Статті

Хоч надворі вже справжня зима, із морозом і снігом, не можу змовчати про, так би мовити, суто осінню проблему, яка дошкуляє вже не один рік поспіль. Йдеться про звичайне осіннє листя, яке цього року спричинило на Рівненщині справжню екологічну катастрофу. Вірніше, не так саме листя, як поводження з ним людей. За якоюсь незрозумілою, вочевидь, іще радянською традицією, вони його спалюють. Смог, що надовго зависає над містами та селами, не лише заважає дихати й викликає алергію. Він, б’ють на сполох екологи, утворює сполуки небезпечного метану, котрий, своєю чергою, спричиняє зловісний парниковий ефект. Той, проти якого Україна теж долучилася до кліматичної декларації в Парижі: вона, до речі, набула чинності від початку листопада. 

Сьогодні ми відзначаємо 25-ту річницю Збройних Сил України. Це професійне свято всіх українських військовослужбовців. Упевненість солдата у справності і можливостях зброї, власному умінні поводитися з нею — запорука збереження його власного життя і життя тих, кого він боронить від ворога. На початок війни навіть офіцерам зі стажем служби довелося оперативно перенавчатися під час уроків життя на полі бою. Бійці власноруч удосконалювали стандартні зразки зброї, пристосовуючи до практичного застосування. 

Смерть — це природне продовження життя, казала баба Юстина в новелі Марії Матіос «Не плачте за мною ніколи». Певно, що так, але торкатися тієї частинки свідомості, де живуть думки про неминучу скінченність життя, не хочеться. Страшно. А той факт, що тяжко, невиліковно хворіти й помирати можуть діти, геть нестерпний.

Глобальні тренди та інновації розвитку міст, ефективне управління на муніципальному рівні, розбудова партнерства на місцях — ці три питання стали причиною проведення Міжнародного конгресу міських голів «Глобальні тенденції розвитку міст». Захід стартував після виступу Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Цього разу він розставляв акценти поступово. Спершу шлях до видозмін, потім — головні пріоритети в роботі. 

У цьому селищі Генічеського району Херсонської області відбулося закладення першого блоку під будівництво 150-метрової телерадіокомунікаційної вежі, з якої подаватиметься сигнал на тимчасово окуповану територію Криму. Будівництво вежі відбувається у межах виконання Стратегії розвитку телерадіомовлення у Херсонській області та організації мовлення на територію Криму на 2016—2017 роки з метою захисту інформаційного простору держави на тимчасово окупованій території півострова. 

У Вінницькій області на початок цього року мали статус об’єднаної територіальної громади (ОТГ) лише Калинівська і Студенянська. Втім, у серпні таких вже стало чотири. А тепер ще понад 17 майбутніх ОТГ виявили своє прагнення до об’єднання. Певною мірою на прийнятті ними такого рішення позначилася робота перших громад, у яких життя змінилося на краще. «Якщо ми матимемо на кінець нинішнього року хоча б 20 об’єднаних громад, то це вже буде велика перемога. Тому що дуже важливий позитивний приклад, коли люди об’єднуються і відкривають можливість отримання додаткового фінансового ресурсу. А вони цей ресурс отримають…», — зауважив голова облдержадміністрації Валерій Коровій. 

Одне з найбільших на Буковині село Недобоївці, що в Хотинському районі, зустрічає зиму як ніколи у всеозброєнні: з відремонтованими, утепленими за останнім словом термомодернізації дитячими садочками, школами. Завершують капремонти закладів соціальної сфери в селах Долиняни, Керстенці, Ставчани, які серед перших у країні об’єдналися довкола Недобоївців в одну територіальну громаду. 

За часи незалежності в Україні не спромоглися на жодну книжку для незрячих. Активісти з Луцька  перервали цю прикру тенденцію, задіявши  Braille Studio, і презентували перші книжки шрифтом Брайля. Донедавна незрячі люди в Україні перебували певною мірою в інформаційному вакуумі. Як наголосив громадський активіст ВГО «Генерація успішної дії» Віталій Ткачук, книгодрукування шрифтом Брайля у нашій державі 25 років не було. І якщо дорослі могли послуговуватися російськомовними брайлівськими виданнями, то з дитячою літературою ситуація була взагалі критична. Доходило до того, що педагоги у школах для діток із вадами зору самі виготовляли брошурки: з допомогою голки та клейонки чи картону. 

Про те, що малі та середні підприємства — «хребет» розвинених економік, усі, навіть не економісти, знають давно. Втім, здається, варто про це нагадати ще раз, адже не можна не помітити: стрижень цей ніяк не зміцніє. Це пов’язано, як вважають фахівці, не  так із низьким розвитком економіки, як із недосконалим регулюванням діяльності підприємств, непростою ситуацією в державі. 

На відміну від столиці, де дії  правоохоронців, представників інших силових структур та суддів доволі часто стають об’єктом прискіпливої уваги ЗМІ, на периферії останні почувають себе, так би мовити, більш затишно. Хоча бувають винятки. Саме до таких можна віднести і досить гучну справу, що одержала широкий резонанс на Івано-Франківщині у 2011 році. Тоді підполковник міліції, заступник керівника управління боротьби з оргзлочинністю в Івано-Франківській області Сергій Гунда та його підлеглий Олександр Строїч стали головними героями журналістських публікацій. Розголосу ж ця історія набула завдяки тому, що знайшлася людина, яка не захотіла терпіти сваволю тих, хто замість дотримання законності займався безчинством. 

