Статті

У переддень 9 Травня традиційно навідую тепер уже єдину жінку-учасника бойових дій у Рівному Дарію Антонову. Фронтова медсестра, яка пройшла Другу світову, втратила чоловіка, а нещодавно — і єдиного сина, у поважні 96 дає собі раду. Пригадує фронтові історії так чітко й зримо, наче це було вчора. «А я не згинаюсь!» — каже твердо і впевнено. Набираюся від неї нестримного життєвого оптимізму й гордості за таких Жінок. Ось тільки, на жаль, мало беремо від них життєвої мудрості. Узявши бодай по краплинці мудрості та оптимізму, біжу додому і раптом… 

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу» присвоїти працівникам Секретаріату Кабінету Міністрів України: 

Ми чимало говоримо, що найцінніше в армії — це люди, ними слід пишатися і дякувати їм за мир і спокій. Але без сучасного екіпірування на полі бою вони проти ворога безсилі. Тож зарадити їм у цьому мають винахідники й виробники. Що нового вони придумали для військовослужбовців за час бойових дій на сході України? Тематична виставка з озброєння, військової техніки та розробок військового призначення, що відбулася в столичному Будинку офіцерів, продемонструвала — чимало. 

Цього разу учасники урядового зібрання розглянули з легкої руки Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана питання проведення урочистостей і вшанування 8-9 травня, забезпечення регіональних лікарень необхідними вакцинами та медпрепаратами, безперебійної подачі в регіонах гарячої води. Розпочали із травневих вихідних. Глава уряду попросив, щоб цими днями профільні міністерства забезпечили високий рівень безпеки громадян. Міністерство соціальної політики має в травні провести виплати ветеранам війни. Одноразова допомога становитиме вже не 150 — 160 гривень, як  торік, а 400 гривень. Щодо гарячого водопостачання в регіонах у Прем’єра теж чітка позиція: уряд скасував усі перешкоди для отримання енергоресурсів регіональними підприємствами теплокомуненерго. 

Стартувала основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання — вчора близько 267 тисяч майбутніх абітурієнтів склали обов’язковий тест з української мови та літератури. Для юнаків і дівчат, які вже незабаром понесуть документи до університетів, свої двері відчинили 1102 пункти тестування по всій Україні. Упродовж трьох годин вступники корпіли над різноманітними завданнями. Причому більшості учасників отримані тестові бали не лише допоможуть стати студентом омріяного вишу, а й будуть підсумком навчання за шкільною партою. Адже для понад 200 тисяч цьогорічних випускників результати ЗНО з української мови, математики або історії України зарахують як державну підсумкову атестацію. 

Про це люди згадують і досі як про величезну втрату через виселення з місць, де жили їхні діди-прадіди. Пішли під воду будинки, садки, могили на кладовищах. Що могли — зберегли. Вивезли домашнє начиння. Деякі навіть предків перепоховали на новому місці. Довго будувалися, облаштовувалися, садили садки і городи. Навіщо потрібно було руйнувати села? Потреби великої енергетики — зрозуміло. Згодом виплила навіть версія про можливе створення природних перешкод на випадок можливої агресії військ НАТО. А ось людська душа й досі тримає в пам’яті затоплені вишні та груші, церкви. Зарубка на долі залишилася. «Урядовий кур’єр» сьогодні розповідає про велике затоплення українських сіл. 

Напевно, не існує родини чи людини, яка б не мріяла про власне житло. Особливо це стосується молоді. Адже власні квадратні метри — показник самостійності й незалежності. Навіть нині, в часи економічної кризи, не всі згодні відкласти втілення цієї мрії до кращих часів. Та чи насправді у них є шанс? І чи зможе допомогти держава? Як почувається нині установа, покликана допомагати у цьому молодим громадянам? Із цими та іншими запитаннями «Урядовий кур’єр» звернувся до виконувача обов’язків голови Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергія КОМНАТНОГО. 

