібернетики у павільйоні «Наука» під час виставки «Барвиста Україна», де представлені найновіші розробки майже 60 установ НАНУ.