Черкаський державний бізнес-коледж має славну 50-річну історію. За цей час тут підготовлено понад 21 000 фахівців. Новітня історія закладу й кардинальні зміни в його становленні нерозривно пов’язані з ім’ям директора професора Олега Кукліна, який віддав коледжу понад три десятки років наполегливої праці. Наша розмова з ним — про сьогоднішній і завтрашній день коледжу. 

Заквітчана синьо-жовтими бантами Катруся з Івано-Франківщини радіє першому дзвонику — сьогодні на урочистій лінійці вона поміж четвертокласників. З гарним настроєм дівчинка прийшла на свято не тому, що підросла на один клас: позаду залишилися зазубрювання таблички множення та не менш стресові норми техніки читання.

Від сьогодні учнів початкової школи навчатимуть за розвантаженими навчальними програмами — їх логічно впорядкували, прибравши драконівські радянські підходи до вимог і оцінювання. А головне — віднині від дітей вимагатимуть не зазубрювати матеріал, а критично мислити, висловлювати власну думку, самостійно знаходити рішення. У школі не лише даватимуть знання, а й формуватимуть у дитини компетентності, потрібні в повсякденному житті. Які новації чекають на найменших школярів і чи знають про них вчителі й батьки, дізнавався «УК». 

За п’ять днів вакцину, яку минулого тижня доставив в Україну Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), розподілять по регіонах, повідомила журналістам на брифінгу в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. «Відтак на сайті міністерства буде інформація, скільки доз вакцини поїхало в конкретну область. Вакцину БЦЖ замовили в канадського виробника, вона прекваліфікована ВООЗ та виробляється в Болгарії», — сказала вона. До середини вересня, пообіцяла Уляна Супрун, останні дві вакцини, закуплені за кошти держбюджету 2015 року, доставлять в Україну. Загалом через ЮНІСЕФ Україна закупила 8 вакцин. 

Хоч яким спекотним був останній місяць літа, прохолодний подих осені вже відчувається. Стерні і сіножаті виблискують під  казковими килимами, зітканими з міріад струн сріблястого павутиння. Це традиційне вбрання хліборобської ниви до зустрічі і проводів другого бабиного літа.

Не всі прогнози синоптиків і народні прикмети щодо погодних умов у вересні підтверджуються. Від першого осіннього місяця не варто чекати природної стабільності. Про це нагадує  народне прислів’я: «У вересневий час сім погод у нас». Та, як мовиться, на погоду не нарікай, а про урожай подбай. Незважаючи на окремі природні  катаклізми, цьогоріч гарно вродили зернові, садовина і городина.  Нарешті  будемо й з гречкою. А ще небувалим солодким урожаєм порадували нас пасічники. На усі три Спаси медові базари України де монстрували такий вибір весняного і літнього взятку, що очі розбігалися. Може, наша держава за підсумками цього року переміститься з третього на друге місце у світі з виробництва меду. Сподіваємося на це! І на високий урожай осінніх культур. 

«Пробі! Завтра 1 вересня!» Таким несамовитим був мій стан сім років тому, коли готувала старшого сина до першого класу. Виявилося, даремно так турбувалась і боялася невідомого вся моя сім’я. Цього року до першого класу йде молодший син. Такого тремтіння, як за старшим, уже немає. Бажаю решті родин, а також первачкам, не мати його. Збори і похід дитини в перший клас, зауважують фахівці, стає стресом і для дитини, і для батьків. За рівнем він входить у двадцятку найбільш стресових ситуацій. Його ще порівнюють зі зміною місця роботи. 

Однією з важливих новацій цьогорічної вступної кампанії можна вважати нову систему розподілу місць державного замовлення для здобуття вступниками вищої освіти. Про це під час брифінгу  повідомив журналістам перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.

Адже у 2016 році держзамовлення було, так би мовити, адресним, коли «місце йшло за вступником»: якщо, скажімо, раніше керівники університетів лобіювали в міністерстві збільшення кількості бюджетних місць на ту чи ту спеціальність, цьогоріч прозоро саме абітурієнти з найвищими балами принесли вишам додаткові бюджетні місця. 

Цьогоріч у Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка одразу два визначних ювілеї — 160 років від дня народження і 100 років від дня смерті Івана Франка, в честь якого названо театр, і 75 років від дня народження Богдана Ступки, який тут був актором і художнім керівником протягом багатьох років. А об’єднує їх насамперед дивовижний містичний факт — обидва великих українці народилися в один день — 27 серпня. І все творче життя Богдан Сильвестрович вважав Франка своїм улюбленим письменником, створивши неперевершені образи саме в театральних і кінороботах за творами Івана Яковича. А твори великого майстра слова протягом усієї історії франківців не сходять з афіш театру: «Похорон» (1921, реж. Г. Юра), «Перехресні стежки» (1966, реж. М. Гіляровський), «Для домашнього вогнища» (1968, реж. Б. Мешкіс), «Суд і полум’я» («Основи суспільності», 1978, реж. В. Лизогуб). 

Хай які зміни вбачають у вподобаннях відпочивальників, але влітку пріоритет для них — море. Третій рік поспіль наші співвітчизники обирають українські азовські й чорноморські узбережжя.

Миколаївці з гостями області часто віддають перевагу селищу Рибаківка, що в Березанському районі. Масове зведення пансіонатів і баз відпочинку, яких сьогодні налічується понад сотня, в ній почалося на рубежі 1950 — 1960-х років. Відпочивальників вабила сюди затишна затока з піщаними пляжами і теплим морем. 

Нежатина Нива — так звався сучасний Ніжин у 1078 році, коли вперше був згаданий у «Повісті минулих літ» за Іпатіївським списком. Нині це красиве мальовниче місто на півдні Чернігівщини дбайливо зберігає пам’ятки своєї історії. Сюди приїздить багато людей, наперед знаючи, що їм покажуть музей Гоголя, розкажуть про Марію Заньковецьку, про знамениті ніжинські огірки, котрі завезли сюди грецькі купці, які, до речі, створили тут потужну громаду. У Ніжині збереглося близько трьох сотень будівель, кожна з яких — давно написана сторінка історії. Читати — не перечитати… 

 ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Гривневе дзеркало вітчизняної економіки

Антиукраїнська хроніка політичних убивств

Замість зброї — зелений змій