Належна якість і безпека харчової продукції є головною запорукою здоров’я нації. В Україні, де основна маса продовольчих товарів виробляється сільськогосподарськими товаровиробниками, дотримання відповідної якості та безпеки продукції була донедавна головним обов'язком її виробників.
Статті
Високий рівень безробіття — негативний чинник для макроекономічних показників держави загалом і для конкретних людей, яким нікуди докласти працю рук чи голів своїх. За останніми даними Держслужби статистики України, у І півріччі 2016 року рівень безробіття (за методологією МОП) становив 9,4% економічно активного населення (у І півріччі 2015 року — 9,2%). Однак не всі фахівці закликають терміново бити з цього приводу на сполох.
На Херсонщині Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не просто знайомився зі станом справ у регіоні та його інвестиційною привабливістю. У межах робочої поїздки він провів нараду з тамтешніми товаровиробниками сільськогосподарської продукції. Присутні почули, що в Україні слід збільшити глибину переробки під час виготовлення сільськогосподарської продукції, отже забезпечити розвиток національної економіки. «Ми виробляємо сировину, постачаємо її за кордон, звідти закуповуємо техніку. Не знаю, як довго може прожити держава в такому стані. Якщо ми не відновимо внутрішнє виробництво, не поглибимо переробку і не створимо додану вартість, не зможемо забезпечити якісне економічне зростання», — переконував глава уряду.
На Україну насувається негода. Як протидіяти силам природи? Чи готові комунальні й рятувальні служби протистояти негоді? — на ці запитання фахівці шукали відповіді під час засідання Міжвідомчого оперативного штабу Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й над звичайних ситуацій. Координував роботу віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. Представники центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, голови регіональних штабів з ТЕБ та НС доповіли про готовність до оперативного реагування на ускладнення синоптичної ситуації.
Орлівка — чимале село на самісінькому півдні Одещини — має чи не всі передумови, щоб стати одним із популярних туристичних осередків в українській Бессарабії. Мальовничі ландшафти із хвилястим рельєфом, чудові краєвиди на озеро Картал та блакитний Дунай тут щедро доповнені історичними пам’ятками — від доби міді та бронзи через рештки римської фортеці Аліобрикс і аж до пам’ятників бійцям Російсько-турецької та обох світових воєн.
Біля офісу товариства у селі Жданівка звернув увагу на гарну Дошку пошани, на якій фото його найкращих працівників із трьох областей. Широка географія певною мірою зумовлена тим, що Хмільницький район Вінницької області межує з населеними пунктами Житомирської і Хмельницької областей. Втім, для сельчан свій той інвестор, який соціально відповідальний. А ТОВ «Хмільницьке» рік у рік дбає про свої села: з сільськими радами укладає угоди соціального партнерства та спрямовує на потреби громад у середньому по 200 гривень за кожний орендований ним гектар землі на рік. Ця відповідальність за долю українського села однаково важлива для жителів трьох областей, де його виробничі підрозділи працюють на території 25 сільських рад.
Хоч Україна і мала тривалий час три великі державні кіностудії, але вони, по суті, так і не продукували українських фільмів за національною натурою, традиціями, мовою, душею. Тому цілі покоління стужилися за рідним екраном, а нині з’ява в широкому прокаті нової української стрічки стає справді мистецькою та суспільною подією. 10 листопада у країні відбувся прем’єрний показ драми «Гніздо горлиці», яку зняв режисер Тарас Ткаченко. Зауважу, кінострічка вже здобула цього року Гран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю. Цей фільм у Тараса Ткаченка, як він сам каже, взяв три роки життя. Поставив його за романом чернівчанина Василя Мельника. Автор літературного твору мріяв побачити цю кінокартину в прокаті, але не дочекався, пішов у засвіти.
У виконанні флейтиста Юрія Шутка та піаніста Юрія Кота прозвучали унікальні твори з репертуару Фрідріха Великого (1712—1786), який був не лише великим полководцем, а й майстерним флейтистом. Попри зайнятість державними справами, прусський король не відмовлявся від щоденних занять на флейті. Його інструменти виготовляли зі слонової кістки, бурштину і різних порід дерева. Проте улюбленицею Фрідріха Великого була ебенова флейта, з якою не розлучався навіть у військових походах.
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Політики торгуються, а молодь гине Тріумф кремлівських Геростратів Ось тобі, Росіє, і Тетянин день
Існує мирна правова європейська форма прямої демократії — єдина альтернатива таким малоефективним способам впливу на владу як демонстрації, мітинги чи блокування роботи парламенту, а тим паче — силовим формам протесту, наслідки яких можуть бути значно шкідливішими, ніж обставини, які вони змінять. Йдеться про референдум.