З диригентом заслуженою артисткою України Оксаною Мадараш поспілкуватися прагнула давно. Неординарна та  яскрава красуня-розумниця. Такою сприймають миколаївці землячку, яка досягла музичних висот на міжнародному рівні. А ще Оксана справжній патріот країни і міста. І хоч нині вона диригент Київського національного академічного театру оперети, прагне, щоб Миколаїв став культурною столицею країни. — Після концерту іспанської музики в Миколаєві із прекрасним камерним оркестром Аrѕ-Nova, — розповідає Оксана Степанівна, — підійшли до мене дві панянки зі Львова. Розповіли, як пишаються рідним містом — центром української культури. І зізналися, що після мого концерту зрозуміли, що центр культурної України нині не лише у Львові. Щиро кажучи, мене вразило це одкровення, порадувало і надихнуло. 

Завдяки проекту підтримки «Скарби прикордоння — охорона культурної спадщини» стародавню твердиню, яка вистояла не одну облогу, вдалося вивести з аварійного стану. І ось 3 травня музей відкрив двері для перших відвідувачів, які мали можливість оглянути три нові експозиції — виставкові зали «Історична кузня», «Гетьманська зала» та «Ідеальне місто». 

Цей широковживаний хрестоматійний вислів містить у собі мудру незаперечну істину. Первинний родинний осередок співмешканців у складі дідуся і бабусі, тата й мами, дітей, онуків, правнуків… з прадавніх часів поєднало слово сім’я. Сім’я, родина, рідня, династія — все це коріння, стовбур і гілки розлогого генеалогічного дерева людського родоводу, ріст якого починається від Адама і Єви. Важливу роль сім’ї у розвитку суспільства глибоко розуміли церква і держава. Ритуали освячення шлюбу як за церковними канонами, так і за світськими законами відбуваються з великими урочистостями. 

28 квітня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали та звіт про результати проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної (далі – товар) походженням з Російської Федерації з урахуванням продовження строків проведення розслідування, порушеного рішенням Комісії 3 листопада 2014 року  № АД – 324/2014/4421-06. 

Як інтегрувати теплову енергетику України в нову модель енергоринку, запровадження якої планують після ухвалення парламентом відповідного законопроекту? Відповідь із конкретними пропозиціями для нового уряду шукали керівники енергетичних підприємств на форумі, організованому громадською спілкою «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (ВЕА) на підприємствах Харківщини та Донбасу. Мета форуму — мобілізувати енергетиків для пошуку виходу з лабіринту фінансово-технічних проблем перед запровадженням нових правил енергоринку. Про катастрофічний масштаб проблеми свідчить заборгованість ДП «Енергоринок» перед усіма генеруючими компаніями, що становить 28 мільярдів гривень, з яких реальні активи — лише 5 мільярдів. 

Справді, головнішого питання для сучасного розвитку країни, ніж активне просування експорту товарів та послуг, таки немає. Саме від нього залежить і робота різних галузей, і стан фінансово-банківського ринку, включно з курсом гривні та якістю життя пересічних громадян. Майже втративши великий російський ринок, і недостатньо закріпившись на ринках країн Європи після початку дії Угоди про асоціацію Україна-ЄС в частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, наша країна ризикує стати державою-імпортером або лише сировинним експортером. 

Обставини, за яких інвалід-візочник Віталій Кравченко працював у мирному Донецьку, такі, що могли б стати ілюстрацією до мотиваційного слогана «Розкажи йому про труднощі, які тобі стають на перешкоді». У нього за плечима досвід роботи менеджером, продавцем- консультантом, ІТ-фахівцем. У мирний час, звісно. Через війну мусив звідти виїхати. Втім, не з тим розрахунком, що держава вповні подбає про його особливі потреби. Навпаки, вже в Одесі, яку обрав для проживання, він заходився дбати про тих, хто має такі самі проблеми з пересуванням, як і він. 

Нещодавно довелося спілкуватися зі співробітницею однієї із найбільших світових транснаціональних компаній, яка працює в Україні. Хелен — етнічна англійка, тож було цікаво почути її думку. Зачепило, як моя співрозмовниця порівнювала ставлення громадян двох країн до участі в житті свого села чи міста. Як приклад наводила власний український досвід: під час засідань різних комісій тільки вона ставила чиновникам конкретні запитання. Українці ані пари з вуст, тільки схвально кивали головами в такт промові посадовця. Цю бесіду згадав під час навчального семінару проекту «Матра», що третій рік поспіль втілюють в Україні за підтримки уряду Нідерландів. Далі зрозумієте, чому. 

