Статті

«Уряд виділяє з резервного фонду 865 мільйонів гривень на зведення лінії безпеки на кордоні. Головне — не дати можливості російським терористам незаконно перетинати цю лінію безпеки. Ми повинні бути готові до всіх сценаріїв, які можуть розвиватися», — такою заявою відкрив захід Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. 

Два десятиліття тому наша держава стала членом Ради Європи — найстарішої представницької міжурядової організації на нашому континенті. І нині вона вкотре щиро простягає Україні руку партнерства і співпраці. Як ми вже інформували, нещодавно Комітет міністрів Ради Європи в тісній співпраці з українською стороною погодив нові пріоритети та програму підтримки українських реформ.

Нам, журналістам, часто доводиться звертатися до різних структур із запитами на надання інформації, яку маємо донести у своїх публікаціях читачам. В одних інституціях відповідають швидко і чітко, з інших же, буває, надходять відписки. А чимало громадян, які звертаються до тих чи тих інституцій, ще частіше отримують формальні відповіді. Як вам таке: «Відповідь на своє запитання ви й самі знаєте». Куди поскаржитися на посадовців, які по-своєму трактують Закон «Про доступ до публічної інформації»? Про це розмовляємо з представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини — начальником управління з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації Іриною КУШНІР.  

Адже всі місцеві бюджети тепер можна затверджувати самостійно, не чекаючи затвердження бюджетів районних чи міст обласного значення. Місцеві фінансові документи затверджено попри прогнози скептиків щодо того, що зміна всієї системи бюджетних відносин між центром і містами та селами може призвести до колапсу місцевих рад. 

У нашій невеличкій родині хліба вживаємо небагато, тому купуємо його не щодня. Тож коли довелося піти по чергову буханку, нова ціна на  улюблений орільський стала неприємним сюрпризом. Зросла і вартість хуторського, батонів дорожнього, гірчичного та інших популярних сортів хліба. Замість у середньому 5—6 гривень за буханку на нових цінниках красувалися цифри під 7—8, а то і 9 гривень. 

Чи можуть нині жителі одного з найстаріших обласних центрів України — Ужгорода впливати на розвиток свого міста і почуватися господарями у спільному домі? Відкидаючи різновекторні суспільно-політичні вітри, що проносилися містом за останні два десятиліття, люди змушені констатувати: місцева влада ніколи не горіла бажанням створювати таке середовище для 125 тисяч ужгородців, тисяч гостей.  

Перше, на що неодмінно звертаєш увагу в Комишах, — доглянуті добротні будинки, по-своєму ексклюзивна  внутрішня культура приміщень школи, дитячого садка, поштового відділення, численних торгових точок, дільничної лікарні, яку тут зуміли зберегти. А ще особливі, притаманні лише цьому населеному пункту, ажурні цегляні арки та паркани помаранчевого кольору, які милують око обабіч центральної вулиці.  

Василь Конько родом із Луганщини. Тернопільщина ввійшла у його долю одразу ж із проголошенням Акта про державну незалежність України. Тоді у Тернополі він проходив військову службу, знайшов тут кохання, створив сім’ю. Навіть у страшному сні, каже, не могло йому наснитися, що на малу батьківщину їздитиме через вогонь війни. Коли російський агресор разом із терористами та сепаратистами приніс на його рідну землю смерч розрухи і трагедії, пан Василь узявся за волонтерську діяльність. Йому активно допомагають у цій справі тернопільські підприємці, жителі міста. Знаючи добре дороги Донбасу, зокрема й польові, об’їзні, вирішив, що доправлятиме народну допомогу безпосередньо на передові позиції українських вояків, на найдальші блокпости. Вісім місяців Василевого волонтерства довели ефективність його стратегії допомоги «з рук у руки й на передову». 

Дві війни переживає Україна: з нападниками та з напасниками. Два фронти перед кожним із нас: «за» і «проти». По який бік ти, мій читачу? Триває війна, яку нам подають із поясненнями, тлумаченнями, уточненнями, коригуванням інформації. Вона приходить до нас із телеекранів, на радіохвилях, через пресу, Інтернет. У ній багато хиб, спотворень, недостовірності. Є інша війна — у спогадах воїнів, які повернулися на ротацію,  в переказах осиротілих родичів, у статтях аналітиків чи політологів. Тут уже пробиваються паростки правди, але вони теж кволі, неповні, суб’єктивні. Триває війна, що слиззю просочується з чужинських розмов, ворожих передач, агресивних виступів. У ній інша енергетика, яку не можу сприйняти ані серцем, ані розумом. 

