Кабінет Міністрів ухвалив рішення про вдосконалення чинної системи центральних органів виконавчої влади
Статті
За певний час Україна проведе конференцію Європейського Союзу в Ялті. Такими словами Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розпочав виступ у ході одинадцятої щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) «Нова Україна, нова Європа, новий світ: розбудова та захист».
Цинічний фарс замість виборів — ситуація, до якої кримчанам не звикати. Вони ж бо, якщо не всі, то значна частина, долучилися до березневого референдуму про перехід півострова до Росії. Тож нині все пішло за накатаним сценарієм, хіба з тією різницею, що жодного зовнішнього тиску не було. За нинішньої ситуації на Донбасі світовій спільноті було не до Криму. Проте на неї відреагувало Міністерство закордонних справ України.
У перерві між сесіями 11-ї щорічної Ялтинської європейської стратегії YES, що цього року проходила у Мистецькому арсеналі, «УК» чудом вдається зловити голову Донецької облдержадміністрації Сергія ТАРУТУ, з яким хоче поспілкуватися чи не кожен присутній на форумі. Поки доходимо до виходу з павільйону, де йде трансляція і неможливо писати інтерв’ю через гамір, до нього встигає підійти чимало людей, хто з підтримкою, хто з пропозиціями. Оскільки столики в імпровізованому кафе зайняті, беремо стільчики і влаштовуємось поряд буквально на асфальті. Сергій Олексійович тримається на рівних та одразу попереджає, що на спілкування у нас 10 хвилин.
На відміну від попередніх років, нині соціологи констатують зростання кількості прихильників такої перспективи. Вже у червні цього року вперше з часу проголошення незалежності України кількість прихильників приєднання до Північноатлантичного альянсу перевищила кількість його супротивників. Згідно з опитуванням, проведеним Центром Разумкова, 41% українців на гіпотетичному референдумі підтримали б вступ до НАТО, 40% проголосували б проти нього.
Саме із середини вересня комунальники пришлють киянам нові платіжки незвичного розміру. Замість звичної вузької смужки паперу це буде аркуш формату А-4. Це пов’язано з тим, що нині запроваджуються нові відносини між споживачами та надавачами послуг — перехід на прямі договори, отже, і нова форма єдиного рахунку за житлово-комунальні та інші послуги.
А це саме те, без чого важко уявити оновлення краю на якісно новому рівні. Тому, здається, саме в ці дні представники зацікавлених сторін мали оббивати пороги інститутів і президії НАНУ. Оскільки таких не було помічено, подумалось, що всі потенційні замовники вже подали заявки. А тому на засідання президії НАН, де розглядали участь академії у відновленні інфраструктури та відбудові виробничої сфери Донбасу, йшов із надією, що про все це почую. Впевненості додавало й те, що у державі створено відповідне агентство, покликане організовувати і координувати таку роботу.
Уникнути небезпеки, допомогти в екстремальних умовах, врятувати життя, навчити безпечній поведінці в ризикованих ситуаціях — першочергові завдання українських рятувальників. В особистій причетності до збереження життя людей і збереження національного багатства країни полягає сенс діяльності працівників служб цивільного захисту. Понад 7 тисяч звернень, які стосувалися надзвичайних подій, від початку року зареєстровано на урядовій «гарячій лінії» і надіслано для реагування та надання відповідей до органів виконавчої влади, передусім до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Мистецтво робить молоду художницю Юлію Скрипку щасливою. А свої картини вона називає «станами, які доводилося переживати». Її твори — відлуння емоцій багатьох глядачів. Принаймні це було помітно на виставці Юлії Скрипки «Deadline», що відбулася в Національному музеї Тараса Шевченка. Полотна художниці цікаві й своєрідні. Ваблять не лише стародавньою технікою левкасу, в якій їх створено, а й оригінальними образами. Вони відверті й водночас оповиті таємницею. Про життєві чари і магію мистецтва — в інтерв’ю з Юлією СКРИПКОЮ.
Гравці збірної України після першого офіційного матчу сезону повернулися в свої клуби в однаково поганому настрої. Уболівальники могли зрозуміти прикру поразку на НСК «Олімпійський», якби нашим суперником були чинні чемпіони Європи — іспанці. Але ж команда Словаччини в рейтингу ФІФА нижче підопічних Михайла Фоменка більш ніж на 20 рядків.
Чотирирічний онук, який раніше малював здебільшого будиночки та машини, раптом приніс мені листок, майже всуціль замальований червоним олівцем, із дивними чорними фігурками людей, які лежать у незручних позах. Це війна, пояснив він, а червоне — кров. Так, дітей, які навіть не пережили страхіть війни, все одно не обминула ця безглузда бійня, яку влаштували терористи на сході нашої країни. А що вже казати про тих, які бачили все це жахіття на власні очі!
