«Україна відзначає десяту річницю Революції Гідності. Ті доленосні події стали ключовими у нашій незламній боротьбі за вільне, демократичне та європейське майбутнє. Український народ довів, що Гідність і Свобода — це непорушні цінності. У 2013-му, коли не дав проросійській авторитарній владі звернути з європейського шляху. І сьогодні, коли дає відсіч російському агресору, що намагається відібрати наш дім і нашу волю, — розпочав промову перед черговим засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. — Україна вистояла завдяки сміливим і небайдужим людям. Завдяки тим, хто боровся на Майдані, і тим, хто боронить державу зараз на фронті».

Він подякував кожному, хто зробив внесок у захист незалежності України. Члени уряду вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав життя за наше вільне європейське майбутнє.

Як зазначив Прем’єр-міністр, боротьба триває, і вона завершиться нашою спільною перемогою. Нині Україна робить рішучий крок до європейського майбутнього.

Єврокомісія визнала величезний прогрес наших євроінтеграційних зусиль. Її рекомендації про відкриття передвступних переговорів — історичний крок, логічне продовження подій, які десять років тому відбулися на Майдані.

Україна завершує ухвалення пакета законів, які є передумовою початку переговорного процесу. Нині парламент розглядає урядові законопроєкти про посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро, про розширення повноважень НАЗК, про самостійність на незалежність САП.

Верховна Рада ухвалює ще два євроінтеграційні закони — про вдосконалення механізмів міжтериторіального і транскордонного співробітництва та про створення системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів.

Очільник уряду висловив вдячність народним депутатам за пріоритетну увагу до цих ініціатив: «Разом робимо Україну сильною, стійкою, європейською державою».

За словами Дениса Шмигаля, ще одна опора нашої стійкості — український експорт. Продовжуємо розширювати логістику. 2023 року дунайські порти збільшили перевалку вантажів більш ніж удвічі. За цей час кількість кораблів, які зайшли в Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, порівняно з минулим роком збільшилася на 54%.

«Тут наш ключовий партнер — Румунія. 11% вартості українського експорту припадає саме на цю країну. Маємо надзвичайну позитивну динаміку двосторонніх торгових відносин і очікуємо, що до кінця року українсько-румунський товарообіг збільшиться до 4 мільйонів тонн. Будемо активно розвивати цей напрямок і надалі», — зазначив Прем’єр-міністр.

Уряд тримає у фокусі й програму швидкого відновлення, постійно шукає додаткові ресурси для її реалізації. Головним ресурсом для українського відновлення, за словами Дениса Шмигаля, має стати конфіскація заморожених на Заході російських активів. Тож триває робота над тим, щоб принцип «росія заплатить» втілився в життя вже наступного року.

Прем’єр повідомив, що минулого тижня було обрано сімох членів Ради Реєстру збитків. Це частина компенсаційного механізму, який складатиметься із трьох компонентів: реєстр, де буде зафіксовано заподіяні збитки; комісія з розгляду претензій про компенсації; компенсаційний фонд, з якого відбуватимуться виплати. Наповнюватися фонд має за рахунок конфіскованих російських активів. Це майже 300 мільярдів євро суверенних активів та ще 28 мільярдів євро приватних, які зберігаються в ЄС та інших розвинених країнах.

«Сьогодні у створенні Реєстру збитків беруть участь 43 країни та Євросоюз. Незабаром буде затверджено правила та процедури його роботи. Очікуємо, що в першому кварталі наступного року він почне діяти», — зауважив глава уряду.

Ідеться насамперед про справедливість, коли агресор буде змушений платити за те, що зруйнував. Також це прецедент, який запобігатиме іншим актам агресії в різних куточках планети.

Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