ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Авіаудар, який шокував світ

Хресна дорога архієпископа-хірурга

Антиукраїнський злочин сталіністів Польщі 

Питання анексованого Криму не втратить актуальності, поки півострів не повернеться під юрисдикцію України. У тому, що територіальна цілісність країни рано чи пізно відновиться, — жодного сумніву. Ця впевненість ще більше зміцнюється після прочитання книжки «Мустафа Джемілєв. Незламний» авторства аналітика компанії «Pro.mova» Аліма Мустафаєва та головного редактора інтернет-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєвої. 

Нині ключовими документами, які знову дають старт медичній реформі, влада визначила Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я та Концепцію розвитку системи громадського здоров’я в Україні. Крім цього, Кабінет Міністрів ухвалив 10 постанов, які мають кардинально змінити систему охорони здоров’я. Вони стосуються багатьох аспектів діяльності лікувальних закладів, але в жодній з них не йдеться про поліпшення підготовки медичних кадрів. Тим часом відомо, що кожна реформа починається саме з кадрів. 

Фільм «Моя бабуся Фані Каплан» Олени Дем’яненко став очікуваним за останні роки. Фані Каплан має прямий стосунок до України: народилася на Волині, революціонеркою стала в Одесі, лікувала зір у Харкові й у Криму. Поштовхом до сценарію, написаного режисером разом із чоловіком Дмитром Томашпольським, стала опублікована в 1993 році справа Каплан без деяких суттєвих сторінок. Історики доводять, що Фані не стріляла в Леніна. 

ХІV Міжнародний фестиваль документального кіно відкрився американською стрічкою «The yes men: згодні бунтують». «Згодні» активісти вже 20 років намагаються розв’язати соціальні проблеми США та зміну клімату на планеті культурними провокаціями. Ландшафт світу і портрет людської свідомості. Передчуття війни, її наслідки для суспільства. Мегаполіс і село. Робота, яка надихає, і яка перетворює на механізм. Культура і менталітет. Декомунізація міста і місця. Світи чоловіків і жінок, старих і юних. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

«Побили ми себе самі…»

Великдень відродження самосвідомості

Біле сонце митника Верещагіна 

У дивовижні часи живемо: щороку держава збільшує обсяги замовлення (за останні кілька років на третину зросло й фінансування освіти) у медичних вишах, а дефіцит кадрів так і залишається вічною темою. За офіційними даними, 2019 року брак лікарів сягне позначки 18 тисяч осіб. Це, між іншим, річний показник випуску медиків у США — країні, вдесятеро більшій за населенням. Ми ходимо зачарованим колом: випуск дедалі більшої кількості лікарів — відтік кадрів — дефіцит, що компенсується ще більшим держзамовленням.  

«Нарешті не чую вибухів снарядів, можу вийти на вулицю й не боятися, що почнеться обстріл», — розповідає 18-річна Дарина Алексєєва із Зайцевого свою успішну історію в одному з відеороликів про молодь, яка обрала українську освіту. «Відчув упевненість у завтрашньому дні. Я вирішив, що повинен приносити людям користь — рятувати їм життя», — додає її ровесник Гліб із Горлівки. 

Епопея з пакетом законопроектів щодо автономізації закладів охорони здоров’я, що тривала з липня 2015 року, нарешті закінчилася: за відповідний законопроект 2309а-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» у четвер проголосувало 280 депутатів. Так Верховна Рада дала дозвіл реорганізувати заклади охорони здоров’я в комунальні та казенні некомерційні підприємства. 

Виконавчий директор Французького інституту в Україні Матьє Арден дуже цікаво і креативно представив у Рівному 14-ту «Французьку весну», що нині крокує Україною. Принаймні як справжній француз запропонував починати не лише нинішню, а кожну весну із «Шерше ля фам»: шукати жінку і неодмінно знайти її — ділову й пристрасну, вірну і турботливу. Тоді, каже, життя вам неодмінно усміхатиметься. Або ж ви самі сприйматимете його по-іншому. Одне слово, не втрималася, щоб не попросити в нього інтерв’ю.