Статті

Час летить стрімко, ніби птах: майнув крилом — і вже не наздоженеш. Навіть у межах одного життя можна відстежити разючі зміни, що сталися в різних галузях завдяки технічному прогресу. Скажімо, на зорі минулого століття як дивовижу сприймали  паротяг. А нині він — надбання історії. Цю історію, точніше,  старі парові машини відновлюють у депо селища Цвіткове  на Черкащині. За радянських часів тут була паровозна база, на якій утримували понад сотню локомотивів. 

З Георгієм Васильовичем ми зустрілися наприкінці минулого року, одразу після його 80-річчя. У кабінеті було не пройти: численні букети — своєрідні символи поваги, найкращих побажань, вдячності від співробітників, пацієнтів, друзів. За довге життя у професії Георгій ГАЙКО, здається, досяг усіх вершин. Але, за словами колег, не втратив головного в лікарській практиці — людяності.  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Каструлі, які поламали хребет імперії «Хліб» і «Льон» української націоналістки Розтоптаний «Березіль» театру і душі  

Після зимової перерви підопічні Паулу Фонсеки перемогли в першому офіційному матчі  іспанську «Сельту» з найбільшого галісійського міста Віґо.  Тренер гірників випустив бойовий склад, не вистачало лише Тараса Степаненка, який відбував дискваліфікацію (замість нього в опорній зоні вийшов Максим Малишев). Також несподівано у стартовому складі  вийшов головний трансферний трофей донеччан цього міжсезоння Густаво Бланко-Лещук, який замінив травмованого Феррейру.  Ще до гри новий форвард помаранчевих заявляв, що  добре обізнаний зі стилем іспанських команд, і наголошував, що важливо не поступитися «Сельті» на її полі. 

Кілька тижнів тому голова батьківського комітету класу, де навчається моя дитина, запустила через вайбер таке опитування: чи бажають батьки, щоб із наступного року наші діти вивчали російську мову — один урок на два тижні  — за рахунок одного з предметів. Опитування проводили на прохання батьківського комітету школи, який з невідомих мені причин ще з вересня дуже переймається, як втиснути російську мову в програму української школи. Після філософських реплік на кшталт «рускій язик па-любому нужен, дєті же всьо равно абщаются, он ім блізок»,  «ну, еслі вмєсто фізкультури» вирішили  все-таки з’ясувати, який предмет має поступитися годинами російській мові. Виявилося зарубіжна література.  «Ой, тагда нєт», — таким, на щастя, був вердикт більшості мам. 

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) 13. 02. 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула скаргу стосовно запровадження сплати антидемпінгового мита щодо арматури та катанки з Російської Федерації» (далі — скарга) ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі — заявник), а також звіт і висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі — Мінекономрозвитку) про результати проведення антидемпінгової процедури щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. 

Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі — Закон) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) 13.02.2017 розглянула інформацію, подану Міністерством аграрної політики та продовольства України, та коментарі національного товаровиробника щодо зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації та за результатами такого розгляду встановила, що національні інтереси потребують зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації. 

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) розглянула матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про хід проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну кругів шліфувальних на керамічній зв’язці походженням з Російської Федерації, порушеного рішенням Комісії від 13.11.2015 № АД-347/2015/4411-06.  

В Україні боротьба за незалежність фактично відбувається на двох фронтах: на сході країни та в міжнародних судах. І там, і там наша країна обстоює свою територію, інтереси постраждалих внаслідок бойових дій громадян, політичних в’язнів. Саме тому Україна подала чи не найбільше скарг до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та інших міжнародних інституцій. На якій стадії розгляду наші заяви, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

Наприкінці минулого року  до смертей, що спіткали дітей на уроках фізкультури, додалася ще одна: у школі Бердянська померла 12-річна дівчина. Мало кому вдається протистояти емоціям, які накривають, коли йдеться про смерть. Невимірно  важче, коли  про  раптову  та дитячу. В чому причина? Чи можна було уникнути її? Ці та інші  запитання  виникають щоразу, коли  траплялися трагедії. Кілька років тому від них намагалися захиститися, спростивши нормативи на уроках фізкультури. Проте смерті  не  припинилися. Нині фахівці  остаточно  визначили їх причину: це наслідок гіпертрофічної кардіоміопатії — генетичного захворювання, яке може передаватися спадково.  Саме воно — найчастіша причина смертності дітей, підлітків і молодих спортсменів. «Трагедія може статися  не  лише під час фізичних навантажень. Але  ті резонансні раптові смерті, про які говорять у ЗМІ,  спричинені  саме цією недугою. Це з’ясувалося тільки під  час  розтину», — розповів «УК» головний кардіохірург МОЗ доктор медичних наук Костянтин Руденко.   