Так повелося, що нам завжди чогось не вистачає і завжди чогось забагато. Чого бракує, кожен скаже, а в надлишку — відходи життєдіяльності людини, зокрема сміття. І його так багато, що воно почало блукати територією країни. Якби в робота поцікавитися доцільністю того, чому у вересні цього року львівські тверді побутові відходи опинилися в Миколаєві, то в його прагматичному мисленні сталося б коротке замикання. І очманів би він надовго, бо після Миколаєва воно зненацька з’явилося на Вінниччині, а нещодавно, як повідомляли ЗМІ, на трасі біля Києва перекинулася вантажівка з нібито безгоспними твердими побутовими відходами і так упала ниць, що і не зрозуміло: мав водій документи на перевезення вантажу чи вони стали сміттям? А якби робот все-таки прийшов до тями, то, напевне, українською мовою сказав би: «Якщо самі не можете дати раду, то віддайте його за кордон». Хто візьме? Непридатні отрутохімікати залюбки брали. 

Сьогодні ми відзначаємо День Збройних Сил України — професійне свято всіх українських військовослужбовців. Від початку антитерористичної операції (АТО) на сході України передусім військовослужбовці з честю та мужністю захищають незалежність, цілісність і суверенітет держави. За зовсім короткий термін Збройні Сили України змогли мобілізуватися, а тепер здійснюють гідну відсіч супротивнику. 

«Ані звуку!» — грізно процідила крізь зуби вчителька географії й міцно стиснула дерев’яну указку-меч. Школярі, немов миші, перелякано принишкли над підручниками. «Читаємо мовчки!» — прогриміла педагог зі стажем. Про те, як викладають в одній зі шкіл, розповіла мама восьми?класника. Така узурпаторська педагогіка в наших навчальних закладах не дивовижа. Та учні навіть звикли до такого ставлення вчителя. Як змінити ситуацію на краще, дізнавався «УК». 

Зустріч глави уряду Володимира Гройсмана з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу відбувалася в межах Другої міжнародної торгово-промислової конференції «Зони вільної торгівлі: можливості та виклики для України та партнерів». Дискутували на проблемні теми представники торгово-промислових палат країн ЄС, дипломатичних представництв Канади, країн СНД, ГУАМ, Європейської комісії та представництва Єврокомісії в Україні, Ради бізнес-омбудсмена. Ділилися думками й керівники комітетів Верховної Ради, центральних органів виконавчої влади, провідних бізнес-асоціацій. 

5 грудня в Україні традиційно вітають із професійним святом працівників статистики. Чим 2016 рік запам’ятається фахівцям Державної служби статистики? Про це наша розмова із заступником керівника цього відомства Іриною ЖУК. 

Президенти України Петро Порошенко та Польщі Анджей Дуда закликали Єврокомісію переглянути рішення, яке дозволяє «Газпрому» збільшити обсяги постачання газу до Європи в обхід України. Про це йдеться у спільній заяві, яку президенти підписали під час офіційного візиту до Польщі глави нашої держави. «Зміст і процедура ухвалення цього рішення здатні порушити взаємні зобов’язання у межах договору про заснування Енергетичного співтовариства (ЕС)», — йдеться у заяві. Президенти також наголосили, що це рішення не відповідає правилам і принципам ЕС, підриває енергетичну незалежність Європи та порушує положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 

Третього грудня — Міжнародний день інвалідів. Ця дата покликана привернути увагу спільноти до потреб цих людей. Втім, в інші дні їм теж потрібні увага, розуміння, захист їхніх інтересів. Пересуваючись містом, заходячи до супермаркетів чи поліклінік, переходячи дорогу чи спускаючись у підземку, не всі знають, що є люди, котрим надто складно даються усі ці переміщення. Їх у нашій країні понад три мільйони. Наші міста — від столиці до невеличких населених пунктів — досі не пристосовані до вільного та зручного пересування громадян з інвалідністю. Особливо гостро це відчувають на собі незрячі та люди на візках. 

Ця дата ще на один крок наближає нас до наступного знаменного ювілею народного Любомудра, який відзначатимемо 2022 року. Але вже не один рік громадський організаційний комітет, очолюваний Героєм України Борисом Олійником, активно готується до цієї події. Зокрема у квітні 2014 року створено благодійний фонд «Батьківщина Григорія Сковороди», який передовсім переймається збором коштів для встановлення пам’ятника видатному земляку в Чорнухах на Полтавщині. Над ним працює київський скульптор Віталій Адріанов під опікою голови благодійного фонду Миколи Кривчуна та культуролога Бориса Войцехівського, прізвище якого відкриває список перших доброчинців, які зробили благодійні внески на виготовлення монумента. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Серце матері, або Дві Марії Сіяч розумного, доброго, вічного Назву Ростову дав український святий  

Наприкінці 1980-х по телевізору і радіо зазвучала пісня про донечку. В ній переплелися і оксамитовий баритон виконавця, і ніжна мелодія, і неповторні слова про маленьку крихітку —донечку-перлинку, золоту краплинку. Пісня одразу стала шлягером. Її виконував тоді ще маловідомий співак Микола Свидюк з Одеси, який згодом посів в українській пісенній естраді своє окремішнє помітне місце. Нині в його репертуарі сотні пісенних творів, які припали до душі численним слухачам.