Набула чинності постанова «ради міністрів» «ЛНР», згідно з якою на тимчасово непідконтрольній Україні території для оплати товарів і послуг дозволяється використання чотирьох валют: української гривні, російського рубля, долара США і євро. Перша «дошка оголошень курсів» у Луганську з'явилася в магазинах мережі «Народний», тобто колишнього «АТБ», який «прихватизували» керманичі самопроголошеної республіки. 

Служба безпеки України пропонує повернути кримінальну відповідальність за товарну контрабанду, яку скасували в 2012 році. Йдеться про незаконне транспортування підакцизної групи товарів. Саме їх найчастіше затримують на кордоні. 

З 1 травня субсидії на житлово-комунальні послуги населенню нараховуватимуть за новими правилами та документами. У попередніх номерах «Урядовий кур’єр» уже друкував частину відповідей для наших читачів з цієї тематики від фахівців Мінсоцполітики. Та до редакції надходять нові. Відповіді на них надає директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій МУЗИЧЕНКО. 

Візити Президента України в Європу стали вже традиційними. Щоправда, хотілося б, щоб метою цих поїздок став не пошук союзників у боротьбі з агресором, а пошук ділових партнерів і підписання угод про економічне співробітництво. Шкода, але поки що такої можливості не маємо. Тож і дводенний візит до Німеччини був спричинений пошуком мирного врегулювання конфлікту на Донбасі й намаганням заручитися підтримкою цивілізованого світу проти наступу варварів, які перекроюють повоєнний після 1945 року устрій Європи. 

Стан вітчизняних автошляхів рік у рік залишається притчею во язицех як для влади, так і для наших громадян. По завершенні зими сходить сніг, а з-під нього чорніють нові ями та вибоїни. Вони виводять з ладу техніку, спричиняють аварії (нерідко з людськими жертвами). На засіданні Державної комісії з надзвичайних ситуацій Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк нагадав про передбачені в Державному бюджеті близько мільярда гривень на ремонт автошляхів. Він доручив Мінфіну прискорити фінансування цих видатків і контроль за їхнім цільовим використанням, Укравтодору — невідкладно використати ресурс, а міністрові інфраструктури — взяти це питання під особливий контроль. 

Як по-вашому, що робитиме нині добрий господар зі своїм майном? А надто за складної економічної ситуації, коли треба не просто виживати, а ще й шукати шляхи налагодження господарства? Тим паче, якщо йдеться про комунальне господарство навіть не маленького містечка, а всієї столиці! Правильно, спробує отримати максимальний зиск. Причому, як підказує здоровий глузд, не разовий, а бажано постійний, тобто змусить це майно працювати й наповнювати міську скарбницю. 

На VІ Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти — 2015» у Києві, серед організаторів якої Міносвіти та Національна академія педнаук, представлено майже 900 навчальних закладів та агенцій з 22 регіонів нашої країни, а також Латвії, Литви, Швейцарії, Польщі, Чехії, Франції, Великобританії, Канади, Словаччини, Естонії, США та Молдови. 

У суспільстві не припиняються дискусії щодо нового закону про вищу освіту. Це й не дивно, адже зміни, закладені в ньому, зачіпають багатьох освітян. Одну з проблем порушив у листі до редакції наш читач. Ми попросили профільне міністерство відреагувати на викладені у листі думки. 

Приймаючи бюджет поточного року, депутати обласної ради передбачили суттєве підвищення фінансування установ освіти в регіоні. І цього ж дня постійна депутатська комісія з питань бюджету підготувала рекомендацію профільному департаменту облдержадміністрації щодо доцільності подальшого функціонування 20 комунальних закладів позашкільної освіти.

Наприкінці минулого року в пресі було опубліковано повідомлення, що Державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» (ДП «ГИПРОКОКС») працює над проектом заводу, на якому з кам’яного вугілля зможуть виготовляти синтетичне паливо. Вартість останнього, стверджували фахівці, буде на 15—20% нижчою, ніж палива з нафти. Новий завод зможе випускати мільйон тонн світлого палива на рік, що дасть змогу Україні на 15% скоротити імпорт бензину та дизельного палива. 

Під час псевдореферендуму про незалежність «ДНР» і «ЛНР» одурманені сепаратистською пропагандою учасники цього дійства криком кричали, що, мовляв, досить трудягам-донбасівцям годувати вуйків з полонин і селюків з аграрних регіонів України.