Яскраво-лимонного кольору дрон із донорським серцем чоловіка, що загинув в автокатастрофі, летить до шпиталю. Пізніше його пересадять молодій пацієнтці. Це не сцена з фантастичного фільму, а відео з індійського шпиталю, яке можна переглянути на YouTube. Так у країні, де кілька останніх років активно розвивають трансплантологію, розв’язали проблему транспортування донорських органів, придатних для пересадки лічені години, оминаючи вуличний трафік.
Правозахисна організація «Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод» (Українська Гельсінська група) зробила вагомий внесок у те, щоб наша держава відновила незалежність. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час зустрічі із засновниками та членами УГГ, яка відбулася з нагоди 40-річчя цієї організації, повідомляє департамент прес-служби АП.
Зростання цін на молоко й молочні продукти болісно відчув на собі кожен покупець. Які причини цього? Аналітики кажуть: підвищилися закупівельні ціни, які виробникам молока платять переробні підприємства. Насамперед це стосується молока вищої якості.
Здавалося б, і на місці справ більш ніж вистачає, а молодому (в прямому й переносному значеннях) голові Рівненської облдержадміністрації Олексієві Муляренку не сидиться. Він щойно повернувся з лінії вогню, уклавши угоду про співпрацю Рівненщини та Луганщини. Меморандум підписали з очільником Луганської військово-цивільної адміністрації Юрієм Гарбузом. Це й стало головним інформаційним приводом для нашої розмови.
"Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову". Ці слова геніальної української поетеси Ліни Костенко 9 листопада часто згадували на наших теренах. У день пам’яті преподобного Нестора Літописця і встановлений указом президента День української писемності та мови знову було сказано багато різних слів. Були серед них і Слова. А головне — дії.
За часів колишнього СРСР Кам’янсько-Дніпровський район і одне з його центральних сіл Благовіщенка славилися ранніми овочами. Цей район називали тоді «тепличною країною», і жили тут на той час досить заможні люди, які розвозили оптом овочі по всьому Радянському Союзу. Навіть у столичних магазинах та ринках красувалася його продукція. Нині ж місцеве сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Благовіщенка» (колишній КСП ім. Леніна), що працює на теренах Запорізької області, не вирощує овочів. Як таке могло статися? Про це «УК» розпитав у директора СТОВ «Благовіщенка» Віталія Хабла.
Новий рівень цивілізації стукає у двері. Багато країн, серед яких і Україна, не дотяглись і до нинішніх за рівнем доходів демократій, можливості розвитку особистості. Але наше жіноцтво, безумовно, буде активним творцем нової цивілізації. Чому виникла така думка і чи має вона право на існування? Поміркуймо разом.
Майже 85% учасників ринку пасажирських перевезень в Україні здійснюють діяльність поза правовим полем. Насамперед це стосується приміських перевезень. Ситуація більш як критична, і вже багато років ця проблема нагальна та гостра. Як зазначає «УК» голова громадської організації «Розвиток інфраструктури» Станіслав Гвоздіков, на сьогодні чисельність осіб, зайнятих на цьому ринку, становить 200 тисяч. «Приблизно стільки само і транспортних засобів.
Найбільше урядовці обговорювали необхідність запровадження такої системи ціноутворення на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Рішення КМУ про обмеження на максимальну роздрібну ціну медпрепаратів для цих категорій хворих українців виконуватимуть сповна вже з 1 січня 2017 року. А з 1 квітня діятиме програма реімбурсації (компенсації вартості) лікарських засобів людям, хворим на гіпертонію, діабет і астму. А ціна на ліки буде середнім показником у країнах Східної Європи. Україна орієнтується на такі референтні країни, як Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща та Латвія. «Уряд встановлюватиме ціну не на назви препаратів, а тільки на діючі речовини. Це означає, що сотні тисяч препаратів регулюватимуться за справедливою ціною», — пояснив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Згодом в уряді опрацьовуватимуть встановлення цін на всі важливі для життя громадян категорії медпрепаратів.
Соціальні питання непокоять майже кожного українця. І, на жаль, розв’язати болючі проблеми на місцевому рівні вдається далеко не завжди. Щоб дізнатися, що саме нині турбує людей у сфері соціальної політики та захисту й надати можливу допомогу під час прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів на запитання та скарги громадян відповідав заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич. Чимало скарг надійшло від внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Наприклад, до урядовця звернулася переселенка з Донецька, яка нині живе в Києві. Викладач за фахом, вона влаштувалася на офіційну роботу вчителькою до столичної школи.