Події Другої світової війни неоднаково оцінюють у світі. Перемогу над агресором здобули спільними зусиллями країни, які об’єдналися в Антигітлерівську коаліцію. Їхні народи і влада, попри ідеологічні, антагоністичні розбіжності, проявили державну мудрість і зуміли разом протистояти фашизму. Після перемоги в усьому світі визнали, що саме Радянський Союз зупинив фашизм на шляху до світового панування, узяв на себе основну складність боротьби, відіграв вирішальну роль у розгромі спільного ворога. Щодо цього є промовисті висловлювання керівників провідних світових держав того часу. Президент США Франклін Рузвельт писав: «З точки зору великої стратегії важко уникнути того очевидного факту, що російські армії знищують більше солдатів і озброєння, ніж решта 25 держав Об’єднаних націй загалом». А прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчилль заявляв: «Власне Червона армія випустила кишки з німецької воєнної машини». 

На початку року нейрохірурга академіка НАМН Віталія Цимбалюка обрали президентом Академії медичних наук. Хто відстежував перебіг тих подій, знає, що передвиборний процес видався, м’яко кажучи, бурхливим. Утім, попри спробу провокацій та зриву виборів, медакадемія таки обрала нового керівника. Віталій ЦИМБАЛЮК розповів кореспондентові «УК», чому частину наукових напрямів доведеться скоротити, з якими новими викликами зіштовхнулися фахівці академії та як розвивати науку в умовах урізаного бюджету. 

Про таких, як учитель трудового навчання Сергій Марущенко, кажуть: має не тільки золоті руки, а й таку саму голову. Йому 44 роки, з яких 23 — педагогічний стаж. Нині викладає трудове навчання у сумській школі №15, а ще разом з учнями допомагає тим, кому це особливо потрібно, — бійцям АТО. Сергій Іванович показує невеличкий пристрій вагою близько 150 грамів, який за потреби можна скласти в мініатюрний прямокутник розміром трохи більшим, ніж звичайний портсигар, і покласти в кишеню. Це міні-пічка «Сумчанка». Щоправда, на промисловий потік цей винахід поставити не вдалося, а ось разом з учнями його автор виготовив понад 300 одиниць цього зручного у користуванні пристрою. Вистачить 5—6 сухих шишок чи жменьки трісок, щоб склянка води на ньому закипіла за три хвилини. 

Не стало Дмитра Михайловича Гнатюка… Ці слова мого старшого товариша народного артиста співака Анатолія Мокренка, що пролунали в мобільній слухавці, наче зависли посеред  телефонного простору. І хоч зрозумів про непоправну втрату, єство не сприймало новини: попри поважний вік і хворобу, які останнім часом обсіли Дмитра Михайловича, швидкоплинність життя, інші невблаганні чинники… Як же так? Наче зовсім недавно бачилися в Києві, на фестивалі «Боромля» у Тростянці, говорили по телефону — Дмитро Михайлович бадьорився з усіх сил, навіть жартував. 

Навесні починається наймаcштабніше прибирання країни. Більшість наших громадян долучається до масових заходів за місцем проживання, метою яких є  прибирання зелених зон та благоустрій територій. Тож приведення населених пунктів до належного стану і створення сприятливих умов для життєдіяльності громадян переросло подекуди з місячника  у дво- і навіть тримісячник  із санітарного очищення територій, зовнішнього впорядкування вулиць, площ, житлових кварталів, їх освітлення, озеленення  тощо. Саме від людей, їх самоорганізації залежить обсяг та якість проведених робіт.  Адже всі ми хочемо жити в місці, де ошатні будинки, чисті й затишні вулиці, доглянуті пам’ятники, квітучі сади, впорядковані зелені зони. Проте, щоб навести лад у власній державі, одного ентузіазму буде замало, адже чимало проблем  із благоустрою можна осилити лише спільними зусиллями влади і громадян. Зокрема, щодо ремонту автомобільних доріг, заміни обладнання електромереж, газифікації окремих вулиць чи населених пунктів…