Їх двічі приписали до мертвих. Спершу вони горіли в танку, іншим разом у них влучила ворожа протитанкова керована ракета. Та наші герої, немов казковий птах Фенікс, відроджувалися із полум’я, знову вступали у бій і виходили з нього переможцями. Екіпаж танка Т-64 — сержант Віталій Шевченко, навідник Андрій Мухін та механік-навідник Максим Кравчук — із першого дня Антитерористичної операції перебувають на передовій, виконуючи завдання в найскладніших місцях цієї гібридної війни. Вони — своєрідні ангели-охоронці для нашої піхоти, закуті в надійну броню, із грізним каральним «гарматним мечем» для ворогів.
Чергова одинадцята зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) під назвою «Нова Україна, нова Європа, новий світ: розбудова та захист» стартувала цього року вже у Києві. Такі заходи передовсім вибудовують плацдарм для подальшої розбудови нової України. Якщо у лютому 1945-го у Лівадійському палаці в Ялті лідери США, Великої Британії й СРСР вирішували питання, які стосувалися закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу, то у вересні 2014-го форум зібрав лідерів світу та представників найвпливовіших міжнародних організацій у стінах культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Головна тема цьогорічного заходу — «Світова економіка та геополітичні ризики. Імпульси з «полігону» Україна». А питання порядку денного: «Війна в Україні: Чи може вона перерости в європейську? Світову? Як її зупинити?», «Як бізнес може сприяти досягненню миру для України?», «Угода про асоціацію з ЄС та конструктивні відносини з Росією. Непросто чи неможливо?», «Друзі, вороги, союзники майбутнього. Хто з ким проти кого?».
У день, коли світ вшановує пам’ять жертв страшної терористичної атаки у Нью-Йорку, яка сталася 13 років тому, Україна потерпає від нової хвилі тероризму. Такими словами Президент Петро Порошенко відкрив церемонію вручення вірчих грамот послами низки країн. «Падіння літака MH17 довело, що тероризм є пухлиною, поширення якої небезпечне для людського роду. Всі світові демократії повинні об’єднати свої зусилля в боротьбі з цією проблемою», — наголосив глава держави.
Випуск п’ятничного номера «Урядового кур’єра» був під загрозою. У четвер головному редакторові зателефонували з друкарні «Мега-Поліграф» і сказали, що до них увірвалися співробітники СБУ та заблокували роботу підприємства. Під великим питанням виявився друк не тільки «Урядового кур’єра», а й «Голосу України» та інших масових видань. Що трапилося в четвер у друкарні? Кореспонденти «УК» побували на місці подій.
Базовий табір десантників надійно захований від сторонніх очей. Непомітно по периметру розташувалися вогневі точки, які будь-якої хвилини готові вишкіритися на непроханих гостей. Після перевірки документів та автотранспорту ми проїжджаємо далі. На перший погляд у таборі ніщо не нагадує про те, що зовсім поруч тривають активні бойові дії. Та й у відносній безпеці теж потрібно завжди бути напоготові, хоча після передової та бойового рейду для військових тут —справжній відпочинок. — Обстрілюють нас регулярно, — розповідають десантники. — На День Незалежності обстріл почався рівно о 10-й годині. Напевно вирішили привітати нас зі святом. Але ми не образилися, їх теж «привітали», тож мало їм не здалося. Періодично знищуємо їхніх коректувальників вогню, тоді декілька днів живемо спокійно.
Місто над Південним Бугом, на перший погляд, живе звично: народжуються діти, реалізують проекти, кожна родина і громада щодня творять свій добробут. Попри проблеми, є зрушення й успіхи, а ось чого у діях місцевої громади не стало, — то це поведінки за відомим прислів’ям: моя хата скраю, я нічого не знаю. Події на сході країни максимально загострили у вінничан усвідомлення значущості зберегти все добре, що є в мирному житті, а також відстояти вибір українського народу — іти шляхом євроінтеграції.
«Коронація слова» готується до 15-річчя. З цього приводу засновники премії зібрали прес-конференцію. За ці роки конкурс відкрив для читачів 397 письменників. Засновниця «Коронації» Тетяна Логуш називає їх «третьою хвилею української літератури». «Коронація слова» прийняла програму «Воскресіння розстріляного відродження». Організатори закликають писати про авторів 20—30 років минулого століття, яких занапастив сталінський режим. Історики вказують, що було знищено близько 500 українських літераторів.
Нещодавно Пилип Іллєнко очолив Державне агентство з питань кіно. Відомство впроваджує державну ідеологію властивими кіно засобами, сприяє конкурентоспроможності українських фільмів, аналізує роботу суб’єктів кіновиробництва, контролює застосування державних ресурсів. Тож сьогодні, в День українського кіно, пропонуємо розмову з його новим керівником.
Мій співрозмовник — член однієї з мистецьких спілок Криму. В містах півострова відпочивальники могли бачити роботу мого візаві, їх відзначали на всеукраїнських фестивалях, з ними знайомі західноєвропейці. Він просить не вказувати своє прізвище, бо знає про зниклих на півострові людей, які мають проукраїнську позицію.