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман закликав Радбез докладно розглянути вплив блокування постачання вугілля з тимчасово непідконтрольних територій на життя українських громадян і вжити всіх необхідних заходів для якнайшвидшого врегулювання непростої, на його погляд, ситуації. Відбулося це під час позачергового засідання уряду. Його проводили нашвидкуруч саме для того, щоб розглянути надзвичайні заходи в енергетичній системі. Наступного дня це підтвердив і Президент Петро Порошенко. Йдеться про  додаткові рішення з диверсифікації джерел постачання енергетичного вугілля. Не забуваючи при цьому, що й видобуте на тимчасово окупованій території теж українське і повинне займати свою частку в енергетичному балансі країни. «Ми захистимо права громадян України і по цей, і по той бік лінії зіткнення», — підкреслив глава держави. 

Президент Петро Порошенко взяв участь в урочистому зібранні, присвяченому Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав та з нагоди відзначення 28-ї річниці виведення радянських військ із Республіки Афганістан. Про це повідомляє департамент прес-служби АПУ. 

«Якщо не ми, то хто? Якщо не зараз, то коли? Я готовий загинути за мою Україну і жалкую лише про те, що можу зробити це тільки один раз». Ці вже крилаті слова належать Героєві України сумчанину Сергієві Табалі, який назавжди залишився 18-річним. Може здатися, що їх написав хтось інший — збагачений життєвим досвідом, хто багато побачив і пережив на своєму віку. Однак доля розпорядилася інакше, наділивши юнака ранньою мудрістю, невимовною жагою до життя, глибокою любов’ю до рідного краю, України, за яку він загинув 6 листопада 2014-го під час захисту донецького аеропорту.   

Лютневої пори 125 років тому Йосиф Сліпий  прийшов на білий світ у селі Заздрість, що на Тернопіллі, аби своєю незгасною любов’ю до Бога, України розтоплювати крижані брили поневолення рідного народу, бути його світочем і вести до весни незалежності. Його життєвий шлях пролягав до зірок крізь терни. Мабуть, недарма це гасло Блаженніший розмістив на своєму пастирському гербі. З честю він пройшов вісімнадцятирічною хресною ходою через більшовицьке пекло: «Нічне ув’язнення, таємні судилища, нескінченні допити і підглядання, моральні і фізичні знущання й упокорення, катування, морення голодом; нечестиві слідчі і судді, а перед ними я, безборонний в’язень-каторжник, «німий свідок Церкви», — писав патріарх у «Заповіті». Сильний духом, вірою, надією та любов’ю, він усе здолав, підняв українську церкву, згуртував українські громади в діаспорі, по-своєму відкрив світові Україну, жив нею. 

Ця історія начебто  зачіпала інтереси лише однієї людини — екс-генерального директора Українського державного науково-дослідного інституту  нанобіотехнологій та ресурсозбереження Володимира Линника. Принаймні таким було перше враження від його листа, що надійшов у редакцію. Однак після зустрічей і спілкування з ним та колишніми його підлеглими стало очевидним, що це зовсім не так. Оскільки Володимир Олександрович на конкретних прикладах довів, що найважливішими для нього є не власні інте­реси, а державні та боротьба з корупцією в Держрезерві. Але про все, як кажуть, по порядку. 

11 січня Президент України Петро Порошенко першим у цьому році указом оголосив Рік Японії в Україні. Обговорити його можливий перебіг ми запросили  одного з найвідоміших вітчизняних японістів  доктора філологічних наук професора Івана Бондаренка.  Саме його перекладам  український читач завдячує знайомству  з поетичними шедеврами Японії. Таку роботу високо оцінили в цій країні: Івана Петровича  нагороджено орденом Вранішнього Сонця. 

Кажуть, ніщо так не псує відпочинок, як підготовка до нього. Ми звикли залишати на останній день купу недороблених справ, щоб уже в аеропорту йорзати, перебираючи все в пам’яті. А потім кілька днів відпустки витрачати на те, щоб налаштуватися на відпочинок. Утім, не так образливо,  якщо це відбувається на власній дачі. А якщо на омріяному закордонному узбережжі, аби потрапити на яке, ви самовіддано працювали протягом року? 

Тернопільщина приймала учасників Всеукраїнського іконописного пленеру «Вікно у Небо. Зарваниця-2017». Цей проект заслужений художник України Микола Шевчук втілив уже вдруге. Нинішньої  зими до Марійського духовного центру приїхали 12 художників. Цьогоріч  вибір написання святих на образах залежав від замовлень священнослужителів Марійського духовного центру. Тож художник Володимир Шерстій працював над іконою Св. Юрія Змієборця, Андрій Гульовський — над образом Благовіщення, а Володимир Купецький — Пресвятої Родини. 

Численні штати економістів в апараті державного управління характеризують необґрунтованими, а для бюджету — витратними для утримання. Це підтверджують неодноразові за роки незалежності нібито скорочення працівників цієї категорії управлінців, які ні на що не впливають,  не володіють ситуацією, не мають прогнозів і  перспектив розв’язання наболілих проблем розвитку економіки. 

Нещодавно відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України щодо ситуації з африканською чумою свиней (АЧС) та заходів, які має вжити держава для боротьби з цим небезпечним захворюванням. Саме створення такої комісії — це вже визнання важливості проблеми. А про що йшлося на засіданні і які рішення запропоновано для виконавчої та законодавчої влади, розповіли голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа і директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії цього відомства Борис Кобаль.