Торік майже 11 тисяч киян захворіли на злоякісні новоутворення, майже п’ять тисяч померли від них. Про те, як ведуть боротьбу за кожне життя та що заважає цьому, говоримо з головним лікарем Київського міського клінічного онкологічного центру Олександром КЛЮСОВИМ. 

Більшість проектів у новітній історії української культури, на жаль, не вирізняються стабільністю. Причина банальна і образлива: фінансування цієї сфери нашого життя не таке як слід. Серед винятків був і є Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», який цього року відбудеться вже сорок шостий раз.

Визначальною подією у підготовці саме цього фесту стало нещодавнє підписання меморандуму про співпрацю між КМКФ «Молодість» та Київською міською державною адміністрацією. Одним із головних результатів цієї угоди стало те, що «Молодість-2016» значно збільшила кількість фестивальних локацій — події форуму розгорнуться не лише в кінотеатрах «Київ», «Жовтень», «Кінопанорама», як у попередні роки, а й у всіх муніципальних та кінотеатрах мереж «Сінема Сіті», «Планета Кіно». 

Кращі теле- і радіожурналісти з України, Угорщини, Румунії, Словаччини, Сербії, Чорногорії, Польщі й Австрії приїхали в Ужгород, щоб упродовж трьох вересневих днів взяти участь у роботі фестивалю. Його головна мета — активізувати висвітлення життя національних меншин, їхніх культурних надбань і цінностей, шляхів розв’язання проблем етнічних спільнот, що компактно проживають і в Україні, і інших країнах. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Перший біограф Кобзаря

Легенди Спадщанського лісу 

Велич справжньої поезії проти великоруського шовінізму

Для багатьох людей залишається загадкою те, чим займаються працівники деяких академічних установ на зразок Інституту фізики конденсованих систем НАН України, що у Львові. Вони не мають величезних лабораторій чи спеціального обладнання. Проте з деякими їхніми розробками маємо змогу ознайомитися в побуті вже сьогодні та, є сподівання, ширше — в майбутньому. Приклад нової розробки — патенти та свідоцтва на комп’ютерні програми, видані на нову технологію кольорового друку докторові фізико-математичних наук професорові Михайлові ШОВГЕНЮКУ, який обіймає посаду провідного наукового співробітника. 

То чи всюди освіта серед пріоритетів уваги чиновників на місцях? Однозначно — ні. Інколи це «ні» заходить у такий глухий кут, що міністр освіти і науки Лілія Гриневич акцентувала на цьому увагу народних депутатів під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Зокрема посадовець наголосила, що питання з організацією опорних шкіл та закупівлею шкільних автобусів дуже повільно вирішують на місцях: навіть надані з державного бюджету 200 мільйонів гривень на оснащення опорних шкіл, а також 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси осіли в місцевих бюджетах без реалізації. Це, як-то кажуть, суто конкретика — візьми і купи. То що вже казати про значно складніші (в уяві тих посадовців, які не звикли одразу братися до справи, а то й саботувати) завдання, які полягають у роз’ясненні тих чи тих рішень центральної влади. 

На сьогодні 82% ліків, що були замовлені за кошти державного бюджету 2015 року, вже доставлено в Україну і більшість із них розвезено по регіонах. Наприкінці минулого тижня, за словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, за допомогою народних депутатів, Мінфіну та Мінекономіки вдалося розв’язати проблему з ліками для онкохворих дітей. Ці ліки майже три місяці було заблоковано на українській митниці. «Сподіваюся, до кінця тижня ми їх розмитнимо й відтак отримаємо 95% всіх закуплених препаратів», — сказала вона під час години запитань до уряду в парламенті, запевнивши, що до кінця листопада надійде решта препаратів. «Йдеться про вакцини, 50% яких уже доставлено. Нині стовідсоткової потреби в них немає, тому завозитимемо їх пізніше, щоб мати найдовший термін використання цих препаратів». 

У  складі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, який 2014 року  евакуювали на українську територію,  працюють вісім інститутів, три факультети, шість коледжів та три ліцеї. Понад 8 тисяч учнів та студентів здобувають у них освіту. За словами ректора вишу Сергія САВЧЕНКА, нині вже не йдеться про виживання, а є всі підстави говорити про  новітній розвиток. Про це ми з’ясували під час розмови. 

Принад Рівненщини не злічити, зокрема й унікальних. Не забуваймо, що нинішня конфігурація області — данина сучасному адміністративно-територіальному поділу. Історично це волинська земля, яку вперше згадали в літописах 1077 року. Та не лише давніми і недавніми пам’ятками прагнуть зацікавити гостей рівняни. Вони взялися спростовувати адаптовану до вітчизняного туризму приказку «Вміла готувати, та не вміла подавати». Коли зазвичай позитивні враження від побаченого геть нівелюються браком інфраструктури, совковим екскурсійним супроводом, іншими важливими «дрібницями». Група столичних журналістів пересвідчилася, що готують і подають на Рівненщині по-сучасному цікаво. 

Знову вересень, а це означає, що незабаром  одна з найяскравіших подій року — Міжнародний форум видавців у Львові. Чернівецьке видавництво «Букрек» приїде сюди 23-й раз — він його учасник від початку заснування.  Загалом вони  майже ровесники. 24 роки тому  «Букрек» став  першим приватним видавництвом не лише в Чернівцях, а й в Україні. Його директор Дарина Максимець  має звання  відмінника освіти України, а заслуженим журналістом України вона, тоді власкор «Робітничої газети», стала першою на Буковині. А ще на її честь названо одну із зірок  Всесвіту.